Традиції Чудей

Традиції

Новорічне зимове свято – Маланка у давні часи відзначалося весною. Відповідно і зміст новорічних вітань, основна дійова особа ритуального дійства – Дівчина Маланка були пов’язані з приходом весни і мали на меті в магічний спосіб викликати весну та відігнати злі сили, прискорити весняне пробудження природи. У ХVІІІ ст. святкування Нового року було перенесено на зимовий період, але атрибутика і обрядодії залишились весняними.
Звичаї зимового календарного циклу в своїх витоках сягають язичницьких часів. З поширенням християнства ці традиції в значній мірі були християнізовані, однак язичницькі елементи виявилися дуже живучими. Це до певної міри було викликано тим, що християнство було пізньою мовою новою релігією і зосереджувало свою увагу на соціально-етичній стороні життя людей.
Проте, землеробський характер господарської діяльності румунсько-молдавського населення зумовив живучість традицій, які були пов’язані з відображенням циклічних процесів в природі та їхнім впливом на життя людей. Це пояснюється тим, що землеробство завжди було консервативним, а відсутність зміни в господарських заняттях сприяє збереженню звичаїв, пов’язаних з ними.
Драматичний репертуар „Маланка” зустрічається у різних варіантах. Можна прослідкувати такі форми малюнкових обрядодій: щедрівники; драматичний репертуар ”Коза”; драми, які мають соціально-економічний характер „Жигни”. А реалом поширення „Маланки” є регіони північної частини Буковини.

У с. Чудей парубки збираються групами, наймають музику, якщо між ними немає музикантів, ходять під вікна будинків, де живуть дівчата. Прийшовши під вікно, парубки співають пісні, вихваляють і оспівують батьків дівчини, а, головним чином, саму дівчину, музика акомпанує співу.
Здійснюючи ритуальний обхід села, перебрані часто показували свою буйну, войовничу вдачу. Все це робилося потайки, щоб не розкрити інкогніто перебраних на святі. Репетиції карнавальних вистав і пісень найчастіше влаштовувалися в хаті, у дворі хати „калфи”. Колись приготування до ритуального маскування було, очевидно, більш складною справою.
Так, у селі Чудей Сторожинецького району Чернівецької області ще й сьогодні, за традицією новорічні перебиранці збираються в таких кутах: Верхній кут – „Susenii”, Чоканени – „Ciocanenii”, Пожожени – „Pojojenii”, Пуздрени – „Puzderenii”. Траплялися випадки, коли на одній вулиці діяли паралельно „великі” і „малі” „Маланки”, складені старшою й молодшою верствами хлопців .При виготовленні костюмів для крилатих ведмедів, використовували суху вівсяну солому, яку скручували на міцну нитку. За 2-3 дні до свята збираються 4-6 учасників і зшивають костюм ведмедя. Це виглядає так: на плечі одного чоловіка ставлять палку довжиною 3-5 м і від ніг починають зашивати скручуючи солому нахрест і так доходячи до рук ведмедя. Головний убір крилатих ведмедів – це обшита цятками (бісером) національна шапка румун „кушма”(„cuşma”).

Костюм для звичайних ведмедів, створюють шляхом зашивання „rogozul” на одязі. Звичайні ведмеді мають голови. Морда ведмедя виготовлена з липового дерева, обклеєна картоном чи овечою шкірою, в отворах очей вставляють червоні світельця.
Ведмедів супроводжують цигани, які в різних кутах с. Чудей по-різному одягнуті: в одних кутах вони мають крилаті шапки і на одязі вишиті пурпурові стрічки і дзвіночки, в інших кутах вони одягнуті в шкіряні куртки і обтягнені широкими шкіряними поясами. Головні убори – овечі шапки, обшиті бусами. У руках вони тримають булави „buzdugane”.
Царі і цариці „regii şi reginele” – одягнуті в національний румунський костюм. Царі „regii” одягнуті в білих штанах „iţari”, сорочках „camaşe”, обшитих узорами, кептариках „bondiţe”, також прикрашених.
Цариці „reginele” одягнуті в горбатки „fote”, які обшиті золотистими і срібними узорами, вишиті національні сорочки „cămaşe”, кептарики „bondiţe”. Головні убори – це коронки, на яких встановлені іконки, прикрашені бусами і дзеркалами. Царі і цариці мають в руках мечі.
Дід і баба одягнуті в національний костюм, тільки на обличчі мають маски.
Все це робилося потайки, щоб не розкрити інкогніто перебраних на святі. Репетиції карнавальних вистав і пісень найчастіше влаштовувалися в хаті, у дворі хати „калфи”. Колись приготування до ритуального маскування було, очевидно, більш складною справою.

