Традиції Брідок

Маланка у Брідку

«Маланку» роблять із 13-го на 14-те січня, напередодні Нового року за старим стилем. Хлопці розподіляють ролі, вибирають зі свого гурту таких акторів, які б уміли імпровізувати, жартувати, були дотепними та гострими на язик. Нижче подано приблизний сценарій дійства, бо, залежно від обставин, у які потрапляють учасники «Маланки», вони змушені придумувати все нові й нові сценки, тобто в кожній хаті грати по-різному. Люди вірують: якщо «Маланка» заходить до хати, вона приносить добробут і удачу на цілий рік.
В обряді беруть участь тільки хлопці. Найкращого та найвродливішого з них вибирають Маланкою. Хлопець повинен уміти жартувати, «викидати різні штуки», Маланка — перша й найважливіша дійова особа. Її одяг – зимовий костюм української молодиці. Вона обов’язково має не собі квітчасту хустку, зав’язану «по-молодецьки», сорочку, горботку, фартух, у руках – щітку, якою вапном білять у селах хати. У щітку засовують і прикріплюють дріт.
Інші хлопці виконують такі ролі:
Дід (одягнений в український костюм, на голові солом’яний капелюх, у руці гарапник, з клоччя зроблена борода, вуса. Він ходить у парі, з Маланкою, як зі своєю дружиною).
Береза (у шинелі, в чоботях, у військовій зимовій шапці. Носить із собою великий мішок).
Чорт (у чорному лахмітті, руки та обличчя а чорній сажі, хвіст, роги).
Ведмідь (у кожусі догори вовною, підперезаний ланцюгом, на голові шапка-вушанка, обличчя підмальоване коричневою фарбою. Ведмідь часто дзеленчить ланцюгом).
Жидівка Сурка (в хустці, з-під якої виглядають патли, зроблені з клоччя, а довгій старій спідниці).
Циган та циганка (в традиційних циганських костюмах, циганка — із картами в руці, щоб ворожити, циган — із торбою).
Така ватага рухається селом із жартами, сміхом, піснями, вигуками. Ведмідь підстрибує, дзеленчить ланцюгом, циганка до зустрічних людей пристає ворожити, циган — коні міняти, жидівка Сурка виманює хитрощами хоча б якусь копієчку, або те, що можна виманити й т. д.
До кожної хати «Маланка» не заходить, а тільки туди, де є дівчата. Ще перед «Маланкою», звечора, малі хлопці ходять «гийкати», закликаючи при цьому весну.
Гийкання.
Гий, гий! Твої воли, мої воли
Гий, гий, твій плуг, мій плуг.
За ножики костяні,
Та яреми золоті.
Вийди, пане господарю
Будем сіяти, орати,
Завтра вранці засівати.
Гий, гий!
Хореографічна постановка «Ой на Маланку». Ведуча.
Ось заходять на подвір’я поважних брідоцьких господарів, де є дівчина Христина, хоча ще не на відданню, але гарна дівчина.
Хлопці.
Ой на річці, на Йордані,
Добрий вечір на Мелані
Щедрий вечір, добрий вечір Добрим людям на сей вечір!
Пан
Ой, господар, господарю
Пусти в хату цю Меланю, Маланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить,
Як пошкодить, то й помиє,
їсти зварить, стіл накриє,
Добрий вечір!
(Вклоняється).
Береза.
Пане господарю, а чи можна маланкувати?
Господар.
Можна! (з хати).
Всі маланкують.
(В хаті господиня, господар, дочка, дві подруги дочки.)
Маланка
Наша Маланка подністрянка
Дністром плила, воду пила (тричі)
На камені ноги мила (двічі)
Тонкий фартух замочила (двічі)
Повій, вітре, буйнесенький,
Висуши фартух тонесенький (двічі)
Повій, вітре, з гори з долу,
Висуши фартух до престолу (двічі)
Наша Маланка, Маланочка.
