Видатні особистості Дібрівка

 Колись не можна було собі уявити української хати, не прибраної рушниками. Вони виконували охоронну функцію, тобто оберігали людей від всяких ворожих сил. Сьогодні рушник – це оберіг, бeрегиня добра, щастя і лю¬бові у родині. В нашому селі є народні умільці, які вишивають і тчуть барвисті рушники. Це Марія Сабура, Стефанія Пилипко, Савета Шевчук та інші. Але особливістю буковинських рушників є те, що узір на них вишивають двома кольорами: червоним і чорним.
Жителі нашого села трудолюбиві люди. Для них можна присвятити такі рядки:

У тім селі,  де сонце промінь
У кожній шибочці світа.
Де спочивають на осонні
Чиїсь нароблені літа.
Де вранці вистояні роси
Клюють курчата у дворі,
Й на всі лади співають коси,
Коли їх клепчять косарі
У тім селі, як топлять печі,
Дими, набравши висоти,
Пообнімаються за плечі
Немов зустрілися брати.

Горджусь званням робітника

Гунько Марія Миколаївна народилась в с. Дібрівка у 1936 році. Після закінчення Дібрівської семирічної школи працювала ланковою в колгоспі.
З 1956 року працювала в Берегометському лісокомбінаті помічницею станочника.
Марія Миколаївна 28 років працювала на станку в лісопильному цеху. З них 15 років бригадиром комсомольсько-молодіжного колективу.
За високі досягнення нагороджена високими урядовими нагородами: 12 березня 1960 року орденом «Знак пошани», в січні 1972 року була делегатом ІХ з’їзду профспілок робітників лісної, паперової і деревообробної промисловості.
Марія Миколаївна нагороджена двома орденами Червоного Трудового Прапора у 1974 та 1981 роках, грамотами та була переможцем соціалістичного змагання. З 1986 року працювала в меблевому цеху. Нині на заслуженому відпочинку.