Освіта Стара Жадова

У 1862 році в селі відкрили школу, де працювало 5 вчителів. Це було значною подією в історії села, бо аж до 1940 року школа залишалась його єдиним культурним центром. На жаль, із 688 дітей шкільного віку у школі навчалося лише 272, для решти 416 здобути освіту було недоступним.
Під час румунської окупації стан освіти не змінився. В одному класі навчалися діти різного віку від 8 до 14 років. Викладання предметів велося румунською мовою, хоч переважна більшість жителів села Стара Жадова становили українці.
Заняття в школі розпочиналися з молитви, дітей вчили читати, писати, рахувати. В школі також вивчали Закон Божий, географію, історію та інші предмети. На уроках, перервах і позаурочний час „Шкільні наставники” забороняли дітям говорити рідною мовою. Школа була розташована біля Михайлівської церкви. Директорами школи були Вітан, після нього Янку Яковича. В школі працювали такі вчителі: Моровик, сім’я Франтик, Михайло і Анна Монастирські, Олександр Горіца, Богдан Тодорюк, Гайнич ( дружина Яковиці).
Основним предметами в школі були: читання, граматика, історія, географія, математика, релігія. Оцінювали знання учнів за 10-ти бальною системою.
1937 році була збудована в селі нова школа, її директором став Я.Яковица .
З встановленням радянської влади у Жадові відкрилась школа з українською мовою навчання. Ця подія відбулась 1 вересня 1940 року.

У 1957 році на базі семирічної школи створили середню школу.
В різні часи шкільний колектив очолювали директори:
Лактіонова Лідія Григорівна – 1947 -1950 рр;
Синьо губ Володимир Данилович – 1950-1953рр;
Скакодуб Микола Іванович – 1953 -1957 рр;
Немерський Микола Васильович – 1957 – 1962 рр;
Олексієнко Микола Маркович – 1962-1966рр;
Малишко Віктор Іванович – 1966 – 1990 рр;
Зуєв Геннадій Костянтинович – 1990-1999 рр;
Маслюк Вікторія Григорівна – 1999-2005 рр;
Печінка Петро Михайлович – 2005 -20010
Гранат Ганна Маноліївна – 2010 –
У 1962 році почалась добудова школи. Будівництво проводив Берегометський міжколгоспбуд. До школи добудували: вісім класних кімнат, майстерню, котельню, стрілковий тир. Ці добудови закінчили під керівництвом Малишка В.І. При школі діяв інтернат, де жили учні, яким було далеко добиратись до школи. Поряд з центральним корпусом працює філія – „мала” школа. Колись на її місці був млин, приватна власність пана Шпігельмана. З приходом радянських військ млин перестав діяти. Приміщення використовували як колгоспний склад, а пізніше перебудували під школу. В 60-х роках при школі працювала вечірня школа, де навчались батьки учнів.
За час існування нашої школи в ній працювали талановиті педагоги, які віддали школі кращі роки свого життя. Назавжди залишаться в пам’яті учнів щедрість і доброта, тепло і ласка вчительських сердець.