На карті України
Маленьке є село.
І зветься дуже гарно
Звенячином воно.
Як гарно, любо жити
У рідному краю,
Село моє привітне,
Я так тебе люблю!
Звенячин – зелений куточок Північної Буковини, звабливий історією і красою, де тісно переплелися минуле і сучасне. Мальовнича земля, що горнеться своєю щедрою красою до блакитних вод Дністра. Топтали її чоботи ворогів – гнобителів, та вона витримала все, вистояла і утвердилася. Звенячин – село, що розташоване на березі річки Дністер за 15 км на північ від районного центру м. Заставна і 42 км від обласного центру м. Чернівці. Село перетинає шосе Чернівці – Тернопіль. На відстані 3 км від села розташовані залізничні станції Степанівка і Заліщики.
Сільський голова
Фантух Тарас Мар’янович
Всміхається школа привітно
Допитливим учням своїм.
І крила міцні лебедині
Дає у життя вона їм.
Сьогодні школа в селі – один з найголовніших центрів культурного і духовного зростання молодого покоління.
Навчання в школі спрямоване на розвиток всебічно збагаченої особистості. При школі діють клуби, гуртки, секції, які сприяють творчому розвитку дитини, кожна з якої від природи уже наділена певними талантами, які виявляють, розвивають й допомагають становленню особистості умілі, талановиті педагоги.
Адже саме тут вчать:
Радіти сонцю, квітам і птахам,
Щедроти серця людям дарувати,
Ліпити душу, мов творити храм,
Любити всіх і помилки прощати.
Школа для всіх поколінь була споконвіків джерелом знань, святинею, з якої вилітали у широкий і незвіданий світ, збагачені знаннями, вихованці, щоб знайти своє місце під сонцем.
Розум у думках, чесність у серці, здоров’я в тілі – кредо педагогічного колективу, який прагне аби школа стала тим острівцем людяності та гуманізму, що спрямовуватиме кожного учня до нових навчальних та творчих звершень.
Директор
Звенячинського НВК
Пасішник Орися Дмитрівна