Культура
Перебуваючи під владою різних, жителі села не втратили своєї самобутності, а тому зберегли свою віру і традиції які передавалися з діда – прадіда. Так як і вкожному селі Бессарабії, поряд з важкою працею на землі проходило і духовне життя людей. У вільний час від роботи, а це як правило недільні і святкові дні, селяни виходили на толоку і проводили свій вільний час. До речі треба відмітити, що кожен кут мав свою толоку. Щоби відпочинок був більш колоритним запрошувалися музиканти які ставали героями цього дійства.
Найбільш масові танці проходили на храмове свято – Успіння Пресвятої Богородиці. Місцеві калфи (керівник або староста чати) замовляли місцевих або з інших сіл музикантів і на зарінку (толока) два дні вирувало масове гуляння ця традиція зберігається і до нині.
В культурному житті села неабияку роль відігравала художня самодіяльність. Особливо це можна побачити в радянську добу. Починаючи з 50-х років , активні односельчани гуртувалися в маленькі групи і виконували українські народні пісні.
Проходив час і ці активісти виступали на толоках, весіллях, христинах, під час храмового і різдвяних свят. Ці маленькі колективи почали об’єднуватися і виходити на загальну сільську сцену місцевого будинку культури , який було збудовано у 1953році. На всіх урочистостях, які організовувала радянська влада почав виступати сільський хор художньої самодіяльності за участю фундаторів художнього співу, танців та сільської інтелігенції.
Дякуючи таким активним учасникам давнього художнього співу, зокрема рідним сестрам Шереметам Санді, Марії та Домкі, Дронь Марії, Требиш Анастасії, Чедолумі Іванові, Настащуку Володимирові та іншим поступово до сільського хору залучалися молоді активісти художньої самодіяльності, зокрема Настащук Валентина, Гаврилаш Галина, Грушка Софія, Скоролітня Лідія, Каштелян Євгенія, Дудка Дмитро Панфілович, Семенчук Сергій Олексійович, Чедолума Сергій та багато інших, сформувався хор який виступав не тільки у межах села , а й на районних оглядах художньої самодіяльності. Одночасно діяв і шкільний хор, яким керував Кройтор Віктор Васильович.
Треба сказати, що всі виступи художньої самодіяльності супроводжувалися гумором, яким веселили Кройтор Василь Афанасійович, Дудка Дмитро Панфілович. Слід сказати, що художнє мистецтво села підтримували так звані самородки народних музичних інструментів – мається на увазі перші «Троїсті музики» у складі Каштеляна Володимира, Требиша Василя та Гаврилаша Василя, а з часом сформувався новий ансамбль під керівництвом самодіяльного художнього керівника Шкварчук Орисі Маноліївни у складі Гайлер Ольги (баян), Настащука Івана (сопілка), Настащука Василя (сопілка), Требиша Василя (трубка), Скоролітнього Григорія (цимбали), Холодила Дмитра (бубон). До речі учасники «Троїстих музик» були переможцями районний і обласного оглядів-конкурсів народних колективів.
Одночасно в селі діяв духовий оркестр під керівництвом Семенчука С.О.(трубка), Холодило Дмитро (трубка), Прокопюк Василь Харлампович (бубон), Бабій Іван Степенович (тенор), Скігар Іван Іванович (альт). Молоді музиканти своєю мелодією веселили односельчан на весіллях, хрестинах, проводах в армію та різних дійствах.
Село має і своїх талантів-виконавців співу Скоролітній Руслан Дмитрович. Свої здібності він вияви під час читання в церкві Апостола. Потім було підкорення сцен районного, обласного масштабів. Після закінчення музичного училища ім. Воробкевича та Львівської музичної академії ім. Лисенка стає лауреатом міжнародного конкурсу у місті Карлові Вари (Чехія). Сьогодні він працює у академічній капелі «Трембіта» у місті Львові.
Одним з елементів культури, який допомагає нам усвідомити національну культуру нашого села є усна народна творчість. Адже саме через неї ми можемо дізнатися про світогляд, звичаї, фольклор наших далеких пращурів через українські традиції, прекрасні пісні, колядки, щедрівки, гаївки, думи, билини, казки, прислів’я, оповідання. Дуже добре, що в свій час будучи студенткою педагогічного факультету ЧНУ Гошовська Тетяна випустила невеличку збірку з місцевими колядками, щедрівками, родинними, колисковими та дитячими піснями. Треба відзначити, що на сьогоднішній час в селі є молоді поети, зокрема: Максимчук Катерина, Чедолума Іван, Бричка Наталка, Фісюк Лідія. Можливо в майбутньому вони увійдуть до когорти знаменитих людей села.