Видатні особистості Сторожинець

Видатні особистості

  Пантелеймон Федорович Видинівський (1891-1978) – відомий буковинський художник. Протягом 1926-1936рр. працював у Сторожинці викладачем рисунка й каліграфії.
«Син українського живопису» Пантелеймон Федорович Видинівський (1891-1978) народився 17 квітня 1891 року в с.Суховерхів, неподалік від Кіцманя. Середню освіту здобув у Чернівецькій вищій реальній гімназії (тепер СШ №2). Будучи другим учнем із школи професора М.Івасюка потрапив до Відня. У свій вільний час відвідував різні музеї та малярські виставки, малював та рисував у приватних школах за моделями. Протягом 1909-1916рр. навчався у відомій Віденській Академії прикладних мистецтв.
Його викладачами були Лібералі, Міхалі, Файт, Шмідт, Юнквірт. В роки Першої світової війни був мобілізований в лави австрійської армії і був відправлений на Східний фронт.
У 1916-1918рр. перебував у таборі військовополонених у Симбірську (Росія). Повернувшись з полону на Буковину, жив деякий час у рідному селі, а опісля був запрошений на посаду вчителя гімназії в Кіцмань. Працюючи у Сторожинці в ліцеї помешкання винаймав у вчительки Фільческу. В 1936 році був звільнений з посади викладача Сторожинецького ліцею. Протягом 1936-1938рр.мешкав у Чернівцях по вул. Маяковського, а впродовж 1939-1944рр. по вул. Наливайка. З 1940 року займав посаду методиста-консультанта з питань живопису і скульптури в Чернівецькому обласному будинку культури і народної творчості.
Пантелеймон Видинівський – учасник мистецьких виставок у Чернівцях (1920, 1940) та Румунії (1944). З 1944 року проживав у Румунії, де й помер 9 червня 1978 року в м. Браїла. Довгий час працював у галузі монументального та станкового мистецтва, книжкової графіки. Автор портретів діячів культури, історичних та батальних композиторів. В українському суспільстві він відомий як графік, маляр, живописець, визначна постать українського національного руху епохи Королівської Румунії, громадський діяч. Сьогодні тут йому встановлено меморіальну дошку. Зараз гімназія міста знаходиться на вулиці, названа його прізвищем за №11. Зауважимо, за тривалий період часу будинок гімназії-ліцею зазнав кардинальних архітектурних змін.
Паладі Раду – видатний румунський композитор, піаніст, диригент, педагог. Народився у Сторожинці в 1927р. Протягом 1949-1954 рр. навчався в Бухарестській консерваторії. Впродовж 1949-1963 рр. – викладач Бухарестського інституту театрального мистецтва ім.Й.Караджале. Протягом 1969-1972 рр. – директор Ботошанської філармонії. Композитором написано симфонічні твори «Чарівна сопілка» 1954р., «Береганський чортополох» 1957 р., «Дикуни» 1958 р., камерні «Сюїта для фортепіано» 1949 р. та «Струнний квартет» 1957 р., автор підручника «Курс історії музики», удостоєний багатьох вітчизняних та зарубіжних премій: міжнародний фестиваль молоді та студенів в Бухаресті 1953р., Варшаві 1955р., Москві 1957р., Спілки композиторів Румунії 1969, 1972, 1975, 1977, 1979рр., лауреат першої медалі національних фестивалів «Румунія співає» 1977 та 1979 рр., та премії ім. Дж. Енеску Румунської АН в 1978р.

Сторожинецька ЗОШ №1  пишається своїми випускниками. Адже багато вихованців, подолав­ши важкий тернистий шлях, дісталися до того професійного олімпу, про який мріяли і багато працювали, щоб досягти вершини. Усіх знаменитостей поіменно з багатьох при­чин важко перелічити. Окремі з них

– Вешлер (Візель) З.М. – доктор медичних наук, відомий у світі онколог, проживав в Ізраїлі, випускник 1949 р.

–Зінгер Юня – доктор технічних наук, проживає в Ізраїлі, випускник 1952 р.

– Бунчук Б.І. – доктор філологічних наук, професор, декан Чернівецького національ­ного університету ім. Ю.Федьковича. Народився Борис Бунчук 10 вересня 1955 р. в с. Нові Бросківці Сторожинецького району Чернівецької області. Середню освіту здобув в середній міській школі №1. У 1972 р.після закінчення середньої школи вступив на філо­логічний факультет Чернівецького державного університету. У 1981 р. успішно закінчив аспірантуру при кафедрі української літератури, відповідно захистивши дисертацію та здобувши науковий ступінь. Перші поетичні рядки написав ще навчаючись у школі. Його вірші друкувалися в районних та обласних газетах, журналах, ’’Дніпро”, “Ранок”, “Буковинський журнал”, “Сонячний годинник”. У 1984 р. вийшла перша збірка поезій “Вхідчини”, 1988 р. – “Міра істинного”. Доктор філологічних наук.

