Парохіальну церкву побудовану з деревини мешканцями села. Сталося це у 1700 – 1702 роках. При ії будови не було використовано жодних металевих виробів. Деревина з якою було побудована церква люди волоком приносили з Їжівського лісу. Церква служила людям не тільки як місце для молитви , а й як сторожова башта, з якою повідомлялося селянами про якісь біди: пожежа, напади ворогів.
Нова церква була збудована у центрі села в 1994 –2000 р. (фото).
Цегла за цеглинкою, за допомогою добровільних пожертвувань зводили церкву. Кожен знайшов можливість виявити щедрість,безкорисливість, братню любов.
І ось настала урочиста мить-красень-храм,вознісшись стрімкими верхівками угору, засяяв у всій своїй величі. Задзвонили дзвони, скликаючи селян до спільної молитви,спільної радості. В офіційному освяченні храму, що «успадкував» ім’я святого Дмитрія , яким іменується старенька дерев’яна церква(фото),
взяли участь Єпископ Букрвинський Онуфрій, чисельні духовні пасторі з різних парафій. Місцевий священик О. Констянтин привітав парафіян,подякував їм за труд, увінчаний успіхом. І хоч що треба виконати чимало внутрішніх оздоблень них робіт, церква того дня прийняла в свої обійми вірних і сильних і стіни її ніби випромінювали сяйво Господньої любові. Близько 300 християн прийшло на свято.
Як і просили Господа у своїх молитвах парафіяни з своїм душпастерем О.Костянином, храм святого Дмитрія таки завершено до епохальної дати, -2000-ліття Різдва Богонемовляти. Дякуючи Всевишньому за це, вічючі просять благодаті Господньої для цього храму, всім мирян і для нашої рідної землі.
Церква села Їжівці є пам’яткою історії та культури.