Ми належимо до славного українського роду, який має глибоке коріння, цікаву історію, багаті звичаї та традиції, чудові обряди і свята. Живемо ж ми там, де на широких степових просторах колосяться пшениці та жита, посміхаються жовтоголові соняшники, вишневі садки заглядають у вікна тендітними квіточками, витьохкують дивні мелодії соловейки… Тому й мандруємо з вами стежками незнаного світу минувшини дідусів та бабусь.
І потрібно пам’ятати, що ,,нащадки пам’ять бережуть”. Заповнюючи „білі плями” у своїх знаннях та латаючи порожнечі душі, тобто повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми повертаємось до джерел, що живлять його дух, ми п’ємо з його душі-криниці.
Протягом останніх років учні нашої школи разом із вчителькою українознавства Рибак Н.В. підготували науково-дослідні роботи: „Жадова – колиска мого дитинства”, „Проводи до війська”, „Розвиток освіти на Буковині, зокрема в селі Стара Жадова”, „Благословення, його роль та значення у житті українського народу”, „Обереги, їхня роль у житті українців”, „Доповню вальні елементи українського костюма в селі Стара Жадова”, „Перлини сакрального мистецтва”, „З роду в рід кладе життя мости”, „Життєвий та творчий шлях відомого ізраїльського письменника Агарона Аппельфельда”.
У рамках фестивалю „Чисті роси” фольклорно-етнографічний колектив „Мальви” брав участь у конкурсі на кращого знавця звичаїв та обрядів рідного краю і представляв такі обряди: „Входини до новозбудованої хати”, „Зустріч весни”, „Проводи до війська”, „Перед весільний обряд”, „Жадівська коляда”, „Ялиця – вияв поваги на патрона (день Ангела)”, „Жадівська клака”.
Саме участь у різноманітних позакласних заходах пробуджує інтерес творчої, талановитої молоді до науково-пошукової та мистецької роботи.
Матеріальні та духовні надбання пізнаються, шануються і примножуються працею рук, зусиллям розуму і енергією серця, теплотою і багатством душі кожного вихованця – господаря своєї долі, своєї країни, творця історії і культури рідного народу.
До традицій нашого села належить і розписування писанок. Василь Скуратівський зазначав: „Якби наш народ не створив нічого іншого, окрім писанок, то і цього було б досить, аби зайняти почесне місце в пантеоні цивілізованих націй”.
Вчителька нашої школи, Ткачук Стефанія Дмитрівна, відроджує традицію писанкарства у нашому селі. У гуртку „Писанковий розпис” діти пізнають ази мистецтва розпису яєць, відоме багатьом народам світу. У нашій школі ця традиція зберігається і розквітає справжнім самобутнім шедевром.