Освіта Верхні Петрівці

1862-відкрита початкова школа
1933-перебудована румунами
1944-1948-школа стала середньою(6-9 класи)
1961-1962 року добудували 12 класних кімнат
1974 рік добудували 6 учбових кабінетів, ідальню на 150 місць,спортзал,майстерні по обробці металу і дерева
2004рік – загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів.

Герб школи

Трикутник символізує єдність трьох ступенів навчання, а також співпраця вчителів , батьків і ради самоврядування ,  результати якої є: виховання, навчання, розвиток дітей.
Сонце на гербі – символ життя, книга – символ знань, розкрита книга позначає процес навчання, придбання знань. Глобус – символізує пріорітет знань у всьому світі,символ миру.
Ялинка – символ  прапора  села Верхні Петрівці
Сова – символ мудрості. Указка, яку тримає сова – це символ прагнення до вершин знань.
Кольори символізують:
білий – колір спокою, затишку і комфорту в стінах школи;
жовтий  – колір сонця, відкритості всіх учнів та вчителів школи;
блакитний – колір чистоти помислів і душі;
синій – колір миру і дружби у взаєминах.

Прапор школи

Блакитна смуга – символ чистого неба над нами.
Жовта смуга – символ Сонця, символ всього живого на Землі.
Зелена смуга – символ молодого покоління, надії нашої Батьківщини.
Колосок – мудрість землі, символ праці, дружби і зв’язок поколінь.
У центрі – розкрита книга, яка вказує на важливість придбання міцних знань.

Гімн школи
1.Чому так хочеться співати
Коли ранок дуже сумний,
До друзів хочеться помчати,
І ніхто не в змозі зупинить.
Чому?Таких питань багато,
Та відповідь є лиш одна.
Лише вона дарує свято,
Бажана, світла мов весна.

Приспів:
Нас перша кличе школа,
Учитель відчиняє  клас,
Дорослі знають і малі
Це краща  школа на Землі,
Вона для всіх , для нас єдина.

2. Всі мрії  можемо здійснити,
Забудемо шлях навмання,
Якщо старанно будемо вчитися,
Якщо метою є знання.
Ми завжди будемо пам’ятати
Роки , прожиті цим життям,
Для нас зробила так багато,                                                                                                         Ти віддала всю себе нам.

Приспів:
Нас перша кличе школа,
Учитель відчиняє  клас,
Дорослі знають і малі
Це краща  школа на Землі,
Вона для всіх , для нас єдина.
3.Чому так хочеться співати
Коли ранок дуже сумний,
До друзів хочеться помчати,
І ніхто не в змозі зупинить.
Чому?Таких питань багато,
Та відповідь є лиш одна.
Лише вона дарує свято,
Бажана, світла мов весна.
Приспів:
Нас перша кличе школа.
Учитель відчиняє  клас,
Дорослі знають і малі
Це краща  школа на Землі,
Вона для всіх , для нас єдина.

Вчительсько-учнівський колектив
Директор – Грижинку Іван.Г.
Заступник з навчально-виховної роботи – Коржос О.Г.
Заступник з виховної роботи – Волар О. Г.
Педагог організатор Бурла М. А.
Всього учнів – 411
Кількість класів – 23
Вчителів – 41

Кваліфікаційні категорії
Вища -14
Перша -2
Друга -3
Спеціаліст -22

Педагогічні звання
Заслужений вчитель України,доктор  географічних наук ,член кореспондент АПН України- Стрілець І.Ю.
Відміник освіти: Токіца О.Г.
Старші вчителі:Ватаманюк О.І.
Арделян М.А.
Організатот-методист : Пінтеску О.І.

