Духовність Костинці

Відомості про будівництво Свято-Михайлівської Церкви в селі Костинці ми зустрічаємо в документах Австрійського та Румунського періодів. В довідниках австрійського часу ми знаходимо дані про те, що в селі Костинці у 1785 році була збудована церква Святого Михаїла та Гавриїла.
Довгий час на церкві зберігався пам’ятний знак, що свідчив про те, що храм є архітектурною пам’яткою XVIII ст.
Подальші відомості про Свято-Михайлівську Церкву і церковну громаду села ми знаходимо у Щорічнику Митрополії Буковини за 1937 рік про наявність в селі Костешти церкви, збудованої у 1785 році. В документі розміщена фотографія священика Тіта Тудана, який служив у Свято-Михайлівській Церкві з 1911 по 1929 рр. А також подані відомості про наявність в селі семикласної школи. В той час громада села налічувала 520 сімей, 2104 жителі.
Свято-Михайлівська Церква XVIII ст. була дерев’янною спорудою з п’ятьма, покритими бляхою, куполами. В часи радянської влади церква залишалася релігійним осередком для жителів села. Але в 1979 році сталася трагедія. Церква згоріла. Залишилися тільки фундамент та невелика частина стін. У вогні загинули всі документи, архів церкви.
Будувати нову церкву було заборонено. Тоді парафіяни на старому згарищі таємно підняли стіни невеличкої будівлі, яка була тимчасовою церквою, скоріше схожою на хатину, ніж на Божий дім.
І лише в 1991 році був одержаний дозвіл на будівництво Храму, який був зведений за 16 місяців на пожертвування громадян села Костинці.
У 1992 році будівництво було завершено і 15 листопада 1992 року церкву було освячено. Вона продовжує називатися Свято-Михайлівською Церквою.
В 2005 році згідно волевиявлення жителів села та загальних парафіяльних зборів було прийнято рішення про перехід Свято-Михайлівської церкви с.Костинці в підпорядкування Української Православної церкви Київського Патріархату, що було затверджено Чернівецькою обласною державною адміністрацією.

Настоятелі Свято – Михайлівської церкви
За  час існування Свято-Михайлівської церкви її настоятелями були багато священників про яких в селі збереглася вдячна пам’ять. Про далекі часи ХІХ століття є відомості про настоятеля церкви Святого Михаїла і Гавриїла Євзебія Поповича, що служив тут в 1874-1895 рр.
Відомості зі Щорічника Митрополії Буковини за 1937 рік свідчать, що настоятелем церкви в селі Костешти в 1911 – 1929 рр. Був священик Тіт Тудан. В той час церкві належало 12 га землі. Настоятель церкви жив у будинку, що належав церкві (за часів радянської влади – приміщення школи, нині приміщення приватного магазину).

Тіт Тудан  – настоятель Свято-Михайлівської церкви з 1911 по 1929 рр.

В 50 – 60-х роках ХХ століття священиком у селі був Сорошкевич Іван, який народився і жив в селі Ясени Сторожинецького району.
В 70 – 80-х роках настоятелем Свято-Михайлівської церкви був отець Миронюк Іван, житель села Забагна Сторожинецького району.
Довгі роки в сільській церкві правив службу Божу житель нашого села Мирон Іван Омельянович. Отець Іван народився 5 серпня 1929 року в селі Костинці. На початку 50-х років ХХ ст. жив і працював в селі Ясени завідуючим Будинку культури, де організував драмгурток, що неодноразово виступав на конкурсах в районному центрі в м.Вашківці. Одночасно працював в Ясинській школі вчителем фізкультури.
В 1955-1960 рр. працював в колгоспі ім.Мічуріна в с.Костинці ковалем і співав в церковному хорі, згодом став даскалом.
В 1966 році вступив до Загорської духовної семінарії, яку закінчив у 1970 році. Після закінчення семінарії працював в селі Бабино Кельменецького району, а з середини 70-х років настоятелем Вознесенської церкви в селі Лужани Кіцманського району.
З 1991 по 2001 рр. служив в Костинецькій Свято-Михайлівській церкві. Отець Іван був відданою своїй справі людиною, залучав до християнської віри дітей, молодь. Для цього відкрив при церкві недільну школу для дітей, керував церковним хором та створив дитячий хор. Велику підтримку надавав отець Іван жителям села, які постраждали від зсуву в 1999 році.
Помер отець Іван 2 квітня 2001 року. Похоронений біля церкви на кладовищі.
В  2001 – 2003 рр. настоятелем церкви був священик Мангер Григорій Деонізійович, в 2003 – 2005 рр. – Горбуля Микола Іванович, який служив службу Божу в Чудомихайлівській церкві с. Костинці.
З 2005 року настоятелем Свято-Михайлівської церкви є священик Зозуля Микола Михайлович, 1979 року народження, який проживає в селі Банилів Вижницького району і є випускником  Київської духовної семінарії УПЦКП.
Культові споруди села
На території села Костинці збудовано жителями села 7 капличок. Найдавнішою є капличка в урочищі Заліс. Про неї в народі існує легенда, ніби побудував її чоловік на ім’я Іван, що хотів спокутувати свої гріхи. Для будівництва каплички він носив каміння на плечах з річечки Брусенка, яка знаходиться за 9 км. Та партійне керівництво колгоспу наказало зруйнувати капличку. В той час відкрито було Етнографічний музей під відкритим небом в м.Чернівці і капличку наказали перевезти туди. Ніхто з жителів села не наважувався зруйнувати капличку. Тільки один чоловік пішов виконувати наказ. Незабаром він загинув на тому місці, де стояла капличка. А люди відбудували її і постійно відвідують.
У 1984 році була збудована капличка на цвинтарі. Побудована на кошти жительки села Струтинської Аглаї. Довгий час влада не давала дозвіл на будівництво каплиці, але жінка не зупинялася і кінець кінцем отримала дозвіл та збудувала капличку.
В 1990 році на кошти та руками жителів кута Підсопигора була збудована ще одна каплиця. В її будівництві взяли участь Співак Іван, Тудан Дмитро, Мангер Деонізій, Цуркан Михайло, Понич Ілля. Під час зсуву, що відбувся під Сопи-горою в 1999 році капличка не зазнала руйнувань. Сюди було привезено із монастиря, що в с.Петрівці ікону плачучої Божої Матері і відбулося богослужіння на підтримку жителів, що потрапили під зсув. Жителі Підсопигори досі дякують Богові за те, що зберіг їм життя і відвідують капличку.
В 1992 році в центрі села з’явилася ще одна капличка, збудована на кошти дітей і дружини померлого жителя села Масіяна Касіяна. Каплиця стоїть поблизу символічної Троїці, що була поставлена тут ще в роки Першої світової війни, як пам’ять про загиблих в роки війни. В часи радянської влади знак було знесено, але в роки незалежності знову відновлено.

21 вересня 2007 року була освячена каплиця в урочищі Ковбур, збудована на кошти жителів села Гринчука К., Гринчука Г., Понича А., Крушніцького М., Лучича Є., Лучича Г., а в 2009 р. каплиця в урочищі Заліс, яку збудували сім’я Мангер.
Отже, жителі нашого села пам’ятають і примножують духовну культуру і духовні традиції наших пращурів і в цьому ми бачимо майбутнє нашого народу.

21 вересня 2012 року в центрі села було освячено капличку, побудовану на кошти сім’ї Масіян В.К.

Участь у телепередачі “Духовні святині Буковини”.