Щороку на Зелену Неділю мешканці нашого села святкують Храм . Ця традиція має глибокі коріння в історію. В давні часи на території села функціонувала церква, яка була названа в честь святої Трійці. Церкви давно нема , на місці старої церкви стоїть тільки великий камінь колишнього алтаря
і хрест на цвинтарі . Але жителі села продовжують святкувати храм села на Трійцю.
На центральному стадіоні збираються мешканці с.Чудей та мешканці навколишніх сіл. Грає музика,молодь танцює.

Всі одягнені в святкові національні костюми .Організовуються естафети, конкурси. Свою майстерність демонструють кухарі.

Вас вітає Чудей (НВК)
3 листопада, субота – День чоловіків!!!
Чи варто порівнювати День чоловіків з, здавалося б аналогічним, жіночим днем? Ну, хіба що тільки по суті, адже чоловіки і жінки такі різні … Однак об’єктивно один без одного просто приречені на вимирання.
Відзначимо, що Всесвітній чоловічий день не такий популярний, як аналогічний жіночий, відзначається далеко не з такою помпезністю. Його наступ не передчувають, як настання 8-го березня, але він є. Нарешті, історична справедливість відновлена, – скажуть багато чоловіків і будуть не праві! Історична справедливість нікуди і не зникала. Чи багато чоловіків в цей день з квітами? Чи про багатьох чоловіків в цей день згадали наші дорогі жінки, не злим, а хоча б тихим, добрим словом? Історична справедливість на своєму законному місці – всього цього більше можна і потрібно очікувати від чоловіків в сторону наших жінок в їх, жіночий день.
Не дивлячись на нові віяння сучасної історії, становлення законодавчої та культурної рівності між чоловіком і жінкою, все ж у переважній більшості, швидше за природою, саме на чоловіка і покладається вся основна відповідальність як у «праці», так і в «обороні». І не дарма Бог створив чоловіка саме чоловіком, здатним на багато обов’язків і переживань, а жінку, помічницю чоловіка, закликая його любити її і оберігати, в чому чоловік і вірний Богові досі. Звичайно ж не кожен чоловік відповідає всім очікуванням, на жаль, є досить помітна ложка дьогтю в чоловічій бочці меду. Але виключення – не є правило! Саме чоловік, долаючи труднощі і відстані, високе емоційне і психологічне навантаження, масу надзвичайно підлих моментів суворої дійсності, прагне догодити саме жінці, заробляючи і досягаючи, заслуговуючи і домагаючись, перемагаючи і здобуваючи.
За даними проекту DilovaMova.com, Всесвітній день чоловіків зовсім юне свято, відзначається в першу суботу останнього осіннього місяця. Воно виникло з ініціативи чоловіка, який любив свою жінку. Любив, не дивлячись на те, що був главою величезної держави з безліччю турбот і проблем. Та й створення нового свята, Дня чоловіків, було якоюсь додатковою, незрозумілою турботою про них, про жінок. Спроба створити свято, де жінка, відштовхнувшись від нескінченної буденної суєти, згадає про тепло свого домашнього вогнища, заспокоїться від турбот, нехай не на довго, забуде про проблеми і зробить те, що дається їй легше за все, згадає про свого чоловіка.
З Днем чоловіків Вас, дорогі жінки! З Днем чоловіків Вас дорогі чоловіки!

Традиційного святкування!!!