Прислів’я каже «Книга на столі – світло в душі та  у будинку»
Будь – яка людина, будь – який фахівець, будь – який міністр, вчений, або хлібороб навчається в школі, а потім починає крокувати широкою дорогою життя.
Згідно архівної довідки, перший рядок в історії освіти села вписано у 1862році : тоді відкрили початкову школу на хуторі  «Фундоя» . Щоправда, для здобуття знань було відведено тільки одну кімнату, де навчалось грамоти 40 дітей. Першим просвітителем був вчитель Ілля Піцул (нині це ЗОШ №1).
Зі слів колишнього директора школи Стрільця Івана Юхимовича,  під час ремонтних робіт 1958 року будівельниками бригади колгоспу імені М.В.Фрунзи,  Бобіштян Георгій знайшов напис на стіні, де зараз кабінет географії, що школа заснована за  часів Австрійської імперії у 1862 році, як двокласна народна школа, пізніше стала чотирикласною. Діяла відповідно до законів про початкову освіту Австрії та була підпорядкована Крайовій шкільній раді Буковини  – директором був Данілевський Сільвестр .   Згідно архівних документів, школа побудована ще австрійськими окупантами і перебудована в 1933 році румунами. Після війни (1944-1948)  школа стала середньою (6-9 класи ). 1961-1962 року добудували 12 класних кімнат
Нову школу побудували в 1989 році , де навчалось 250 учнів, згодом більше 300 учнів.
У 1928 році була побудована початкова школа на хуторі Кракана зусиллями директора Куперковича Леонтія .
Сьогодні у нашому селі Верхні Петрівці функціонують дві школи  І-ІІІ ступенів де навчаються 680 дітей .
Після того , як Буковина увійшла  до складу Румунії  у 1918 році школа  діяла відповідно до закону   ” Про початкову освіту ”. Викладали :Закон Божий, мову, історію , математику, спів , малювання.

 

Директором працював Бежан Валеріян з дружиною Бежан Елеонорою (1921-1929). У 1929 році навчались 64 хлопчики, та 55 дівчат( із архівних документів. (148:р.280-281)). А з 1930 року школа стала семирічкою(1-7ст). За проханням директора Бежана В.  направили в школу ще трьох вчителів: Данілеску Сільвестра  та Бесплітней Вікторію , Лупуляк Стефанію (свідок Бута Іван Георгійович, який у 1939 році закінчив 7 класів ).
Зі слів Кучуряна Василя Ілліча , який після воєнних років пішов у перший клас, у 1947 році школа знову стала  трьохкласною із молдавською мовою навчання, директором був Канцер Михаїл Евгенійович родом з Буденця,  вчителька – Кучурян Авріка. Навчалося 17 учнів : Бродовська Августіна,  Бродовська Штефанія, Корома Ілля, Тодересе Равека, Федорян Валер’ян і т. д.
У 1951 році школа стала чотирьохкласною, на чолі з директором – Лук’яном Остапом   Степановичем , родом із Лужан , Кіцманського р-ну та вчителька – Лупу Лариса Іллівна.
1949 року Стрілець І.Ю. з дружиною Яковець Н.І, 1930 р . н . родом із Шилівців Хотинського району, за направленням після закінчення педучилища, прийняли працювати  вчителями молодших класів. Надія Іванівна – у Верхньопетрівецьку ЗОШ №1, а Івана Юхимовича – на Кракану.
А в 1952 -1953 році їх перевели у Верхньопетровецьку ЗОШ №1 на хуторі   « Фундоя ». Івана Юхимовича- на посаду директора школи, а Надію Іванівну  – вчителькою молодших класів.

Одночасно Іван Юхимович закінчив географічний факультет Чернівецького державного університету . Займався Іван Юхимович усі ці роки і науковою діяльністю. У 1978 році він отримав звання «Заслужений вчитель України», а з 2010 року  – він  член кореспондент АПН України. Іван Юхимович пожертвував науковою кар’єрою заради рідної школи. До 2009 року працював директором школи. Понад півстоліття (56 років) керував школою , де не було жодного правопорушення. Всі ці роки він вклав свою душу у рідну школу, навчаючи дітей. Є чим похвалитися Івану Юхимовичу.
На сьогоднішній день він залишився в нашій школі і працює вчителем історії і географії  разом з його вихованцями: Багнян Інною, Урсулян Джиною, Герасим’юк Тетяною, Арделян Марією, Урсулян Тетяною, Федоряном Мірчею, Владян Ліліаною, Петрюк Оленою, Кобель Флорею, Грижинку Єльвірею, Віеру Жеоржетою, Гаврилое Лукрецією, Кобель Марією, Балан Маріаною, Урсулян Оленою, Монікою Інною, Грижинку Андріем, Урсулян Георгіем, Георгіян Ніною.

А директорську естафету Іван Юхимович у 2009 році передав вчителю фізкультури, колишньому учневі – Грижинку Івану Георгійовичу.