Традиції Снячів

Традиції

Обряд „Снячівське весілля”

Мета: відтворити та показати обряд „Снячівського весілля”. Показати важливу роль родини у весільному обряді. Виховувати
любов до найближчих людей – матері й батька: інтерес до вивчення родинних традицій і бажання передавати їх з покоління в
покоління.

Ведучий 1: Ми раді вас вітати в мальовничому с. Снячів. Вперше с. Снячів знаходимо на австрійських картах під час панування
австро-угорців на Буковині. Австрієць Фішер у своїй книзі „Буковина”, яка вийшла з друку в і 772 р., вперше згадує про с.
Снячів. Хоч на той час назва звучала інакше „Сняче” від слова „снитися” , „красивий, як у сні”.
Ведучий 2: Снячів – це земля добрих, мужніх і талановитих людей.Все вміють їх золоті руки:плекати опасисті стада худоби і
ростити рясні врожаї; кувати сталь; виткати найтонше полотно і вишивати диво-нитками сорочку чи кептар.
Ведучий 1: А які тут пісні сердечні, а танці вогнисті! … Тож запрошуємо Вас на:
Разом „Снячівське весілля”
Ведучий 2: Чи не найосновнішим завданням є для батьків підготувати дитину до самостійного життя, навчити необхідного
ремесла, сформувати найвизначніші моральні принципи.
Ведучий 1 : Тому в народі й говорять: „Дивися, кого береш, бо женитися – не води напитися”, „Іди не за красу, а за розум; з
краси води не нап’єшся, а розум на руках пронесе”.
Ведучий 2: У нашому селі заручини називають „Пити слово”. На „Слові” свати домовляються про дату весілля. І ось
довгоочікувана субота перед весіллям.
Ведучий 1: Віночки молодим шиють з барвінку. У суботу зранку молода ходить сама за нев’янучим квітом, а вертаючись,
дивиться: зустріне чоловічу стать – першим народиться хлопчик , зустріне жінку чи дівчину – народиться дівчинка.
Ведучий 2: За барвінком, для віночка-сердечка, молодому ходить його рідна чи двоюрідна сестра. Листочки барвінку треба
рвати через калач, прикрашений червоними і синіми нитками та класти в тарілку з цукром, щоб життя молодих було солодке та
щасливе.

Фрагмент Снячівського весілля (Шиття вінка).

Світівки закінчують прибирати киржинки. Заходить кухарка.
Кухарка: Ну, що дівчата , закінчили заквітчувати крижинки?Ану покажіть!Гарно!Молодці! Отже, можемо ватагів відпускати до
батька. А пані молода трайстинки приготувала?
Світівка: Анюта як раз пішла принести їх сюди.
(заходять ватаги, молода)
Молода : Дівчата, не забудьте почепити хлопцям чічки.
Світівка: А чого б це ми забули, хіба перший раз у світівках?
(чіпляють квітки, дають киржинки, молода роздає грайстинки заходять мама і свашки )
Мама: От, які гарні наші ватаги! Хлопці, як прийдете до батька, то гарно з’юхкайте, щоб люди не казали, що ви як миші
пищали.
Ватаг: А ми зараз, тітко Олено, покажемо, які ми голосні. Ану , хлопці, ставайте до кола, треба молоді гонір віддати.
(Стають у коло, юхкають, виходять).
Кухарка: Дівчата, ватаги пішли, а ви береться за роботу. Поки сонце не зайшло треС віночок пошити. Тож ідіть принесіть
барвінок.
(дівчата виходять)
Свашки: (співають)
Ой на небі три зірнички, А на землі три сестрички. Перша несе голку-голку, Друга несе нитку-шовку, Третя несе барвіночок –
Любій сестрі на віночок (заходять дівчата, співають)
Світівки:
Ой в лісі-лісі, під ожиною, Найшли бар вінчик під дубиною, На тім барвінку синенькі квіти, – Петро з Аничков – злучені
діти, (мати стелить на стіл рушник, дівчата кладуть все на рушник, молода сідає за стіл)
Кухарка: Аню, сідай за стіл. А ти Тетяно піди за татом, бо вінок мають шити всі рідні.
(заходить Тетяна з татом)
Свашки: (співають)
На горі-горі зоря сходила
Мамочка вінчик дитині шила
Сама зачала, татові дала,
Би зла година за ню не знала (по черзі шиють вінок; мама, тато, свашки, світівки)
Кухарка: Гарно зшили вінок, нитка не обірвалася – добре життя буде у молодих. Дівчат беріть цю миску з цукром, постеліть на
нього хустину і покладіть віночої Прикрийте оцими двома хустинками, якими тато з мамою рано будуть цей віночо класти Анюті
на голову.
Ведучий 1: Отже, віночок шитий. І в цей час молода передає своїм родичам даруної який вони мають зараз же, ввечері,
віднести молодому: сорочку і штани які він ма одягти на вінчання.
Ведучий 2: Молодий в свою чергу передає своїм родичам дарунок молодій: хустку, якої їй завтра на весіллі покриють голову та
капці, які вона завтра взує.
Ведучий 1: Ці родичі називаються свашками. І йдуть вони обмінюватися дарункамі Дорогою співають, жартують, веселяться.
В неділю рано до господи молодого приїжджають вінчальні батьки. Всі гості заходять до хати, щоб подивитись як молодому
кладуть вінок
Ведучий 2: 1 ось уже на подвір’ї молодої дають знати про себе ватаги та бояри.

