На південний захід від Чернівців і Стороинця, в долині річки Зубровиці, яку місцеві жителі називають просто потік, леить невеличке село. Село, яке має 200 років, яке після Чернівців, налічує найбільшу кількість поляків на Буковині. Знаходиться село Стара Красношора в мальовничій долині серед гір Вежа, Сурдук, Муншєл. Стара Красношора довго була присілком Красна. Перші згадки про місцевість Красна датується 1431 роком. В 1696 році північну частину села придбав поляк Гронда Олександр Ільський. До того часу все село Красна належало до монастиря Путна, а безпосередньо до Релігійного Фонду, найбільшого земельного власника на Буковині. Красну завжди заселяли румуни. Коли ці землі відійшли до панування Габсбургів, ситуація не змінилася. Змінився національний склад Красна, коли в 90-х роках ХVІІІ століття знайдено на околиці села значні запаси для виробництва скла – піску і вапняків. Вдосталь і було букового дерева, яке випалювали, а потім використовували для виробництва скла, що підвищувало його якість. Незабаром тут з”являється фабрика по виробництву скла – гута. В 1793 році до Красна прибувають німецькі колоністи з чеських Судетів. Серед них були спеціалісти по виробництву скла. Це була одна з перших колоній на Буковині. В 1803 році відкрито фабрику в Старій Гуті, а в 1815 році в Новій Гуті. Звідси й давня назва села Стара Гута. Тут виробляли різні види скла: прозоре, матове, кольорове. З нього виробляли різні речі. Скло в старих вікнах місцевого костьолу вироблено на цій же фабриці. Вироби зі скла були дуже популярними у всій Австрійській імперії.