Освіта Банилів-Підгірний

     Історія освіти села Банилова–Підгірного
В історичних джерелах Баніла над Сіретом уперше згадується у грамоті від 17 серпня 1428 року, згідно з якою молдавський господар О.Добрий подарував її боярину Станчулу.
Протягом майже 150 років австрійського панування банилівчани не мали своєї школи. Лише 1860 року для дітей німецьких колоністів було відкрито семирічну школу, в якій працювало чотири вчителі. З 1862 по 1903 р. у селі з’явилося ще 6 шкіл в однокімнатних приміщеннях, здебільшого орендованих. Доступ до освіти дітям українських сімей був закритий, адже навчання велося тільки німецькою або румунською мовами. В 1890 році газета «Буковина» написала, що в селі Банилі над Сіретом при наявності 134 дітей німецької національності, 202 – румунської і 378 – української у школі не було української мови навіть як предмета.
У 70-80 рр. XIX ст. була відкрита семирічна школа у центрі села (тепер дитячий садок)

   
Навчання велося українською мовою, але ще й вивчалися німецька, румунська мови. На хуторах Плай, Поляни, Кичера, Стайка, Кошіва, Гільча, Кошелівка, Рівня – чотирирічні школи з румунською, польською (Дунавець, Лавренка – окремі класи), німецькою (Местичени). Починаючи з 1918р., всі місцеві школи перейшли на румунську мову викладання.
У 1906-1907 рр. з 727 дітей вчилося лише 108. У листопаді 1918 року село захопили румунські загарбники і встановили жорстокий окупаційний режим. Банилівчани зазнали національного гніту, їх всупереч бажанню оголошували румунами, позбавляли права навчатися рідною мовою. У 1922 р. у Кичері була збудована двокімнатна школа. Тут навчались діти від 1 до 7 класу у дві зміни. Директором і вчителем був Аркадій Боршан, вчителями Елеонора Боршан, Ніна Боршан, Теодор Татулич. Викладали такі предмети: арифметика, історія Румунії, географія, релігія, румунська мова і література, господарство(вчили вишивати, плести, випікати, готувати їжу). Екзамени кращі учні, а їх називали екстра-школяр, здавали з усіх хуторів в центральній Банилівській семирічній школі. Директором був вимогливий, справедливий Цікай Думітру. Ті діти, які не мали змоги навчатись навіть у початковій школі, йшли в «науку». Віддавали дитину до коваля, кравця, шевця.
Перший рік «школяр» пас худобу, на другий – працював у господарстві чи бавив дітей, лише на третій рік майстер починав навчати ремеслу.
Під час війни школи на працювали.
28 березня 1944 р. у село вступили радянські партизани, а 30 березня війська Червоної Армії очистили Банилу над Сіретом від фашистських загарбників.

У 1946 р. відкрита середня школа на Местиченах.

У цьому ж році відкрита початкова школа на Плаю в будинку Бельмеги Леона; на Полянах, РівніГільчі. Решта початкових шкіл у 50-ті роки були закриті у зв’язку із переселенням людей у центр села. 1956 р.- відбувся перший випуск середньої школи (всього 23 учні).
У 1986 році  відкрила двері нова школа, яка знаходиться в центрі села.

З 2002 році Банилово–Підгірнівська середня школа реорганізована в  сільську гімназію.