Духовність Михальча

Духовність

Джерелом, з якого михальчанці черпають духовні сили, є православний храм Успіння Пресвятої Богородиці , освячений 28 серпня 1904 року в день Успіння Пресвятої Богородиці. Цей день і є храмовим святом села. Церква розташована на невеличкому пагорбі неподалік від центру села. Відповідно цей кут отримав назву Церковище .
Церква була побудована у 1901 році на місці, де до того часу стояла стара церква з дубового дерева. Вона була ще міцна, але надто маленька відносно кількості жителів. Тому влітку літургію слухали при відкритих вікнах, стоячи на вулиці, а взимку доводилося відмовлятися від святої молитви.
Церква була збудована на кам’яному фундаменті, який мав більше одного метра в глибину, а висота фундаменту складала з південного боку 50 сантиметрів, а з північного – більше двох метрів. Церква простора, її довжина складає 29 метрів, а ширина – 18,5 метрів.
Повна вартість церкви складала 11 тисяч флоринів, або 22 тисячі крон. Сюди не входить вартість підвозу матеріалів, їжі та праці прихожан, які добровільно здійснювали жителями села на славу Божу.
Церква всередині була пофарбована масляною фарбою синюватого кольору, а знадвору такою ж фарбою зеленуватого кольору. Масло вичавлювали з насіння коноплі, яке для цих цілей жертвували прихожани.
Іконостас церкви гарно розписаний румункою Вікторією Чокой (дівоче прізвище Боднареску), ученицею відомого художника Е. Бучевського. Дівчина була дуже талановита, її праця зацікавила колишнього митрополита Сильвестра. Крім михальчанської церкви Вікторія розписала ще іконостас церкви в селі Киселів, а також обновила іконостас церкви свято Параскеви у Чернівцях.

У художниці були великі творчі плани, але її життя виявилося надзвичайно коротким. Вона померла у 1907 році у Чернівцях.

Урочисті дзвони сповіщають жителів Михальчі про те, що кожному необхідно віднайти час для молитви,адже духовна пожива є важливішою за будь –які матеріальні блага.

У травні 2009 року в самому центрі села, поруч з пам’ятником полеглим воїнам у роки Великої Вітчизняної війни, відкрито капличку святого Юрія, збудовану на кошти та руками всіх бажаючих, в пам’ять всіх убієнних в роки війни. Каплиця стала своєрідним оберегом спокою та миру в родинах михальчанців.