Шовки пряла, кедри ткала,
До батечка відсилала (двічі)
Чи твої шовки, чи твої кедри,
Чи твоя дочка Маланочка? (двічі)
Не мої шовки, не мої кедри,
Не моя дочка, Маланочка. (двічі)
Шовки пряла, кедри ткала
До матусі відсилала (двічі)
Чи твої шовки, чи твої кедри,
Чи твоя дочка Маланочка? (двічі)
Не мої шовки, не мої кедри,
Не моя дочка, Маланочка. (двічі)
Шовки пряла, кедри ткала
До милого відсилала (двічі)
Чи твої шовки, чи твої кедри,
Чи твоя мила Маланочка? (двічі)
Ой мої шовки, ой мої кедри,
Ой моя мила Маланочка. (двічі)
Наша Маланка господиня»
Як помастить, так помиє, (двічі)
Миски, ложки під лавою,
Та й поросли муравою, (двічі)
А горщечки під другою,
Та й заросли трепетою.(двічі)
Ой, чинчику-Васильчику,
Посію тебе в городчику (двічі)
Буду тебе доглядати
Тричі на день поливати (двічі)
В неділю вранці в ручки брати,
Дівкам. Парубкам дарувати (двічі)
Біжать коні током, током,
Вінчуєм Вас ми з Новим роком, (двічі)
Біжать коні толокою.
Вінчуєм Вас ми з Маланкою. (двічі)
Хлопці вінчують.
Вінчування.
Вінчуємо Вас з щастям, здоров’я, Новим роком, Василем.
Як у щасті, здоров’ї до чекали,
Щоб у щасті, здоров’ї відпровадили,
Много літ діждали.
Много літ до сто літ, аби Вам пан Бог призволив у щасті,
здоров’ї вік, до чекати від сьогодні за рік кращих, веселіщих свят.
Господар.
Дякую за таке файне віншування. Беріт колачі і гроші.
Береза.
Пасинці-молодці!
Весь гурт.
Вінчуєм!
Береза.
Вінчує нас пан господар цими калачиками. Які ці калачики пишні та пшеничні, аби пан господар були ґречні та величні перед Богом, перед панами, перед осентерями, перед всякими іншими добрими ділами!
Весь гурт.
Амінь! Дай Боже!
Ведмідь.
Вуйку пустіть до хати Маланку.
Господар.
Та ні, хлопці, наша дівка ще не виросла…
Жидівка Сурка.
А ви покажіть нам її.
Ведмідь.
Не така вона й маленька!
Береза.
Пустіть подивитися на вашу Христину!
Ми вам трошки попляшемо,
Повеселимося та й підемо до другої хати.
Господиня.
Ой хлопці! Вона ще дитина, на що там є дивитися?
Циганка.
А ви впустіть!
Чорт.
(із кімнати) Хлопці, дівка в соку!
Христина.
(відганяє чорта) Іди геть, нечистий!
Чорт.
І-га-га-га! І-га-га! А я вже тут.
Де не посіють, там я є!
Господар.
Та заході гь хлопці в хату, але збитки не робіть.
(Всі заходять до хати)
Маланка.
Добрий вечір вам у вашій хаті!
Дівчата.
Доброго здоров’я!
Дід.
Христос народився!
Господарі.
Славімо його!
Жидівка Сурка.
(до господаря дому)
Дайте копієчку бідній. Ви ж бачите, яка я бідачка, яка нещасна жіночка! Якщо нема копієчки, то дайте горішок, або цукерочок. А можна й пончика смачненького. Дайте ради Бога! Ось сюди кидайте в мою торбину! Господар.
(виймає з кишені дрібні копійки, дає)
На! Щоб, у вас і в нас грошей було багато! Щоб усі ми жили в достатку й мирі та ніколи не знали ні голоду, ні холоду, ні грипу!
Жидівка Сурка.
Дякую, пане господарю! О, які ви пан очку, щирі!
Христина.
А яка у нас файна Маланка!
Вміє прибиратись!
Та чи вона до роботи прудка?
Дівчата, як ви думаєте?
Дід. Не соромти, ради Бога, мою Маланочку! Ось вона зараз віника пошукає і так файненько вашу хату замете, що будете цілий рік дякувати!
Маланка.
О, я люблю, щоб у хаті було чисто!
(Шукає віника, підмітає, а потім своєю щіткою припічок мастить. Господиня її відганяє.)
Господиня.
Що ж це ти мені наробила! Нащо ти подрапала мій припічок!
Де ти таку щітку взяла?
Маланка.
Дід мені зробив.
Господиня.
(до діда)
Ах ти, шкоднику!
