Духовність Череш стор

Духовність

Церква Святого Дмитрія.
Як свідчать перекази, громада Череша якийсь час не мала свого храму. Василь Дуган – Опаєць та Василь Бурла, виділили будівельний матеріал на побудову церкви. У1898 році на Пагорбі «Мунчел» була зведена висока дерев’яна церква з трьома куполами, а поруч – дзвіниця.
Церква розташована так, що її видно здалеку , навіть з (Буденця, Чудея, Давидівки). Біля церкви знаходиться кладовище, а перша могила – це могила молодої дівчини.
На цьому ж кладовище був похований і Василь Дуган – Опаєць (засновник церкви), який не дочекався, щоб побачити новозбудовану церкву, так як він помер 1895 році.
У 1901 році храм освятили, давши йому назву Святого Дмитрія.
До 1919 року службу в церкві проводили священики :
– Іоан Петровські – Петреску;
– Данілеску;
– Іоан Бучевські;
– Дмитро Росметяну.
Вони обслуговували і церкву з Буденця. Про богослужіння людям повідомлялося через вечірній церковний дзвін.
А в 1919 році церква мала свого першого священика Іоана Митрофановича (1886), який служив череській громаді до 1944 року.

В цьому ж році він був засланий в Ардеал (Румунія), де і помер в1956 році як біженець.
В церкву вдарила блискавка. Селяни передбачили це як біду. Дійсно в 1959 році, при Радянській владі , церкву закрили. Було вкрадено всі цінні речі, ікони, знищено церковний архів. Місцева влада в приміщені церкви відкрила склад мінеральних добрів. 30 років люди ходили молитися в інші церкви.

В 1989 році на Зелену Неділю церква почала знову діяти. Богослужіння проводиться і по сьогоднішній день.

В церкві служили священики:
– Іван Стругару
– Георгій – Владимир

Мітрик
Георгій
1990 – 2000 р.

Збіглі Роман – з 1995 року
по сьогоднішній день.

Перша капличка 1901р. Сучасні каплички 2010-2011 роки

У 1991 році відремонтували католицькій костел Петра і Павла. (до Другої світової війни тут проживало понад 200 чоловік римо – католицького віросповідання. За радянської влади храм був зачиненим, деякій час
знаходився музей села.

Відновили Богослужіння у ньому лише у 1993 році.

У 2000 році на території села християни віри Євангельської (п’ятидесятники) збудували Будинок молитви.