РОЗПОВІДІ ПРО МАЙСТРІВ СВОЄЇ СПРАВИ
Дуже гарне село Товтри, але найбільшою окрасою села є його люди. Далеко за межами села славляться вишиті бісером жіночі сорочки сільськими вишивальницями – Барабаш Марією Андріївною, Білоус Ганною Михайлівною, Ящук Ганною Георгіївною, М’якотою Ганасією Георгіївною, Бацалою Емілією Георгіївною.
Сотні віконних рам і дверей для будинків жителів Товтрів і навколишніх сіл зробили сільські майстри по дереву – Домчук Дмитро Петрович, Халус Іван Іванович, Маник Іван Іванович, Фенюк Петро Дмитрович, Фенюк Василь Петрович. Добру славу здобули династії столярів – батька і сина Барабашів, батька і сина Барабащуків, батька і двох синів Спіжавків. З вдячністю згадують товтрівчани, а також жителі ба гатьох сіл і міст області про працьовитих і дуже талановитих майстрів своєї справи. Саме їхніми руками зроблено сотні дахів на приватних будинках, а також каплицях і церквах.
Багато гарних слів можна сказати про всіма шановану в селі людину Івана Степановича Барабаша. Він не тільки гарний столяр, а й керівник церковного хору. Без його допомоги не обходиться жодне весілля в селі, адже він весільний староста.
Бляхарство стало родинним ремеслом сім,ї Ватрусів. «Золотими руками» Ватруса Дмитра Степановича бляхою накрито десятки дахів осель товтрівчан. Саме Дмитро Степанович і Шкварчук Василь Манолійович перекривали дах сільської церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Справу батька продовжує син Ватрус Степан Дмитрович.
Шанованою людиною у селі є вчитель Колотайло Іван Іванович. Щирість, доброзичливість, повага до людей, до дітей, готовність допомогти їм у будь-яку хвилину – це ті риси, що допомагають Івану Івановичу знаходити шлях до серця і душі кожного учня, дають змогу зазирнути у внутрішній світ дитини, знайти там хороше начало, яке можна використати як основу для формування справжньої людини. Іван Іванович уже 25 років навчає товтрівських дітей радіо-, теле- і комп’ютерних технологій. Техніка – це його життя. Більше 10-ти його випускників закінчили або навчаються на фізичному факультеті. Це Бачинський Олег, Дорош Іван, Томко Ярослав, Луник Олег, Хачатрян Сергій, Бабійчук Іван, Спіжавка Дмитро, Ферлієвич Василь та Колотайло Іван. Але найбільшою втіхою вчителя є син Віталій та дочка Тетяна. Радіє батькове серце, бо високо знялися його рідні «пташенята» над батьківським гніздом. Син Віталій закінчив фізичний факультет Чернівецького університету і став великим знавцем комп’ютерних технологій. Нині Віталій Іванович працює у російському місті Новий Уренгой головним інженером-програмістом на підприємстві «Сєвєргазавтоматика».
Дочка Тетяна після закінчення фізичного факультету повернулася до рідної Товтрівської школи, де працює вчителькою інформатики.
За матеріалами вчителя історії
Стецьків Марії Василівни
За матеріалами книги Миколи Черешнюка
«Історія сіл Заставнівщини»