(хоче дати йому стусана, але той тікає).
Дід.
А ви не слухайти мою Маланку!
Хіба не знаєте, як вона вміє брехати?
Маланка.
Та це я брешу?!
Дід. Брешиш!
Береза.
(до Маланки і Діда)
Досить вам сваритися!
Прийшли до чужої хати й починаєте тут, порядки наводити?
Циганка.
(хитро)
Правильно, пане Береза! Замість того, щоб поспівати, запросити
нашу Христину до танцю, вони тут дебош зробили.
Циган.
Гей, музики,””заграйте! Та такої, щоб всім було весело! Бо як зустрінемо Новий рік, так його і проведемо!
Господар.
Грайте, музики, а я вам за це гарно заплачу.
Пан.
Ви дівчата не гордуйте, а з нами потанцюйте.
(Дівчата з хлопцями танцюють).
(В кінці дівчата кидають їм по копієчці у шапку.)
Пан.
Циганка.
(До дівчат.)
Кому погадати поворожити? Всю правду скажу.
Молода, красива, чорнобрива. Позолоти ручку, всю правду скажу.
Оксана.
Повтори все, що ти сказала тричі, тоді й ручку позолочу.
Циганка.
От народ пішов, ніякого тобі заробітку, нічому не вірять!
(До цигана.)
Мабуть не буде тут поживи. Прийдеться йти далі.
(Тягне його за руку.)
Господиня.
Пане Березо, що це таке? Ми вас до хати пустили, а ви так мало співали. Ану ще заколядуйте нам.
Береза.
Діду, починай колядувати ти, бо Маланка втече від тебе і знайде собі молодшого.
Дід. Та не може цього бути.
Ви подивіться, яке ангельське личко в моєї Маланочки
(Цілує її в щічку..)
Хіба вона може бути мені невірною?
Циган.
Діду, ми пожартували
Дід.
Добрі жарти! (Колядуют ь.)
Добрий вечір тобі, пане господарю.
Добрий вечір тобі, пане господарю
Радуйся! Ой радуйся, земне,
Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами,
Радуйся! Ой радуйся, земне,
Син Божий народився!
Та кладіть, калачі з ярої пшениці.
Радуйся! Ой радуйся, земне,
Син Божий народився!
Бо прийдуть до тебе три празники в гості –
Радуйся! Ой радуйся, земне,
Син Божий народився!
Ой що перший празник — Святеє Рождество.
Радуйся! Ой радуйся, земне,
Син Божий народився!
А другий вже празник — Святого Василя.
Радуйся! Ой радуйся, земне,
Син Божий народився!
А третій вже празник — Святі Водохрещі.
Радуйся! Ой радуйся, земне,
Син Божий народився!
А щоперший празник зішле тобі втіху.
Радуйся! Ой радуйся, земне,
Син Божий народився!
А що другий празник зішле тобі щастя.
Радуйся! Ой радуйся, земне,
Син Божий народився!
А що третій празник зішле, тобі долю.
Радуйся! Ой радуйся, земне,
Син Божий народився!
Зішле всім най долю, Україні волю.
Радуйся! Ой радуйся, земне,
Син Божий народився!
Маланка.
Так, так доста ваших жартів! Краще цих ґаздів ще раз поздоровте з Новим роком, повінчуйте файненько.
Циганка.
Якщо Маланка каже то треба її слухати.
Ведмідь.
(Розсіває пшеницю.)
Сійся-родися, жито-пшениця,
Овес по коліна,
Коноплі по стелю!
Вінчуємо вас цими святами,
Щоб ви прожили тепліше, веселіше, щоб не слабували,
Многая літ дочикали! Христос народився!
Всі.
Славімо його!
Господар.
Дякуємо вам за файне маланкування, плясання, щедре вінчування.
Раді, що ви до нас завітали, нашу хату не оминали. Господиня.
Як будете живі, здорові приходіть і на другий рік.
(Несе дарунки. Висипає їх у мішок Березі).
Маланка.
Дай, Боже Христе, ключі небесні,
Щастя, здоров’я, прибутки чесні,
На кожнім броді і перевозі
Хай при вас “буде Бог у дорозі! З Новим роком!
(Кланяється людям.) (Усі виходять.)
Дід.
