Мій рідний краю , від тебе все : І хліб , і весен перший цвіт, І срібний обрій, і криниця чиста. І серця жар, і мрій стрімкий потік, І за селом стежина серед жита, Від тебе все: Любов і радість , і визнання, І пристрасть ласк, і щедрість долі, За тебе я молюсь щодня, Радію і милуюся тобою. Хто раз побачив – не забуде, Чарують красотою всіх, Міцніють і ростуть на радість людям Бросківці наші милі й дорогі. КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Село Старі Бросківці засновано 20 вересня 1617 року. Назву село отримало від багаточисельних боліт, де множилися жаби( жаба в перекладі з молдавської означає «броаске»). За народними переказами, жаби кипіли в багнюках та болотах. Влітку після дощів у надвечір»я, коли жаби починали свої «концерти», то кожна перехожа людина зупинялася, дивувалася з того , і навіть зачаровувалися різноголосим співом і кумеканням. Ці землі раніше називалися Мунтині («мунць» – гори). Село Старі Бросківці справжнє село-сад, таким розкішним зеленим вбранням може похвалитися не кожен. Село має своє стародавнє походження. В давні часи, до австрійської держави, було тільки одне село Бросківці. Згідно архівних документів у ХУІІ-ХУШ століттях село ще іменувалося « Борискьуцьі у волост Черньуцскій» -1616 р. ( 6.1.165 Borosczuti : 1735 p.), (Австрійська карта Буковини -1774 р.) , можливо цього поселення стосується й згадка про село Броскоуцьі у 1456 році та село Борисове у 1448 року. 09 березня 1889 року Францом Йосипом був виданий Закон для герцогства Буковини, згідно якого кадастрова громада Бросківці ділиться на дві самостійні громади під назвою Старі Бросківці (Векь) і Нові Бросківці (Ной). За часів свого існування село пройшло через різні історичні перепитії. Особливий слід залишило поневолення молдавських господарств автро-угорських феодалів і румунських бояр. Чимало легенд, розповідей про горе і радість жителів села живуть і сьогодні серед його мешканців. Територія села Старих Бросківців до панування Стефана Великого була пусткою(1957 р.) і велика її частина була покрита буковим лісом. Штефан Воєвода тут вів війну з поляками, турками і розбив їх якраз тут. У цих лісах, після поразки вони заснували свій табір в тій частині, яка називається нині «Тобористя». Цього року важкі бої були на місці хутора Заріжжя, тобто велика різня там була. З того часу цей хутір у селі називається Заріжжя. Село Старі Бросківці розташоване на горбистих і лісистих місцях, розчленоване ярами і балками, розкидане та розділене на 12 хуторів: Черешенька (Мунтяни), Поляна, Новосілка (центр), Лази, Заріжжя. Тоборище(Табарастя), Дружба (Штульбанка), Старий Зруб, Новий Зруб, Крива, Ліс. Село розташоване у південно-західній частині області і межує на півдні з м.Сторожинець, на заході – з с Нові Бросківці, на півночі- з с Бобівці, на сході — з с. Кам’яна. Село Старі Бросківці розташоване в 7 км від районного центру м. Сторожинець, 24 км від обласного центру м. Чернівці, По довжині сягає 18 км, ширині- 9 км, загальна площа 162 кв. км або 3672.4 га. В селі проживає 2480 чоловік в 922 дворах, з яких більше 300 газифіковані.. Сьогодні на території села розташовані установи та організації: навчально-виховний комплекс, школа І-ІІ ступенів, школа І ступеня ( на хуторі Черешенька, на с. Глибочок), два сільських клуби дві сільські бібліотеки, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, два фельдшерсько-акушерські пункти, аптека, відділення поштового зв’язку, філія ощадного банку, п’ять державних магазинів, п’ять приватних магазинів, один магазин-бар, сім кіосків, перукарня, автоматична телефонна станція, дві приватних пилорами, дві українські православні церкви Чернівецько-Буковинської єпархії ( Свято-Парасківська, Петро-Павлівська), п’ять капличок, два молитовних будинки ЄХБ, стадіон, вулик-церква на витвір мистецтва на якого їдуть дивитися туристи з США, Канади, Німеччини і інших держав ( сконструював його уродженець села Старі Бросківці Малайко Діонізій Георгійович, нині житель м. Чернівці), дві майстерні по ремонту автомашин, планується на хуторі Крива будівництво бази відпочинку, діють шість фермерських господарств. Село славиться видатними людьми: Іліка Олег Аврелович, майстер гирьового спорту ; Чікал Іван Дмитрович, генерал армії Білорусії; Адамович Руслан Георгійович, майстер спорту з рукопашного бою, Єремійчук Марія Савівна. поетеса та інші.
Історія