Освіта Зелена к

Освіта

Знання – це багатство,  яке неможливо вкрасти,  загубити або купити.. А розумні люди користувалися авторитетом колись і тепер. Грамотні,  освічені люди є взірцем для всіх,  з них беруть приклад,  у них вчаться старі і малі. І колись перед вчителями знімали шапку і кланялися. Люди розуміли,  що без школи,  вчителя навіть найздібніші та найрозумніші діти нічого не варті,  у них немає майбутнього.

Першу школу у селі було відкрито у 1898 р. Школа була дерев’яною,  мала дві класні кімнати і конурку для вчителя Дмитра Васильовича Горбицького. Школу відвідувало 8 учнів. Пізніше було відкрито другу школу у Ковиковій хаті (так називали чоловіка,  який раніше тут проживав) директором якої був Лисий О.Ф. У «Часописі» за 1907 р. випуск № 5,  було записано,  що у церковно-приходській школі Кишла-Зеленої навчалося 163 дитини від 8 до 11 років і був один учитель.  Тому біля Ковикової школи було побудовано дерев’яну школу. У 1912-1914 рр. у селі було ще відкрито три школи.

У 1918 р. в село вступили румуни.  Почалася румунізація навчання в школі,  спів у церкві,  на вулиці,  скрізь вимагали говорити тільки румунською. Дітей били за найменшу провину,  били по руках і долонях аж до крові. Та діти продовжували освоювати знання,  вчитися грамоти.

В 1933 р. примарія прийняла рішення про будівництво нової школи у центрі села,  біля церкви. Камінь возили з Китросів і Перківців,  дерево для вікон і дверей з Липкан і Кривої. Саман робили у двох великих ямах біля місця де мали будувати школу. Будували її будівельники з Хотина,  а односельчани їм допомогали. За кілька місяців підняли стіни і покрили «драницею». Керував будівництвом школи примар Балацький Г.В. та директор школи Лисий О.Ф. Вчителями були дружина дяка Бріцка Євгенія та дружина директора Лиса Віра Петрівна. До 4 класу навчання було безкоштовним,  а від четвертого до сьомого – платним. Крім навчання займалися художньою самодіяльністю. Щороку 10 травня школярі йшли в ліс і виступали з кондертною програмою. Всі були одягнені у вишиті сорочки,  тобто в український одяг. Школа славилася запальними танцями та хором, яким керував Михайлов Василь.

З 1944 р. школа стала семирічною і перший випуск семирічки був у 1950 р,  – 14 учнів,  перший випуск десятирічки – у 1955 – 28 учнів.  Класним керівником була Шамрай Т.Т.

Директором школи з 1952 по 1963 роки був Уколов М. В.  Саме він випускав перший випуск середньої школи. Саме він мріяв побудувати ще одну школу,  але встиг закласти тільки фундамент.  Пізніше на ньому звели шкільну майстерню. Завдяки Микиті Васильовичу в селі було побудовано першу електропідстанцію. Так у 1956 р. у селі засвітилася перша електрична лампочка.

Школа, в якій навчаємося в даний час,  на 426 місць була побудована у 1969 році.