Традиції Старі Бросківці

ТРАДИЦІЇ Колядування Різдво – це не тільки українське свято. Воно святкується багатьма народами та релігіями світу на всіх континентах, починаючи з глибоких віків. Звичайно, кожний народ вкладає в це свято свій зміст, форму та ідею. Приготування до Різдва – період з особливими ідеями. Ще за тиждень до свята господарі готували дрова на паливо, били свіжу олію господар робив повний лад в усьому господарстві, господиня мала завчасно купити новий посуд, приготувати для кожного члена сім’ї новий одяг. Святий вечір і є початком Різдвяного свята. У Святвечір члени родини мали бути вдома. Ніщо не повинно в цей вечір поза домівкою, у чужих руках – позичене чи забуте. Боронь Боже сваритись у цей день. Добре помиритись з ворогами, щоб було мирно в хаті і поза хатою. А ще – великий гріх підняти в цей день руку на будь-яку тварину. Вся худоба має бути добре почищена, добре підстелено, а в яслах найкраще сіно. У Святвечір в хаті по-святковому прибрано. Пахне свіжою випраною білизною. У куточку галасливо метушаться діти, скупані, вдягнені в чисті сорочки. Вони кладуть на стіл сіно – в знак того, що Ісус на сіні народився, зерно, цукор, часник, аби цілий рік їм жилося солодко і сито, щоб вродило жито і пшениця. Господиня, вдягнена в вишиту сорочку, старанно застеляла стіл білою скатертиною і накривала його свіжо приготовленими стравами, яких повинно бути дванадцять і пісні. А страви такі: пшеничка з горіхами, медом і маком, узвар, борщ пісний, квасоля колочена, вареники з повидлом чи картоплею, голубці гриби та капусняк з олією; страви з городини і садовини. В цей час заможний ґазда ніс вечерю до бідних. Він брав мисочку пшенички, усякого печива і свічку. Все це обгортав рушником і сам ніс. В хаті, привітавши з Рожеством Христовим , запалював свічку, ставив на стіл і повертався додому. Повернувшись додому, коли з’явилась вечірня зірка, ґазда обкурював ладаном стіл, запалював свічку і всі моляться « Отче наш…» Після цього вся родина сідала до столу й починала вечерю з пшениці з словами : « Господи, благослови нас », яку беруть усі разом з однієї миски. Який чудовий звичай, що так з’єднує, зміцнює родину. Тут і зв’язок з усіма мертвими і живими. Пшениця та мед символізують природу, врожай, пошану до предків. Зерно – символ вічного життя, віра в потойбічне життя та сподівання, що наші предки заслужили в Бога блаженне життя в Царстві Небесному. По закінченні вечері на миску з кутею кладуть ложки для тих, кого вже немає. У цей вечір – це не просто вечеря, це свого роду священнодійство, і святочний настрій, і духовне піднесення , і щастя. Все, що відбувається в цей особливий вечір, свідчить про те, що ми не відірвані від своїх дідів прадідів, ми – їхні нащадки, й мусимо мати цей святвечір, бо інакше ми втратили б нашу духовність. Радіючи народженню Христа й прославляючи Діву Марію, діти ходили до рідних, близьких, віншувати з Різдвом Христовим. Люди вірили, що побажання дітей висловленні в колядках збудуться. Прийшовши під вікно, діти колядували і віншували господарів. А вдосвіта люди йшли до церкви, де починалася Різдвяна Літургія. Після літургії в церкві всі колядували. Увечері, на Різдво знову всі йдуть колядувати. Також колядували і дорослі парубки. Вони ходили із «звіздою» та дзвіночком. Під час колядувань з парубками ходили і підігравали співові скрипаль, цимбаліст, трубач. Підходячи під вікно калфа гукає: «Пане господарю, дозвольте колядувати, Христа прославляти! » « Просимо » – каже господар, відчиняючи двері. Хлопці колядують під дзеленчання дзвоника чи музики. Проколядувавши, хлопці віншують господаря та його родину: Віншуємо вас шистім – здоров’їм. Много літ прожити, добра нажити, Дітей під вінець дати, Всім вам, добрий вечір. Господарі дякують за коляду і віддають хлопцям два колачі. Калфа. Гей, хлопці-молодці! Дарує нас пан господар цими колачами, Дай Боже йому щастя, здоров’я. Повіншуємо ші раз господаря. Хлопці. Віншуємо господаря, всю вашу родину, Хліба море, злата гори, вам бажаєм щиро. Хай у вашій хаті лиш добро панує. Христос народився і мир вам дарує. Калфа отримує гріш запрошує на данець. Після цього колядники тричі вклоняються господарям і покидають їх подвір’я, і йдуть колядувати від хати до хати. В нашому селі колядували і нині колядують такі колядки: «Добрий вечір тобі, пане господарю, « На різдвяні свята», «З Рожеством Христовим», « Добрий вечір святий вечір», «Рай розвився», «У Вифлиємі нині новина», «Бог предвічний народився», « Небо і земля», «Ой, новина, новина …», «Ходить Господь по Раю», «Вчора ізвечора», «Ой, добрий вечір, тисові столи.», «Три славнії царі» та ін.. Ось одна з колядок: Три славнії царі Три славнії царі, звідки Ви прийшли? З далекого краю за звіздою йшли, Щоб побачить родженого, Христа Бога правдивого З Пречистої Діви – Діви Марії. З Далекого Сходу ми сюди прийшли Ливан, злато й смирну в дари принесли. Щоб Дитятко звеселилось і нас всіх благословило З Пречистої Діви – Діви Марії. Ангели на небі пісні співають, Три царі на землі Бога вітають. Щоб всі люди звеселились, Христу Богу поклонились Та й ми поклонімося Рожеству Його.Традиції