Освіта Давидівка

Освіта

     Прислів’я каже: «Книга на столі – світло в душі та у будинку»

Давидівський навчальний заклад дав не одному поколінню путівку в життя. Упродовж багатьох десятиліть школа вміло прищеплювала дітям любов до Батьківщини, навчала їх бути працелюбними, чесними, порядними, наполегливими й добрими. Саме звідси простелилася дорога в широкій світ видатного митця світового рівня Йозефа Шмідта, який народився 4 березня 1904 року в бідній єврейській сім’ї орендаря. Свої перші знання одержав в початковій сільській школі.
Заснування школи в селі Давидівка сягає корінням в австрійській період панування на Буковині, тому конкретної дати її відкриття немає. Найперша школа на селі знаходилася в тому будинку, де зараз сільській клуб . Будівля складалася всього з двох кімнат. В одній кімнаті навчалися діти 1-3 класів, в іншій 4-7 класів. Учні сиділи за столами довжиною 3 метри. В селі працювало 2 вчителів. Один навчав молодші класи, інший – старші. Два рази в тиждень приходив у школу священик і навчав дітей «Божого слова», різних молитов, правил поведінки у церкві, а також трохи арифметики та письмової грамоти. Кожен день вчитель починав навчання з молитви «Отче наш».
У 1920-х роках у Давидівці працювало двоє вчителів : Реус Марія – вчитель молодших класів та Гойник Петро – вчитель 5,6,7 класів, а також він був директором школи.

Навчання було безкоштовне лише у семирічній школі. Якщо дитина хотіла здобувати далі знання, то навчання було вже платне. Семирічна освіта рахувалася обов’язковою. Якщо з якихось причин дитина не ходила до школи (особливо хлопці),то батьки платили штраф в розмірі 500 леїв.
Жителі села Давидівки горді з того, що одним з таких священиків був Сидір Воробкевич – письменник, композитор, фольклорист, етнограф, журналіст, видавець, педагог .
Народився Сидір Іванович 5 травня 1836 року в Чернівцях у родині викладача філософії і богослов’я. З 1861 по 1864 року проживав в селі Давидівка та працював священиком, одночасно навчаючи сільських дітей грамоти.
Першим директором Давидівської семирічної школи був Пивоваров Борис Федорович, який народився 11 березня 1920 року в селі Соколиці Кам’янець – Подільського району Хмельницько області. В сім’ї Пивоварових праця була на першому місці. Прикладом для всіх служив батько.
Борис Федорович в село Давидівка приїхав разом з дружиною у жовтні 1944 року, а в 1946 році призначений директором семирічної школи. Завзято, енергійно брався до роботи, допомагав здобувати знання і малим і дорослим. Діти його дуже любили. У вільний час від навчально-виховного процесу він бував серед людей, допомагав їм. Любов Григорівна Пивоварова працювала вчителем початкових класів в початковій школі с. Гільча.
Другим директором Давидівської семирічної школи був призначений Фащенко Петро Іванович, житель села Остріки Білоцерковського району Київської області. Закінчив педучилище. Воював на фронтах Великої Вітчизняної війни. Після війни у 1946 році приїхав вчителювати в село Давидівку. З 1947 року по 1950 рік очолював педагогічний колектив.
Першими сіячами розумного, доброго, вічного в селі Давидівка були такі педагоги : Маркуляк Л.А., Козланова О.Г., Фащенко П.І., Мойсеєнко А.Г., Приходько И.Н., Сенько А.А., Варяниця Б.М., Бойчук Л.Г., Лучко В.Р., Шулика О.С., Дибенко К.М.
З 1951 по 19954 рік педагогічним колективом керував директор Давидівської семирічної школи Валігурський Г.І.
У 1954 році четвертим директором Давидівської семирічної школи була Рощахівська Н.О.
З 1960 р. школу реорганізовано на восьмирічну, директором якої у 1964 році було призначено Коваленка Олександра Архиповича.
15.08.1967 року школу реорганізовано у середню.
Наступними директорами Давидівської середньої школи були: Часов В.І., Петровський І.М., Качановська Н.М., Логош Д.О., Береговенко Г.І.
З 1984 року збудовано нове типове приміщення школи, що відповідає всім вимогам сьогодення. Школярам подаровано нову школу, яка розрахована на 464 учнів. У школі є 21 навчальних кабінети, у тому числі спортзал і актовий зал, тир, гімнастичне і спортивне містечко.

