Традиції Новоселиця к

Серед жителів села з давніх давен і до цього часу зберігалися новорічні традиції. Так, новорічні свята вважаються чарівним часом, коли пробуджується й стає небезпечною всіляка нечиста сила. Вважається, що на святках присутні душі померлих родичів, яких згадують і намагаються умилостивити.
Побутує уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно. До цієї ночі, як і до свята Івана Купала, приурочені перекази про палаючі гроші та скарби. Дуже довго живе віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року. На цьому грунті сформувалися звичаї, обряди, заборони та обмеження, в яких яскраво відбився світогляд хлібороба, його невпевненість у завтрашньому дні, страх перед стихійними силами природи.
Традиційна новорічна обрядовість — це ціла низка зимових свят, серед яких виділяється період дванадцятидення з кульмінаційними точками 25 грудня – Різдво (за новим календарним стилем 7 січня), 1 січня – Новий рік (за новим стилем 14 січня) і 6 січня – Хрещення (за новим стилем 19 січня). Навколо цих дат церковного та громадянського календаря протягом віків склався надзвичайно багатий комплекс звичаєвості. Останній день старого і перший день нового року  відзначають як свята Меланки (Маланки) і Василя. На відміну від Різдва і Хрещення ці дні не мають важливого значення в релігійному календарі, тому в їхній обрядовості майже не помітно церковних мотивів.
Побутують численні новорічні прикмети й ворожіння. Яскраво ігровий характер мають ворожіння про шлюб.
Специфічними є величальні обходи й поздоровлення (щедрування, засівання), ритуальний обмін вечерею, обряди та ігри з масками (“Маланка”, “Коза”) та ін.
“Маланка”  — традиційний новорічний обряд із використанням масок. Назвою він зобов’язаний св. Меланії, день якої за церковним та юліанським календарем припадав на 31 грудня за старим стилем
Масковані учасники новорічної процесії розігрують кумедні сценки-інтермедії. Маланка зображує господиню, що все робить недоладно: б’є посуд,  а лави підмазує глиною, підмітає сміття від порога до середини хати тощо. Також включають маски тварин – Кози, Ведмедя, Журавля, Бика, Коня, маски Діда і Баби, та багатьох інших персонажів. Ряджені ( цигани) — традиційні учасники народних свят і обрядів, що змінюють свій зовнішній вигляд за допомогою незвичайного одягу або масок. У давнину рядження виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу, маскарад. Часто використовують маски Діда і Баби, а також маски  Чорта. Популярними є маски (Маланка, Василь, Наречений і Наречена, Козак, Солдат, Піп, Пан, Король, Генерал, Циган, Єврей, Турок, Лікар,  Мисливець)

З нетерпінням чекає дітвора та молодь села новорічних свят, не проти повеселитися також і старші господарі, сходити до кума з маланкою чи колядкою та посидіти у веселій компанії за святковим столом.