– Гаденко М.І. – буковинський композитор, поет-пісняр, Заслужений працівник куль­тури України, народний артист України, ініціатор фестивалю “Доля”, полковник міліції (заступник командуючого Внутрішніми військами). Автор півтори сотні пісень (“Зга­дають мене всі” на слова Ганни Дущак, “А де моя весна” на слова Вадима Крищенка, “Зо­репад” Миколи Сингаївського, “П’ю до дна”, “Покохай мене, гуцулко”, “Доля”, на власні тексти) , п’ять десятків яких стали популярними в неофіційних хіт-парадах. У 1997 р. для меломанів вийшла третя збірка пісень автора. А в пісенник “Доля” увійшло 14 най­кращих пісень, випущених у видавництві “Вік” у Коломиї. І це лише вершина пісенного айсберга Мар’яна Гаденка.

– Огуй О.Д. – професор, доктор філологічних наук, завідуючий кафедрою Чернівець­кого національного університету ім. Ю.Федьковича. Народився Олександр Дмитрович Огуй 21 грудня 1956 р. в с. Снячів-Думанецький Сторожинецького району Чернівецької області. Після закінчення Сторожинецької середньої школи І-ІІІ ст. №1 успішно навчав­ся на факультеті іноземних мов Чернівецького державного університету, іменний сти­пендіат 1978-1979 рр. Захистив кандидатську (1988 р.) та докторську (2000 р.) дисертації історико-мовного спрямування, підготовлені без навчання в аспірантурі та докторанту­рі. Впродовж 1979р., 1984р., 1989р., 1994 р. здобув декілька філолого-педагогічних освіт, гостьовий доцент та професор у містах Відень, Клагенфурт, Бонн. Відвідував історико- економічні студії за кордоном (Відень, Бонн). Стажувався в Інституті історії грошей (Ві­день, 2004р.). Автор понад 100 публікацій на історичну тематику. Остання з них – “Історія обігу грошових одиниць та їх найменувань на Буковині. Австрійський період (1774­1918/21 рр.)”, що вийшла в Чернівцях у 2005р. Монографія – результат 17-річної праці автора.

–     Якимчук М.К. – доктор юридичних наук, завідуючий кафедрою кримінального права Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича.

–     Петро Мензак – тривалий час працював старшим літературним працівником газети “Радянське село”. Йому належить вислів “Ні­коли не забувай школу, свою першу Альма- матер”. Він вважав, що “у кожної людини є два найдорожчі слова, слова синоніми: мати і школа”.

–     Сівак В.К. – кандидат географічних наук, доцент Чернівецького університету, начальник облуправління екології, заслужений еко­лог України, випускник 1963 р.

–     Васелович Ілля Іванович – художник декоративної кераміки, чи не єдиний спеціаліст на Буковині, який працює у стилі теракоти. Народився Ілля Васелович 25 липня 1978 н.р. в с. Банилів-Підгірний. З 1980 р. проживає у Сторожинці. У 1995 р. закінчує міську середню школу №1. Паралельно навчався в художній школі. У 1998 р. вступив до Черні­вецького вищого професійного училища №5, яке закінчує в 2002 р. З 2003 р. працює ке­рівником гуртка “Кераміка Буковини” Сторожинецького ЦДЮТ. Змалку мав здібності до ліплення. “Симфонія золотавої глини” на все життя заполонила душу молодого майстра Буковини, який працює у досить цікавому стилі. Це фігурки людей, звірів, композиції з народного побуту. Він – дипломант багатьох обласних виставок, організованих обласним відділом культури. У 2003 р. мав першу персональну виставку робіт “Поетична кераміка” в художньому музеї м. Чернівці, в 2006 р. – другу персональну виставку робіт поетичної кераміки “Незвіданий світ” в музеї Володимира Івасюка. І.Васелович – постійний учасник, призер обласних та Всеукраїнських конкурсів, вернісажів, фестивалів. Відомий на шпальтах газет “Урядовий кур’єр”, “Молодий буковинець”, “Свобода слова”, “Букови­на”, “Буковинський вісник”, “Чернівці”.