Традиції Лівинці

Державні установи

У центрі села знаходиться адмінбудинок, в якому розміщена сільська рада, пошта, відділення Кельменецького Ощадбанку та бібліотека, в якій понад 13 тис. томів художньої, політичної, наукової та науково-популярної літератури.

Навпроти розміщене приміщення дитячого садка «Сонечко». Добре налагоджене медичне обслуговування населення.

В центрі села красується клуб на 400 місць, споруджений на кошти колгоспу в 1952 році, а балансова вартість складає 50 541грн. Кіно, концерти, літературні вечори, лекції, вечори запитань і відповідей приваблюють молодь. За зразкову організацію культурно-масової роботи, за рішенням від 3 лютого 1995р. цій установі присвоєно звання Будинку народної творчості і дозвілля. Керівниками установи були:

♦     1952 р. Рябчик Петро Артемович;

♦     1957р. Требик Сергій Васильович;

♦     1960р. Руснак Олександр Васильович;

♦     1962р. Кваснюк Никіфор Мойсейович;
♦ січень 1968р. Єремук Василь Юхимович;
♦ квітень 1968р. Натрасенюк Валентин Арсенійович;
♦ квітень 1969р. Лаку ста Іван Васильович;
♦ жовтень 1970р. Кушнір Володимир Васильович;
♦ лютий 1971р. Ткач Ніна Федорівна;

♦ червень 1971р. Білівський Василь Іванович;

♦ серпень 1971р. Натрасенюк Віра Михайлівна.

♦ серпень 2011 р. Іванська Тетяна Денисівна

В клубі працює 12 гуртків художньої самодіяльності. А ще неодмінно треба зустрітися з фольклорно-етнографічним колективом «Левенки», який був заснований у 1982 р., знаним не тільки на Буковині, але й далеко за її межами. Він неодноразово був учасником і переможцем районних, обласних і всеукраїнських конкурсів та фестивалів.

Його керівники, працівники культури Віра та Валентин Натрасенюки душу вкладають у розвиток колективу. І що найголовніше – «Левенки» так майстерно виконують зібрані з власної ініціативи в старожилів села пісні та легенди, танці та обрядові композиції, відтворюють їх неординарність і самобутність, що мимоволі переносять глядача у порівняно далеке і недалеке минуле нашого краю. Також тут діє клуб любителів фольклору, давніх традицій, звичаїв та народної співанки «Родина». Ці люди займаються збиранням фольклору серед старожилів села. Потім вони ос відтворюють у вигляді танців, пісень і театральних постанов. Їхнім девізом є: «Через минуле, відображене у фольклорі, навчатися бачити сучасне». При БНТД діє також драматичний гурток під керівництвом Тетяни Іванської, який нагороджений дипломом 1-го ступеня обласного фестивалю театральних мистецтв.

Утворення колгоспу

8 січня 1947 року на загальних зборах селян, було вирішено організувати колгосп «Україна». Першими подали заяви до артілі селяни – бідняки П. С. Баблюк, У.І. Баблюк, Л. В. Гермак, Ю. Я. Єремук, В. М. Кушнір, А. М. Руснак, В.О.Руснак. Головою колгоспу обрано С. М. Клоченка. Того вечора, коли в селі відбулися збори колгоспу, вороги вбили А. М. Руснак за те, що під час румунської окупації вона вела активну революційну роботу, поширювала серед селян більшовицьку літературу, однією з перших подала заяву до колгоспу. Восени від рук бандитів загинули колгоспний активіст М.З. Яковенко, фінагент І. М. Урсул. У 1949 році було завершено суцільну колективізацію. Колгосп очолив  Є. О. Олійник.

За його ініціативою було збудовано сільський клуб, дві конюшні, корівники, свинарники, зерносховище.

Господарство було винесене за село, обсаджено зеленими насадженнями, також деревами були обсаджені дороги при вїзді в село. В 1957 році головою був обраний Борисюк Микола Прокопович. До колгоспу було приєднано колгосп імені Франка села Михайлівка. В 1959 році прийшло друге укрупнення колгоспу, до колгоспу « Україна» приєднався колгосп імені Кірова села Оселівка. З кожним днем колгосп міцнів і до кінця 50- х років в колгоспі нараховувалося три рільничі бригади, одна садова бригада, одна тракторна бригада, яка нараховувала 26 тракторів. За роки семирічки тут споруджено свою електростанцію, вальцьований млин, олійню, пилораму, баню. Поряд з колгоспним виробництвом зросла культура села та покращився побут. 90% будівель села були покриті черепицею, при сільському клубі діяла кіноустановка, була відкрита бібліотека. На території села працював черепичний завод.

Колгосп «Україна» був великим багатогалузевим господарством. В господарстві налічувалося 34 трактори, 27 різних комбайнів, 22 автомашини, близько 200 одиниць іншої сільгосптехніки.. Всі трудомісткі процеси виробництва були механізовані. За трудовий героїзм близько 80 колгоспників удостоєні високих урядових нагород, серед них орденом Леніна нагороджені колишній голова правління М. П. Борисюк, буряковод І. І. Гнатюк, орденом Трудового Червоного Прапора – буряководи Н. П. Васильчук, М. І. Дуплячук, О. І. Натрасенюк, П. К. Лучик.