Розвиток освіти бере початок з минулого XIX століття, коли панували австрійці і уряд здійснював політику соціального і національного гноблення.
Але активна робота депутатів Буковинського сейму принесла свої результати. Вони добилися відкриття національних шкіл майже в кожному селі.
Була відкрита п’ятикласна школа в Малому Кучурові у 1886 році. Першими вчителями були: Мінодора Сикот, Еміліан Том’юк, Іван Омельський, Фрозина Омельська, Лікренда Еліас, Євген Григорович.
Директором школи був Сикот, до 1914 року чех за походженням. Навчання дітей проводилося у звичайних селянських хатах. А з 1914 по 1938 р.р. – директором школи бувДенис Потоескул.
У 1905 році на кошти громади було збудовано нове приміщення школи, яке налічувало вісім класних кімнат та вчительську. Воно використовується за призначенням і до сьогоднішнього часу. І школу для учні початкових класів. Але з часом все вдосконалилось і школа досягла ось таких результатів.
Школа для старших класів має два поверхи. В якій існує кабінетна система. На першому поверсі: директорський кабінет, вчительська, географічний кабінет, математичний кабінет, кабінет інформатики, історичний кабінет, музей «Світлиця» та їдальня. На другому поверсі: біологічний та хімічний кабінет, кабінет фізики, зарубіжної літератури, англійської мови, української мови, також кабінет військової підготовки і спортивний зал.
А також школу для початкових класів. Тут також є два поверхи. Де на першому є: читацька бібліотека для діток, майстерня трудового навчання для старших класів. На другому поверсі розміщені 1-4 класи.
Також у цьому ж 1905 році школа стає семирічною. Директором школи призначено Радомського. Навчання велося на рідній мові за методикою: всі предмети в одному класі вів один вчитель.
Навчання починалось о 9.00 годині і закінчувалось десь о 12-ій або 13-ій годині. Заняття починалось і закінчувалось з молитви “Отче наш”. Урок релігії читався один урок на тиждень. Дітей навчали різних молитв, а на великі свята їх водили до церкви на богослужіння.
Навчання в школі було обов’язковим, якщо діти не відвідували школу – батьків штрафували.
В листопаді 1918 року село окупували румуни. Почався процес румунізації, який можна розділи¬ти на два періоди:
І період – 1918-1924 р.р.,
ІІ період – 1925-1940 р.р.
В перший період багато залишилось по старому, можливо це було пов’язано з тим, що працювали старі вчителі, яких у 1925 році замінили на румунських. Директором школи в той час був Діоніс Тотоескул (з 1918-1927 р.р.). В той період вже цілком сформувалася дуже своєрідна система навчання. Щоранку діти ставали на лінійку біля школи. Зліва від школи був стовп, на якому щоранку піднімався румунський прапор, а діти співали пісню про прапор “Тріколор”. Потім виконували гімн Румунії “Тріаска риджили”.
Вчителями на той період були : Омельські (подружжя), Костриж (подружжя), Продан Микола Корнилович, Томнюк, Табакару Олександр, Трокалюк. Директором школи з 1927 по 1930 р.р. був Костриж, а з 1931 по 1941 р.р. – Вавілій Поклітар (в 1941 році репресований радянською владою). Ця інформація зі слів Слободян Євдокії Дмитрівни, 1924 р.н., Слободяна Василя Онуфрійовича, 1921 р.н., Міщенчук Катерини Дмитрівни, 1913 р.н., Мороз Єлизавети Василівни, 1921 р.н., тодішньої техпрацівниці школи та служниці директора Поклітаря (з 1930 по 1941 р.р.)
За роки радянської влади система навчання змінилась. Спочатку учні навчались сім років, а в 1959 році було введено восьмирічну освіту. Згодом ввели 12 річну освіту. Яка актуальна і на сьогодення.
З-за радянських часів було збудовано нове приміщення школи, яке здано в експлуатацію у 1963 році. З 1977 р. школа стає середньою.
У 2008 році при Малокучурівській ЗОШ І-ІП ст.. відкрито групу дошкільного закладу.
На даний час в селі діє Малокучурівський НВК (працює в двох приміщеннях «Старої» та «Нової школи»).