Культура Буденець

У центрі села є споруда, де зараз знаходиться «Міні – Маркет». Ця споруда була збудована теж паном Волчинським. Колись тут було на зразок бару: «Кришма Рошіє» де мандрівники залишалися на ніч, могли поїсти, поспати і нагодувати своїх коней. Останнім кришмарем цього закладу був Фостюк який втік до Румунії і став ченцем.

Далі по центральній дорозі в сторону села Верхні Петрівці знаходиться сільська рада . Ця будівля була побудована 1886-1887 рр. як перша школа села за кошти дружини пана Волчинського. Школа відкрилася 1 вересня 1888 р.. В школі було 4 класів – 92 учня (46 хлопчиківі 46 дівчат). Директором першої школи був Леон Завадський (08.05.1864р.н.) уродженець села Роша.

На хуторі Переліска в одному маленькому будинку знаходився пост сільської жандармерії. На тому місці експерти установили наявність джерела мінеральної води. У 1960 р. побудували маленькій цех по виробництву мінеральної води «Буковинська».

У центрі села на перехресті доріг височіє пам’ятник Богдану Хмельницькому . Цей пам’ятник споруджено 1954 році. У 1962 р. проведено його реконструкцію . Чому він був встановлений у селі ніхто достеменно не може пояснити. Залишається здогадуватися, що це данина пошани сину Богдана Хмельницького – Тимошу, дружиною якого була дочка молдавського господаря Лупу – Руксанда. Своєрідною прелюдією до вторгнення у серпні 1653 р. восьмитисячного козацького корпусу на землі Молдови та Валахії стало зазіхання на молдавський престол Георгіци та волоського господаря Матвія Басараба. У вересні 1653 р. у м. Сучава контингент козацьких військ на чолі з Хмельницьким був взятий у двомісячну облогу супротивниками Лупу. Під час одного з відстрілів м.Сучави був смертельно поранений син Хмельницького. Згодом козацькій загін з тілом отамана повернувся у Чигирин. Є відомості , що його відспівували у Миколаївській церкві у м.Чернівці. Ймовірно з м. Сучави, саме дорогою через Буденець, повертався у рідні краї козацький загін з прахом старшого сина українського гетьмана.

В 1993 році в липні місяці було споруджено монумент жертв сталінських репресій. На гранітній плиті написані імена 82 жителів села, які були знищенні у сталінських таборах та розстріляні в Сибірі і Казахстані.

На хуторі Кошкова встановлений пам’ятник євреям, які були розстріляні у 1941 році. На пам’ятнику написано: «На цьому місці в липні 1941 року були жорстоко вбиті євреї села Буденець. Нехай їхні душі перебувають у раю».

5 травня 1945 року відкрився перший медичний пункт. Першим працівником медичного пункту була Думітрюк Флоріка Дмитрівна – 1924 р.н.. Вона пропрацювала на посаді медичної сестри 50 років.

У 1974 р. побудували будинок культури, в якому зараз знаходиться сільська бібліотека.

У селі діє дошкільний навчальний заклад «Берізка», сільська лікарська амбулаторія сімейної медицини, п’ять лісопильних пилорам, лісництво, ковбасний цех, бар «Водограй», літнє кафе з диско залом та більярдом, парк відпочинку.

Минали роки, десятиліття, століття… І тільки могили й пам’ятники залишились на згадку прийдешнім поколінням про ті буремні часи. Залишилась земля, батьківська хата, предківська віра і добрі звичаї передані нам від діда – прадіда. Це різдвяні свята: «Кодряну», «Пауній», «Маланка», п’єси «Коза», «Ведмідь».