Видатні особистості Ржавинці

МОЙСЕЙ БОЛБОЧАН – ПЕРШИЙ ФЕЛЬДШЕР С. РЖАВИНЦІ

Мойсей Болбочан народився 1894 року. Навчався у Кишинівській духовній семінарії, однак не закінчив її. Він зрозумів, що найбільше йому до вподоби медицина. Після вступу до 121 піхотного Воронежського полку навчався на фельдшера при Староруськім 2 польовому госпіталі.

Після закінчення навчання працював фельдшером Хотинського повіту у с. Коленківці , а потім у с. Перебиківці. Тут під його опікою було 12 сіл (від Рухотина до Чорного Потоку). В цей час познайомився з майбутньою дружиною Єфрасинією Семенівною Тулюлюк (09.10 1896 року народження). У 1918 році після одруження переїхав у с. Ржавинці Хотинського повіту (нині Заставнівського району). Тут їм виділили земельну ділянку розміром 0,25 га на якій вони побудували хату.

Згодом у подружжя народилось трійко діточок. Син Віктор (05.06 1920 року), дочка Антоніна (22.06 1925 року) та дочка Марія (12.07 1930 року). Коли ще діти були малими, їм по господарству допомагала мати Мойсея.

У кінці 1944 на початку 1945 року на території Бесарабії почалась епідемія тифу. У с. Перебиківці Хотинського району він організував пункт лікування хворих. Сам, наражаючись на небезпеку, провів там близько трьох місяців. Після приходу додому відкрив такий самий пункт у приміщенні місцевої амбулаторії с. Ржавинці.

У кінці квітня 1945 року Мойсей поїхав у Чернівці за ліками. Коли він повертався, його у Чорнівському лісі жорстоко побили, відібрали ліки. За два тижні після цього випадку фельдшер у віці 51 року помер.

Це сталося  9 травня 1945 року. Він так і не дізнався, що саме  цей день – День Перемоги.

Серед видатних постатей нашого села хотілося б відмітити Дупешко Івана Миколайовича та Коржос Любов Арсентівну.

Дупешко Іван Миколайович народився 13 січня 1929 року в селі Малий КучурівЗаставнівського району. Закінчив Малокучурівську середню школу. Після закінчення школи служив в армії в Узбекистані. Після звільнення з лав армії навчався в Хотинському с/г технікумі.

В 1954 році був направлений в село Ржавинці секретарем парторганізації. З 1956 по 1999р. працював головою колгоспу в селі Ржавинці. За сумлінну 45-річну роботу нагороджений Орденом Жовтневої революції, Орденом знак пошани, грамотою Верховної Ради України. Одружений. Має двох дітей і трьох онуків.

Коржос Любов Арсентівна народилася 2 вересня 1947 року в селі Ржавинці Заставнівського району. З раннього дитинства допомогала матері, доярці місцевого господарства. Росла допитливою, самостійною у вчинках, не боялася труднощів і коли в 1965 році запропонували доглядати групу первісток, вона не вагаючись погодилась. Хоча в Любові був який-не-який досвід роботи на фермі, та все ж перші роки самостійної праці дояркою виявилися складними. Вистояти і не знітитися їй допомогла впевненість у собі, працьовитість і воля. Стала справжнім професіоналом Коржос Л.А. згодом, коли сформувала високопродуктивну групу корів, добирала калорійний раціон, запобігала хворобам тварин та вдосконалювала техніку доїння. Настав час коли надій молока від кожної фуражної корови її групи становив шість тисяч літрів – це були рекордні показники.

Коржос Л.А. дояркою пропрацювала майже тридцять років – до виходу на пенсію. За підрахунками спеціалістів усього за час роботи на фермі Коржос Л.А. надоїла чотири тисячі тонн молока. Вона неодноразово була переможцем районних та обласних змагань серед кращих тваринників. Звитяжна праця Коржос Л.А. була достойно поцінована. Вона нагороджена орденами Леніна, «Знак Пошани» та Трудового Червоного Прапора.

ЛЮДИНА БЕЗСМЕРТНА У ВІЧНОСТІ ТВОРІНЬ РУК СВОЇХ – ТВОРІНЬ, КОТРІ ПЕРЕЖИВУТЬ БЕЗЛІЧ СТОЛІТЬ І ЕПОХ

Кожна людина, що приходить у світ – має свою історію.

Бородач Сергій Васильович народився 28 жовтня 1948 року в селі Ржавинцях, Заставнівського району, Чернівецької області в сім’ї сільських трудівників. Бородача Василя Савовича та Василини Гаврилівни.

З малих літ уже любив малювати. Коли йому було пять років, він намалював свою бабусю. У 1955 році пішов у перший клас Ржавинецької середньої школи. Навчався добре. До всього здібний і дуже любив читати. У 1964 році вступив до Івано-Франківського ПТУ №14 Яворівського району Львівської області і у 1967 році закінчив з відзнакою за спеціальністю «столяр-червонодеревець», «різьбяр по дереву». Вже тоді його роботи експонували на ВДНГ СРСР. Після закінчення училища в 1968-69рр. служив у Далекосхідному військовому окрузі.

Живопис та різьба по дереву захоплювали з дитинства, та і протягом всього життя, але улюбленою справою по-справжньому почав займатися з часу виходу на пенсію. У його доробку оформлення трьох церков(тато малює ікони): у Ржавинцях, Онуті нашого району, зроблено увесь іконостас в церкві с. Зелена Липа Хотинського району. Пейзажі, натюрморти малює різною технікою виконання: масляними фарбами, гуашшю, аквареллю, пастеллю. За останні роки написав більше тридцяти картин природи, краєвидів села, репродукції до творів Т.Г. Шевченка. Це заняття настільки захопило, а згодом воно переросло у велику мрію, стало метою всього його життя…