Історія Шубранець

Село Шубранець – мальовниче чудове село, славне своєю природою, розумними, освіченими людьми.

Центром освіти на селі була школа.

До 1871 року в селі була хата-читальня (нині садиба Петра Васильовича Кукульняка)

Першим вчителем працював Георгій Кирилович. Під час окупації села австро-угорською владою побудована школа, де навчалися учні до 7 класу, старша школа діяла в селі Задубрівка.Директорами школи були:

1. Лагадин В. І                  – 1918-1921 році.

2. Памчак Д. І.                  – 1922-1930 році.

3. Горецький М. М – 1930-1940 році.

Під час румунської окупації керував школою директор Джос. В школу ходили діти та бажаючі знати румунську мову, навчалися з підручників, надрукованих в Румунії.

В 1944 році після звільнення румунської окупації в селі була заснована початкова школа. Підручників було дуже мало, учні писали ще на румунських друкованих паперах. Багато учнів залишалося на повторний курс. В класах навчалися діти з різницею в віці 1-4 роки. Писали першими чорнилами, які вмокали в чорнильниці, робили саморобне чорнило з плодів бузини. В 1952 році була заснована неповна середня школа.

Школі була надана ділянка землі( 9 га поля) та здійснювався догляд за одною групою телят. Вирощений урожай використовували для харчування. Лишки можна було продати, щоб допомогти бідним дітям.

Колгосп забезпечував учнів молоком.

Молоді спеціалісти забезпечувалися житлом. Вчителі школи навчали робітничу молодь. Черговий по школі о 18 год. дзвонив дзвінком і закликав неписьменних до навчання грамоти. Вчителі виконували Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР та пленумів ЦК ВЛКСМ. Проводилися зустрічі з спеціалістами та передовиками сільського господарства.

Діти були залучені до роботи в піонерській організації (5-8 кл.) та групи жовтенят 1-4 кл. Робота була цікавою: проводилися збори загонів та дружин, святкувалися дні прийому в піонерську організацію (19 травня – День народження піонерської організації) та в жовтенята (7 листопада до Дня Жовтневої революції). Проводився збір макулатури та металолому. Учні, які найбільше зібрали (макулатури та металолому) преміювалися екскурсійними поїздками по містах Радянського Союзу. Були проведені свята: до Дня народження комсомолу (23 грудня), Фестиваль дружби народів, паради (7 листопада та 1 травня).

Дудлів Корнелія Леонтівна в школі організувала шкільний хор, який з часом переріс у сільський народний хор.

У 1960 році розпочалося будівництво другого корпусу школи (нині молитовний будинок). Керував будівництвом голова колгоспу Якущенко Василь та директор школи Щербина Ананій Степанович.

На будівництві працювала будівельна бригада Кукульняка Івана Дмитровича, Кучера Петра Васильовича.

Закінчили будівництво в 1964 році. В новій школі навчалися учні 4-8 класів.

Колгосп ’’Іскра’’ в 60-70 роки був мільйонером. Зростала кількість населення, збільшувалася народжуваність і тому виникла потреба в будівництві нового приміщення школи.

Нова школа була побудована за період з 1973-1976 роки.

1 вересня 1976 року – була відкрита сучасна школа.

Насаджено дендропарк (ялини і плакучі верби).

Директор школи – Гурей Григорій Михайлович та завуч – Піцул Корнелія Леонтівна.

Гурей Григорій Михайлович був добрим організатором, методистом, вміло керував колективом, робив глибокий аналіз уроків. Школа була в числі найкращих навчальних закладів району.

Проводилися політзаняття, допомога колгоспу «Іскра» в зборі урожаю та тваринницькій фермі, створено гуртки «Юних доярок» та «Юний механізатор»

При школі була організована робота гуртка юних кролівників, побудована кролеферма, свиноферма.

Також була створена агітбригада, якою керувала Побуцька Марія Петрівна. Учні виступили перед працівниками сільського господарства. Старшокласники брали участь в районних іграх «Зірниця» та «Орлятко».

В 1988 році восьмирічна школа була реорганізована в середню по проханню жителів села.

В 1990 році перший випуск.