Кучерявий Стефан – депутат румунського парламенту, член групи, що виступала проти румунізації краю і боролася за відкриття шкіл на Буковині з українською мовою навчання. Кучерявий Стефан сприяв будівництву пам’ятника жертвам Першої світової війни. Пам’ятник збудований 1933р. Кошторисна вартість становила 20 000 тис. лей:
10 000 лей з урожаю фруктового саду комунальної громади, а решта з пожертвувань жителів села. Автор проекту відомий художник Корнелій Дзержик, житель села Боянчук, майстер Георгій Панчук з села Дорошівні. Відкриття відбулося в храмовий день села 21.09.1933р. На обеліску були викарбувані слова повітового депутата від селянської партії, голови громадського комітету з будівництва монументу жителя Боянчука – Стефана Кучерявого. Тут були викарбувані його слова.
Вам судилось в чистім полі навіки остатись
За вітчизну і державу з світом розпрощатись
Прапор вашої хоробрости з вітром розмовляє
Мрії Ваші, гасло Ваші до нас посилає
Ми остались тут живії й будем пам’ятати
Щоб хоробрість й славу Вашу внукам передати.
Жителі села доглядали за пам’ятником, впорядкували прилеглу територію за радянської влади, прапори на постаменті підфарбували у жовто-блакитний колір. 1889-1944рр (роки життя) ( за архівними матеріалами Кучерявого Василя Дмитровича).
Ящуринська Ольга Миколаївна 1948р. Народилася в с. Боянчук, закінчивши школу, працювала на об’днанні «Восход», закінчила Чернівецький держуніверситет, філолог, вчителька української мови і літератури, виховала сина і дочку, яка працює в Горошовецькій школі, Автор і переможець проекту в «Всеукраїнському конкурсу» пректів та програм розвитку місцевого самоврядування! Автор герба і гімну Горошовецького НВК, організатор і засновник фольклорно-етнографічного ансамблю «Горошівчанка», який став лауреатама першого Всеукраїнського фольклорно-етнографічного конкурсу 1997р. в місті Чернівцях Автор прапора, герба і гімну в селі Боянчук.
Микитей Василина Іванівна (1956-2010рр). Закінчила Боянчуцьку восьмирічну школу, Кіцманських технікум, виростила разом з чоловіком Іваном двох синів. Самобутня поетеса. Вірші присвячені рідному селу, буковинському краю, матері:
Колиска дитинства – село Боянчук
І в щасті, і вгорі до тебе лечу
Зросити лиш ноги у ранішніх росах.
У квітки – волошки заплести у коси.
Відчути тепло лишень маминих рук-
І вмить пропаде отой смуток розлук.
І жайвір не в полі, а в серці співає.
На арфі промінчиком сонечко грає.
Весною квітує над яром бузок,
Запрошує мрію мов у танок.
Задорожний Василь Дмитрович – 1954р. народження. В 1969 році закінчив Боянчуцьку восьмирічну школи, медичне училище, медичний інститут. Працював у Заставнівській ЦРЛ, облкардіодиспансері, міському управлінні охорони здоров’я, госпіталі інвалідів ВВВ. Нині очолює обласний центр здоров’я, лікар вищої кваліфікаційної категорії. Автор семи наукових праць та понад газетних публікацій, буклетів, листівок. Є автором книги «Медицина Буковини-шлях милосердя». Василь Дмитрович є лауреатом премії облдержадміністрації ім. Залозецького, нагороджений грамотами МОЗ України Чернівецької обласної ради та Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації.
Савчук Омелян ( -???р) художник-іконописець. Жив і творив у селі Боянчук. Його пензлю належать ікони, які замовляли односельці.