Сучасний вигляд школи

З 1999 року  по 2014 директор – Мишко Ліза Миколаївна.
В школі працю є 41 вчитель, з них мають вищу категорію – 12, звання «старший вчитель» – 12 , «Відмінник освіти України»- 6, «Вчитель методист» – 1, народжені почесними грамотами Міністерства освіти і науки України 8.
Вчительський колектив добре знає і успішно реалізовує на уроках та в позаурочний час основні педагогічні ідеї навчальних програм.
В школі оформлено за всіма вимогами сьогоднішнього дня 8 класних кімнат для початкових класів, 16 кабінетів, спортзал, комбіновану майстерню, бібліотеку з читальним залом, їдальню, актовий зал. Кабінет інформатики оснащений 11 комп’ютерами.
Давидівська ЗОШ І-ІІІ ст.. впродовж двох десятків років посідає І місце в огляді – конкурсі на кращу підготовку ЗНЗ до нового навчального року.
Навчальні кабінети отримують високі бали в рейтинговій таблиці району з навчально-методичного забезпечення. Відзначено наукову-дослідницьку ділянку, спортивне містечко, географічний майданчик, ігровий майданчик.
Йдучи на зустріч батькам, та розуміючи стан справ в країні , педагогічний колектив, батьківська громада та дирекція школи вирішили працювати за технічним профілем та напрямом і спеціалізацією з підготовки трактористів-машиністів категорії «А», а решта освоюють професію «Художні вироби з дерева» та «Українська народна вишивка».
На базі навчального закладу проводяться обласні і районні семінари. В школі проводиться певна робота з обдарованими дітьми.
Особливою гордістю нашої школи є призери ІVетапу Всеукраїнських олімпіад з трудового навчання. У 2006 році зайняв І місце Москалюк Максим, 2007 році –ІІІ місце – Гатеж Петро (вчитель Стоколос І.П.)
На Всеукраїнському конкурсі «Найкращий читач України – 2008 » в ІІІ етапі зайняв ІІІ місце Опаєць Валентин (7 клас).
Гарні результати показали та показують учні, які займаються у туристичному гуртках «Водний туризм», «Спортивне орієнтування». В обласних змаганнях з техніки водного туризму серед учнівської молоді шкіл та позашкільних закладів освіти Чернівецької області посіли ІІ місце на дистанції «Рятувальні роботи » (керівник Іванищук О.А.). Найкращі туристи школи – Шестакович Валентин, Чихемський Сергій, Сумарюк Андрій, Гатеж Дмитро.
З метою формування екологічної культури учнів, виховання їх особистої відповідальності за стан довкілля в школі створена і працює «Екологічна стежина», оформлено 2 живих кутки, «Наш дім – природа» та «Люби і бережи», проводяться конкурси на краще ознайомлення кабінетів, трудові толоки по благоустрою шкільної і сільської території, очищається русло і береги річки Сірет та потічків біля школи, учні вже 25 років доглядають за шкільним садом , що був посаджений на честь 40_ річчя Перемоги ( пл.0,40 га ); кожен клас має закріплений за ним керівник, науково_ дослідну чи господарську ділянку і працює на них з весни до пізньої осені.
Для кожної дитини с. Давидівки школа залишається світлою сторінкою щасливих спогадів про дитинств , юність, однокласників. Саме тут гартується воля, виховуються високі почуття.
Ми впевнені, що сьогодні за шкільними партами сидять відомі вчені, митці, поети, вчителі, лікарі, спеціалісти інших галузей, які віддаватимуть всі свої знання, мудрість і саме для розбудови рідного села та української держави.
За останні сім років медалістами стали 12 випускників нашої школи.
Крок за кроком школа поступово перетворюється у своєрідну лабораторію, що успішно вирішує висунуті сучасним життям проблеми, серед яких і розкриття перед дітьми найбільшої таємниці Всесвіту – Життя і найбільшої таємниці Життя – Людини, і найбільшої таємниці Людини – Творчості, що має супроводжувати нас до останнього подиху.
Рідна школа
О школо, рідна школо!
Чи можна тебе не любити?
Якщо оглянутись довкола
То хочеться жити і творити.
На серці є тривога
Як зранку йдеш до школи
Прийдеш до порога
Бачиш казку довкола.
Дякую Богу і долі
За те, що я можу тут жити.
Дякую рідній школі,
Що вчила нас світ цей любити.