А завтра приходіть до клубу на ключ і Христину приведіть.
Господар.
Та візьміть ще і калач, бо так годиться
Дід.
(Кланяєт ься)
Дякую, дякую, люди добрі.
(Господар всіх проводжає.)
Дівчата.
(Підбігають до господині дому.)
Оксана.
Тітонько, рідненька, пустіть із нами Христину!
Хлопці з «Маланкою» пішли до Іванки Бурички,
а ми скоренько через городи до Наталки Бейчихи.
Цікаво, чи там також буде так весело, як у Вас.
Господиня.
Дівчата, Христині тільки 15 років. Вона ще дитина! Куди її в ночі ходити?
Іванка.
От, ви так завжди: дитина й дитина! А дехто з її ровесниць уже й заміж виходить.
Господиня.
Та невже?
Іванка.
Пустіть, Христину скоро і до Оксани «Маланка» дійде. А відтак і до нас, то ще трохи погуляємо, повеселимося.
Христина.
(Просить.)
Мамо!
Господиня.
Ну, добре, доню, іди вже!
Тільки не засиджуйся довго, бо прийду з прутом!
Христина.
(Радо цілує матір.)
Дякую, матусенько!
Дівчата.
Бувайте здорові, тітко!
14 – січня – Старий Новий рік, або святого Василя. Святий Василь вважається покровителем землеробства. Ось чому зранку хлопчики ходять сіяти. Засівають збіжжям оселі.
Посівають житом, пшеницею і віншують, бажають добра, щастя, здоров’я і достатку в кожній хаті.
Засівальна.
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком Вас вітаю!
Сійся, родися, жито, пшениця
Всяка пашниця.
На Новий рік, на Василя.
Коноплі по стелю.
А льон по коліна,
Аби Вас хрещени
Голова не боліла.
Ні в зимі, ні в літі,
Ніколи на світі.
Після обіду збиралась сільська молодь серед села на танці. У Брідку це називали «ключ».
Сходились всі хлопці та дівчата. За гроші, що давали господарі за маланкування наймали музику.
Перший танець танцював Береза. Він збирав всіх сільських дітлахів у коло і роздавав їм солодощі та цукерки. Потім музика грала і всі разом у колі танцювали. На танці сходились подивитись все село. Танці на Василя проводили біля школи, бо для танців на храм, на Дмитрія, було окреме місце.
Після того. Як стемніє розходились дівчата додому. А потім знову збирались на танці, але вже вдома у Берези. Туди проходили музики. У Берези накривали столи і запрошували всіх до столу. Відтак починались жарти, співи, колядування.
Починали «Брідоцький пляс». Дівчата ставали за стіл і мали повну хусточку копійок, дзенькали ними і співали, а хлопці перед ними танцювали, взявшись за руки. Потім скидали кучми чи шапки перед дівчатами, а вони їм вкидали туди копійки. Кожен вибирав собі дівчину і перед нею плясав. Дівчата і хлопці співали:
На дворі мороз
Плясати не мож,
Пускайте до хати,
Будемо плясати.
Пускайте до хати,
Будемо плясати.
На дворі плитки,
Студино в литки,
А в хаті поліна,
Студино в коліна.
А в хаті поліна,
Студино в коліна.
Гоп, цуп, я в кут,
А в куті каша.
На печі на заді
Дівчина наша.
На печі на заді
Дівчина наша.
Солому січень
Пироги пече,
А з носа каптить,
Пироги мастить.
А з носа каптить,
Пироги мастить.
Ой била баба
Діда лозою,
Що ся не вернув
Борзо з водою.
Що ся не вернув
Борзо з водою.
Якби не плоти,
Не перелази,
Вернувся би дід,
Зо штири рази.
Вернувся би дід,
Зо штири рази
Як би не дівки,
Не молодиці,
Приніс би дід бабі
Відро водиці.
Приніс би дід бабі
Відро водиці
На печі, на заді
Скублися дві бабі,
А третя дівка
Від понеділка.
А третя дівка Від понеділка. Ой пляши, пляши,
Ти каліцуни,
Тобі дівчина
Ґрецира всуни.
Тобі дівчина Ґрецира всуни.
Пізно ввечері розходилась молодь додому, чекаючи свята Водохреща, або, як кажуть, Йордана.