Різдво в селі Яблунівка для більшості сімей розпочинається з Богослужіння. Зазвичай вранці 7 січня родини йдуть до церкви. А після цього сідають за святковий стіл. Поки господиня накриває на стіл, господар годує худобу. На відміну від Святвечора, під час різдвяного обіду вже не обмежуються пісною їжею. Зазвичай на столі у цей день шинка, ковбаса, яйця, холодець та багато іншого. Унікальною традицією села Яблунівка є коляда. Усі три дні святкування супроводжуються співами колядок. Колядують під час застіль, коли йдуть один до одного в гості. Також діти ходять колядувати до сусідів і родичів, а за свою пісню отримують гроші або солодощі. Готуються до колядування заздалегідь та виготовляють колядницькі обладунки: восьмикутну зірку, маску Кози тощо. З цими речами і ходять колядувати. Неодмінний атрибут вертепу – різдвяна зірка. Її вважають символом радості, саме вона несе новину про народження Ісуса. Зірку виготовляють із дерева, а потім обклеюють кольоровим папером, тканинами та додають китиці. Але найкращою різдвяною традицією села Яблунівка – це проводити час з родиною.
14 жовтня православні українці відзначають Покрову Пресвятої Богородиці.
У народі Покрова Пресвятої Богородиці – це день закінчення господарських робіт та збору урожаю. В давнину саме з 14 жовтня починався зимовий період.
У селі Яблунівка відзначають день села. Це свято на честь чудового появлення Покрова Богородиці і Пріснодіви Марії. На це свято молодь організовує танці та веселощі.
У цей день усі люди ідуть рано у церкву. На Покрову селяни вважають, що це свято жінок та дівчат. У це свято засилають сватів, ідуть вечірки, танці, де дівчата й хлопці приглядають собі пару.
Народні прикмети:
Яка погода на Покрову, такою буде й зима.
Якщо до цього дня не опаде листя з вишні – на теплу зиму, а облетить – на сурову.
Покрова накриває траву – листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем.
День Святого Миколая являється невід’ємною частиною української культури та історії. Традиційно цей день святкують і в селі Яблунівка. Діти нетерпляче чекають подарунків 19 грудня. У школі напередодні свята проводять уроки, на яких дітей вчать Святому писати листа, в якому вони перераховують добрі справи, перепрошують за погані і просять подарунків. Цікаві години спілкування проводить сільський священик, прищеплюючи дітям творити добрі справи. В цей день існує звичай, коли дорослі жителі миряться зі своїми ворогами. А найбільше в цей день шанують прояви турботи про нужденних і бідних, дітей з особливими потребами, сиріт: як у вигляді доброчинних заходів у церковній громаді, так і в школі проводять акції милосердя, після якої учні разом з жителями села та педагогами зустрічаються з дітьми й дарують їм подарунки. Спонсорську допомогу завжди надає Веренчанська сільська рада. Завершальним етапом свята є театралізоване дійство у школі, яке спрямоване на відродження національної традиції, на роз’яснення духовної цінності свята, виховання потреб в культурному і духовному зростанні. Під час розважальної програми звучать пісні про Миколая, учні беруть участь у конкурсах, сценках та із захопленням розповідають про свої добрі вчинки, діляться радістю, що зранку до кожного з них завітав Миколай і залишив подарунок.