Фрагмент „Снячівського весілля” (Прощання з батьками)

Заходять гості (грає марш), ватаги гопкають, їх зустрічають тато, мама, молода хлібом-сіллю.
Тато: Добрий день, шановні гості! Прийміть хліб-сіль
(вклоняються)
Мама: Запрошуємо всіх гостей до хати.
(вінчальні батьки, молоді, бояри сідають за стіл.)
Матка: Прошу батька і маму покласти пані молоді вінок на голову.
Батько: Музиканти заграйте до вінка.
(мама і тато кладуть вінок)
Свашки: (співають)
Дитина: Петре якщо ви хочете взяти мою сестру під вінець, то вам треба дати викуп з неї.
Молодий: А скільки да хочеш грошей за Анюту? Дитина: А скільки вам не шкода за таку гарну дівчину?
(торгуються)
Всі гості виходять на подвір’я, молода з всіма прощається.
Ведучий 1: І ось уся весільна процесія їде до церкви на підводах, в якій були впряжен гарні заквітчані коні.
Ведучий 2: Священик вводив їх у церкву на Службу Божу. Молоді сповідувались причащались і потому їх вінчали.
Ведучий 1: За звичай весілля відбувалось у молодого. Тому після вінчання всі їхали де господи молодого, де молодих
зустрічали з хлібом-сіллю.
Ведучий 2: Отже, молоді з вінчальними батьками входять у господу на веселе у новій хаті життя.

Фрагмент Снячівського весілля” (Підкривання молодої)

Свашки:
Ой виходьте, мамко і тато, свою молодість стрічати, Виходіть ви з хлібом-сіллю, най си врадує весіллю Свою молодість
частуйте, на нове життя справуйте Най ввіходя у господу на пропровід свого роду (виходять, мама з хлібом-сіллю, зустрічають
молодих, ті вклоняються, цілують хліб)
Молода: (дає мама молодого колач)
Як приймаєте цей хліб Божий. Так прийміть мене за дочку вашу.
(мати бере хліб, всі сідають до столу)
Батько: Прошу ватагів молоду підкривати
(ватаги підкривають молоду, світівки цьому перешкоджають.)
Світівки: Наша панна молода, не за лева, не за два. А хто хоче панну мати – мусить сто червінців дати.
(ватаги пропонують різні дрібниці) Світівки: Галушками не дуріть, ви нам гроші заплатіть. Ви нас не частуйте, ви нам грош
відрахуйте.
(ватаги підкрили молоду, матка зав’язує хустку, всі виходять зі столу, роблять коло.) Хлопець: (каже прощу, молода цілує
батьків) Хлопець: Прошу взять пані молоду до танцю.
(танець)
Ведучий 1: Гуляння продовжується до пізньої ночі. А ввечері знову заводяться за столь та обдаровують молодих. А нарешті
весільна матка виводи пропій та розбирає молоду.
Ведучий 2: Ми раді, що в нашому селі до цього часу збереглися традиції наших предків Ми будемо продовжувати їх і передавати
нащадкам.
(танець, марш)