Духовність Василів заст

З 1700 року в селі діяла дерев’яна православна церква, але через сто років вона зго­ріла. За сприяння барона австрійський уряд виділив на Божий храм частину коштів, іншу частину доклали сільська громада і пан. Спланував і будував церкву чеський ар­хітектор Євген Табора. Будівництво тривало 7 років (1825-1832), а 21 вересня 1832 року нова церква була освячена. Перший шлюб у ній взяв житель села Довбня Гаврило.

Престол у церкву взяли із згорілої, відшліфувавши та обгорнувши тканиною за статутом, освятили. Перевозили його 3 дні, зупинялися через кожні три кроки, від­правляли за чином Літургію. Вважають, що до дерев’яної церкви його взяли з руїн давнього, зруйнованого білокам’яного храму.

     В другій половині ХІХ ст. австрійська адміністрація сприяла деякому розвиткові національної освіти і духовності. Богослужіння в церкві велося українською мовою, не чинилися перешкоди щодо вивчення рідної мови у школі.

                                                                     За матеріалами вчителя історії

                                                                     Смук Марії Василівни

                                                         За матеріалами книги Миколи Черешнюка

                                                           «Історія сіл Заставнівщини»