Духовність Нові Бросківці

З історічних джерел дізнаємося, що на території села, кут Саластрія, існував монастир (1752-1783р.р.) яким правили монахи Іларіон, Касіян, Назарій. Сюди приходили молотися люди не тільки з нашого села, а й далеко з-за його меж, але з політичних мотивів його розформували. Тепер там діє каплиця «Віднайдення Чесного Хреста».

У 1789 році на куті Костіша жителі спорудили церкву «Трьох Архієреїв», яка служила людям майже 180 років. Будова була з дерева. Кількість віруючих зростала і на території села Бросківці побудували цегляну церкву, назвали її імені Святої Параскеви.

Після поділу села новобросківчани стали господарями свого села і взялись за будівництво церкви, так як на той час вона відігравала роль вихователя, духовного наставника. Було дуже важко вибрати місце для будівництва церкви та дійшли до згоди будувати її на куті Дібровиця, на високому горбі, з відки видно з усіх кутів села та з-за його меж. На погодженому місці установили високий дерев’яний хрест. В одну з неділь 1889 року відбулося освячення місця під будівництво церкви. Жителі часу не марнували, вирушили в гори по ліс, закупили будівельний матеріал з грошей з пожертвування, сплавляли їх по річці Прут, а в селі Глиниця плоти розбирали, кіньми і волами возили на місце будівництва. На ці роботи витратили майже три роки. Найбільше старання для будівництва церкви доклав односельчанин Іліка Лазар та майстер Штефан Бігун, які разом із жителями села збудували нову церкву. Церкву назвали іменем Різдва Пресвятої Богородиці, яка діє з 1894 року до сьогоднішніх днів.

У населеному пункті споруджено каплички Івана Сучавського, Святої Параскеви, імені Божої Матері на честь полеглих у першій світовій війні, в якій приймали участь більше 200 новобросківчан.

 Багато цікавих подій пов’язано із діяльністю священика Дмитра Поповича, який служив у церкві Різдва Пресвятої Богородиці з 1902 по 1935 рік. Він зробив багато добрих справ: організував будівництво цегельні на куті Заріжжя, спорудив млин, два житлових будинки (приміщення нашої школи та Старобросковецької поліклініки) та «Палат-націонал».

Колишній «Палат-націонал».

У 1903 році відкриває народний банк, організовує хор «Мужик робочий»

За сприяння священика в селі проводилось будівництво і ремонт церков на кутах Саластрія і Костіша.Його життя було дуже неспокійне і нелегке.

 Дмитро Попович дотримувався батьківського заповіту: «Працюй, сину мій, з усією силою, з усією душею,платою тобі будуть справи, які ти ви­конаєш». Ці батьківські слова він ста­рався виконувати по-справжньому.

За добрі справи зроблені Дмитром Поповичем одна із вулиць села названа на його честь.