Історія Ропча

Село Ропча Сторожинецького району Чернівецької області розташоване на овальному грунті по обох берегах річці Серету на віддалі 6 кілометрів від Сторожинця: на сході воно межує з селом Верхніми Петрівцями, на заході і півночі з містом Сторожинець і селом Кучурів.
Історія села Ропча сягає в глибину віків. Перша письмова згадка про села Ропча знаходиться в одному документі від №49 1948 року.
В цьому документі село називається не Ропча а Рубка. Про походження назви села є кілька теорій. Одна із цих теорій виводить назву «ропча» солена вода, друга від латинського слова «руптус», розірваний, розділений, а третя пояснює назву села словом «рубка». Відомо що територія села Ропча була покрита лісами. Тому, що люди оселилися на нинішній території села вони вирубали ліс. Місце де люди оселились назвали «Рубча». Ця третя теорія цілком відповідає дійсності, бо назва «Рубча» ще й тепер існує серед багатьох жителів сусідських сіл, і серед жителів Ропчі.
Ще давно село називалось «Рубча» підтверджує документ від 18 лютого 1448 року. В цьому документі йде мова про те, що якийсь боярин Роман В. В. дарує Петру синові Томи Теодор Балан « Документе Буковінене» Вол. 1, Чернеуць, паж. 210. Село Сторожинці над Серетом вище «Рубці» .
Нинішнє село Ропча складається із слідуючих кутів: Думбрава, Глибічок, Прібан, Багна, Слобозія, Голуб, Костина, Гумарія, Гліняк, Сербін, Левіцкий,. Деякі назви цих кутів можна пояснювати. Назва кута «Думбрава» походить від слова «Діброва», що означає «Дубовий ліс». Кут «Глибочок» називається так, тому що лежить в глибині по відношенню до жителів що живуть вище. Назва кута «Багна» походить від слова «Багно», а назва «Гумарія» від слова «Гумус», земля.
Важливих історичних подій на території нинішнього села Ропча історія не знає, крім події які відбувались в 1691 році. В цьому році страшна снігова буря цілком знищила польську армію під проводом короля Івана Собецького. В 1880 році в Ропчі було 1972 жителя. В 1890 році в Ропчі було 2021 населення по національності румуни, які займалися переважно тваринництвом і хліборобством. За переписом від 1910 року в селі Ропчі було 8 торговців магазинів і бакалії.
Тяжка була доля селянина на землях буковинських бояр, в тому числі і на землях бояр що володіли селом Ропча.
Відомий румунський магнат Флондор володів в Сторожинецькому районі 12 тисяч гектарів землі і лісів з них 3700 га. орної землі. Флондор також володів частиною землі села Ропча. Крім Флондора в Ропчі володів землею Акнер Рудольф. Цей румунський боярин мав в своєму розпорядженні 800га. землі.
Барон Гурмузакі володів в Ропчі 170га. землі. Отже боярини в Ропчі мали в своєму розпорядженні 1000га. землі а селяни в кількості 12674 чоловік залишились тільки 400га. землі. Тому селяни були примушені працювати на землях бояр. Вони працювали від зорі до зорі, створюючи для бояр небачене багатство а самі жили у великих злиднях. Велика Жовтнева революція заворушила всю Буковину. Але користуючись важким становищем Радянської Росії, проти волі народів у листопаді 1918 року боярська Румунія завоювала цю територію. Робітники і селяни знов терпіли тяжке ярмо, але вони не піддавались а боролись за свої права. Тоді серед жителів Буковини були також прихильники комуністичної партії. В 1927 році відбувалися в Румунії вибори до румунського парламенту. Перед виборами під пильним розпорядженням комуністичних листівок за кандидатів комуністів займались Явіц з Глибоки, головач Спиридон Гаврилович з Каменки, та Семко Іван Танасович з Ропчі. Як розповідає пан Семко він брав листівки ніччю від Спиридона Гавриловича який в свою чергу брав від пана Явіца. Ім‘я і по батькові ще й досі невідоме. В ночі заліпив ці листівки по домах, по деревах, біля дороги та інші видних місцях. Як минула ніч жандарми цілий день обшукували жителів села щоб знайти листівки а за ними і винуватця, але винуватого не їм знайти не вдалось. Кандидатом від комуністів був висунутий адвокат Лопуляк Сидір із Сторожинця. Він не раз брав участь у русі селян, був арештований й не раз побував в тюрмі. З надією в майбутнє люди дивились на схід і чекали кращого життя. В цей багато очікуваний час прийшла Радянська Армія і звільнила пригноблений народ. Всі багатства були націоналізовані, земля поділена селянам. Почалась в селі нове щасливе життя. Але в червні місяці 1941 року гітлерівські бандити напали на нашу Батьківщину.
Перша церква була побудована 1446 році. Вона була дерев’яна. Ікони на стінах були писані самими селянами або вирізані з дерева. Настоятелями в церкві були Отець: Іоан Ерікович, який служив 39 років.

Як розповідають перші сторожили перша школа в Ропчі була побудована при Австрії в 1894 році. Першим директором був Зазонтій. В 1918 році школа стала румунською. Тодішні учні розповідали що за найменшу провину їх покарали фізичними карами. Після визволення Буковини в 1940 році Ропчанська школа стала радянською. Якщо при владі румунських бояр були відкриті лише 2 школи то при радянській владі 4 школи із них восьмирічна 1- школа – інтернат, 1-2 початкових Правобережанська, Голубівська. В румунських 2 школах навчалося коло 180 дітей. Їх навчали 4 вчителі, а зараз у 2 школах навчаються 400 дітей, кількість вчителів сягає 52 чоловік. В ропчанській восьмерічній школі було добудовано в 1962 році 5 класних кімнат, що дало змогу перейти на однозмінне навчання. Добудована майстерня на 20 робочих місць.