Видатні особистості Вікно

ГОРДІСТЬ СЕЛА

Шевчукевич Ольга Іванівна (1904 р.) – педагог, літературознавець, громадський діяч

Ольга Шевчукевич (Бажанська) – дочка письменника Івана Бажанського, народилася 1 лютого 1904 року в с. Вікно. Початкову освіту здобуда у Вікні, середню – у Вашківцях. Закінчила філософський факультет Чернівецького університету, працювала в школах Буковини.

Свої вірші та оповідання, етнографічні матеріали друкувала у журналі «Жіноча доля». Брала участь у жіночому русі, дружила з Ольгою Кобилянською. У праці «Шляхами поколінь» відтворила історію Буковини, починаючи з ХVІ століття. Написала цікаві спогади про визначних діячів української культури, з якими доводилося спілкуватися: про О. Кобилянську, Н. Кобринську, Д. Косарика, Є. Ліпецького, К. Дзержика, В. Стефаника, І. Карбулицького, І. Синюка, Сергія і Ярему Канюків, Павла Тичину. Пише статті, присвячені проблемам кохання, дружби, моралі, жінки: «Соціальне становище жінки в румунському фольклорі», «Жіноча доля в поезіях Федьковича», цикл «Листи до жінок». Цим же темам присвячені драми «Єва», «Друг».

Бабух Василь Іванович (1943 р.) – заслужений журналіст України, громадський діяч, поет

Народився у с. Вікно. Закінчив місцеву середню школу, тимчасово працював в Онутській та Чорнопотіцькій семирічних школах. У 1960 р. вступає на філологічний факультет Чернівецького держуніверситету й після його закінчення розпочинає журналістську діяльність у газеті «Молодий буковинець». Згодом перейшов працювати до редакції газети «Радянська Буковина, пізніше» – газети «Чернівці».

З 1991 р. – власний кореспондент газети Верховної Ради України «Голос України» в Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях. За багаторічну професійну діяльність Указом Президента України В. І. Бабуху присвоєно почесне звання «Заслужений журналіст України».

Захоплюється художньою фотографією, є членом Міжнародної асоціації фотографів-журналістів. Мав дві персональні фотовиставки – одну в Чернівцях, другу – у Києві.

Талановитий журналіст і фотомайстер одержав медаль за портрет матері космонавта Леоніда Каденюка на міжнародній фотовиставці у Польщі. Здобув звання лауреата Всеукраїнського конкурсу фотографів-журналістів, організованого телепередачею «Доброго ранку, Україно!».

Підготував до друку книгу журналістських роздумів про рідну природу «Побачене в дорозі». В 1999 р. видав книгу поезій «Іскри з осінньої ватри», пише тексти для відомих українських композиторів. Найвідоміші його пісні – «Світ без тебе», «На голос матері спіши», «Вернись на Вкраїну, сопілко», музику до яких написали Володимир Івасюк та Павло Дворський.

Джуран Василь Тодорович (1957 р.) – поет

 

Народився 1 січня 1957 р. у с. Вікно. Після закінчення Вікнянської середньої школи (1974) деякий час працював у місцевому колгоспі «Зоря», після повернення з армії – на Чернівецькому гумовзуттєвому заводі.

Вірші пише зі шкільних років. Друкував їх у районній, військовій окружній, львівській і чернівецькій обласних газетах. У 1981 р. вступає на факультет журналістики Львівського держуніверситету імені І. Франка. Після закінчення університету працює кореспондентом районної газети «Прапор перемоги» (1986), нині – головний редактор газети «Голос краю».

Василь Тодорович – член Національної спілки письменників України, автор ряду поетичних збірок: «Богородиця», «Чорнобиль. Афганістан. Сарапат», «Чекання у Львові», «Вікно», «Калинові кетяги», «Стосоняшник», «Часоводдя».

Творчість В. Джурана належно оцінена читачами і владою. Він – лауреат журналістської премії імені Г. Шабашкевича (1995), «Буковинський літопис» (1996), республіканського конкурсу «Українська мова – мова державна» (1999), літературної премії імені І. Бажанського (2001).

Попадюк Манолій Манолійович (1944 р.) – поет, журналіст

Народився 26 грудня 1944 року в с. Вікно. Закінчив Івано-Франківський технікум фізичної культури, Київський інститут політології.

Працював у спортивних організаціях Буковини, кореспондентом газети «Радянські Карпати» (Путила).

Нині працює начальником відділу внутрішньої політики Вижницької районної держадміністрації, ініціатор створення літературного клубу «Німчицькі словозлети».

Із друку вийшли збірки його віршів «Бентежний щем» (1997) та «Осінніх дощів кантата».

На вірші М. Попадюка самодіяльний композитор Т. Бойчук написав пісні «Зойкнула в лузі калина», «Кароока гуцулка», «Червоні кетяги калини».

Гнеп Микола Іванович (1926-2009 рр.) – вчитель, краєзнавець

Народився 3 вересня 1926 р. у с. Вікно. Початкову та семирічну освіту здобув у рідному селі. У 1944 р. навчався на педагогічних курсах при Чернівецькому облвно. Після цього працював учителем початкових класів у Вікні.

У 1950 р. закінчив Чернівецький учительський інститут і деякий час працював у с. Волока. Одночасно продовжує заочно навчатися на історичному факультеті Чернівецького держуніверситету, який закінчив у 1956 р. З цього часу й до виходу на пенсію працює вчителем у Вікнянській школі.

У школі створює краєзнавчий гурток, залучає дітей до археологічних розкопок в урочищі Мартинівка, які розпочали науковці Чернівецького краєзнавчого музею. Проводить з учнями екскурсії по рідному краю, досліджує і вивчає незаслужено забуті імена діячів культури Буковини та України, друкує свої статті у районній і крайових газетах. У школі, а потім у клубі створює історико-краєзнавчий музей. За активну участь у громадському житті, просвітницьку діяльність 1993 року М. Гнеп був нагороджений обласною премією імені О. Поповича.

У 2000 році окремо видав історію рідного села під назвою «Вікно Буковини», а в 2008-му книгу «Заставнівщина». У 2001 році став лауреатом літературної премії імені І. Бажанського.

За матеріалами вчителя історії

Гнепа Миколи Івановича

За матеріалами книги Миколи Черешнюка

«Історія сіл Заставнівщини»