Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
ГОРДІСТЬ СЕЛА
Божик Пантелеймон (1879-? рр.) – письменник
Початкову освіту здобув у рідному селі, потім навчався в Чернівецькій гімназії. У 1900 році емігрував до Канади. З 1 листопада 1911 р. видає в Мондері місячник «Православний русин», а також організовує українську школу. Одночасно Божик здобуває у США теологічну освіту і в 1919 р. стає православним, а в 1924 – греко-католицьким священиком. З цього року Пантелеймон Божик пише й друкує патріотичні статті на культурно-освітні й церковно-історичні теми. Діяльності церкви присвятив свої праці «Правда і обман» (1917), «Церкви українців у Канаді» (1927). З-під його пера виходять вірші «Кому я співаю», «Заповідь», «Побажання». Звучать мотиви любові до рідного краю, до буковинців у віршах «Привіт рідному краєві», «Спомини», «Письмо в рідний край».
Панчук Іван (1911-1986 рр.) – доктор права, громадський і політичний діяч діаспори (США)
Народився 1911 року в Канаді, в родині онутських емігрантів. Разом з батьками переїхав до США, де закінчив правничі студії і відкрив адвокатську канцелярію (офіс) у Детройті. З ініціативи Панчука після Другої світової війни був створений Український Допомоговий Комітет у Детройті, який він очолював.
Іван Панчук видав працю «Про церкви Буковини», написав «Історію власного родоводу» та односельчан-емігрантів.
У 1972 році відвідав рідне село своїх батьків і привіз щоденник Ольги Кобилянської, який понад 30 років зберігався у друзів письменниці у Нью-Йорку. В даний час цей щоденник зберігається у музеї Ольги Кобилянської в Чернівцях.
Довгий Василь Манолійович (1941 р.) – журналіст, письменник
Навчався в Онутській восьмирічній школі, середню освіту здобув у с. Вікно. В 1965 році закінчив історичний факультет Чернівецького держуніверситету, в 1976 – факультет журналістики. Своє покликання знайшов у журналістиці і все життя присвятив теле- і радіопередачам. Автор і багатолітній ведучий популярної телепрограми «Відповідаємо на ваші запитання», яка щомісячно виходить у прямому ефірі.
Заслужений журналіст України, письменник, драматург, публіцист, телеведучий, член Національної спілки письменників України, нагороджений орденом Святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня.
Василь Довгий – здібний літератор. Він автор сценарію двадцятисерійного телефільму за однойменною повістю Ольги Кобилянської «Царівна», 6-серійної телевистави «Бентежний ранок». Його природний хист, відчуття експресії діалогу сповна розкрилися у багатоактних п’єсах «Весняні кали», «Журавлиний ключ», «Кордон», одноактних – «Палій», «Одного серпневого дня», «Нью-Йоркська Марія», «Високе сонце», драматичних казок для дітей «Чарівний топірець», «Зачароване царство Мольфара», «Лускунчик», багатьох спеціальних публікацій з проблем телебачення в журналах України, Росії, Румунії, Югославії, книги дискусій «Телевізійні діалоги», співавтор книги «Світло Цецинської гори» (штрихи до історії Чернівецького телебачення) та інших.
Денисик Григорій Іванович (1949 р.) – науковець
В 1956-1964 роках навчався в Онутській восьмирічній школі. Після служби в армії (1968-1970 рр.) вступає на географічний факультет Чернівецького держуніверситету. В 1975 році разом з дружиною отримує направлення в Турбівську середню школу, що на Вінниччині. Через два роки отримує запрошення на викладацьку роботу у Вінницький педагогічний інститут імені Миколи Островського на кафедру фізичної географії. Для розширення знань молодий науковець у 1978-1981 роках навчається в аспірантурі Воронезького держуніверситету. У 1984 році в Києві захищає кандидатську дисертацію, а в 1999 – докторську, має багато наукових публікацій. Доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії природничо-географічного факультету Вінницького державного університету імені Михайла Коцюбинського Денисик Григорій Іванович періодично навідує своїх земляків, зустрічається зі школярами.
Скрипничук Іван Васильович (1957 р.) – правознавець
Онутську восьмирічну школу закінчив у 1972 році. Далі продовжив навчання в Чернівецькому культосвітньому училищі, але за спеціальністю не працював, бо призвався в армію. Після служби в армії вступає на юридичний факультет Львівського університету, по закінченні якого повертається в Чернівці, де певний час працює в обласній прокуратурі. З 1998 року займає посаду заступника голови Обласного арбітражного суду. Поряд з основною роботою викладає право на юридичному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
За матеріалами вчителя історії
Єлиндюк Валентини Іванівни
За матеріалами книги Миколи Черешнюка
«Історія сіл Заставнівщини»