Культура
Із розповідей Лобзуна Микола Петровича:
Працював кіномеханіком з 1961 року на кіноустановках сіл Спаська та Дубово. Незважаючи на те, що ми живемо 15 км від Чернівців, електропостачання не було в наших селах, тому ми показували кіно при допомозі „движка”, які возили на кінській упряжці. Приємно, що на будь-який фільм був завжди майже повний клуб. Дитячі сеанси сприймались з великим задоволенням і ходили всією школою. На фільми приходили всіма сім’ями. В неділю були танці. Дівчата в національному одязі приходили в супроводі своїх мамів і бабусь. У 1966 році збудували будинок тваринника, теперішній наш клуб. Згодом часи настали кращі. А на сьогоднішній день – вік комп’ютерів, їнтернету та велика сітка телебачення. І зараз проводяться вечори, дискотеки, зустрічі, концерти. Завідує клубом Лобзун Віктор Миколайович.
Як розповіла Рачінська Катерина Петрівна:
В 1950 році в селі було відкрито хату читальню. Це була бібліотека і клуб разом. Книг було десь 100 екземплярів. Білик Калина Василівна присвятила 28 років свого життя бібліотечній справі. Тепер справу матері продовжує її дочка Гончар Світлана Василівна.
Бібліотека розміщувалася в одній кімнаті. Забезпечена літературою була з різних галузей. Читачів було багато. Читали і дорослі, і діти. Це зв’язано, напевне з тим, що не було телебачення, радіо. В клубі було весело. Танці починалися після обіду і закінчувалися як тільки починало смеркати. Біля стін, навкруги, сідали мами, бабусі, сторонні і спостерігали за танцюючими. Ставили вистави, акторами були жителі села різних професій, найактивнішими були: Алексюк Сава, Козельський Петро, Білик Калина та інші. Виступали часто з концертами у клубі, в межах району. Кінофільми також жителі дивились часто, особливо любили індійські фільми. Перші фотографії в селі робив Лобзун Микола Петрович.