Духовність Заболоття

Історія церкви Святого Іллі села Забагни Сторожинецького району

      На високому пагорбі, звідки відкривається мальовнича панорама села Заболоття, стоїть церква,  двері якої завжди гостинно відчинені для прихожан.
Тут відчувається Божа благодать, котра наповнює душі і серця вірою, любов’ю та надією на краще. Тут усе живе, наповторне і святе. Тут очищується душа і серце від усього злого, що оточує нас у повсякденному житті.
Церква Святого Іллі в с. Забагна була побудована в 1896 році, а 1 серпня відбулося освячення храму архієпископом консисторії архімандритом митрофорним Маіронме Калинескулче. У селі Комарівцях в 1895 році розбирали церкву і плоти. Жителі села Забагна часу не марнували, закупили її у церквослужителів села Комарівці і кіньми та волами перевезли її по частинах у село. На гроші з пожертвування селян закупили ліс і почали зводити церкву. Будівництво тривало майже три роки. По завершенню –  святили церкву три священики. Її назвали іменем Святого пророка Божого Іллі.

Церква  відповідає загальним вимогам будівництва православних і культурних споруд, тобто в своїй основі та по периметру стін вона нагадує хрест. Кількома ярусами здіймається вверх і завершується куполом з хрестом. Основним матеріалом використання при спорудженні було дерево. Церква поділяється на три частини: жіночник, чоловічник і Святая Святих, тобто олтар. З правого боку – ікона Ісуса Христа і святого пророка Божого Іллі, з лівого – ікона Божої матері та святого чудотворця Миколая. Серед церкви на аналою лежить ікона святого Іллі. На кожне свято поруч виноситься ікона святого, який відповідає святові. Щоб зайти до церкви, треба спочатку пройти притвор. Це ніби чистилище, де людина перш ніж потрапити безпосередньо до храму, спочатку повинна очиститись, щоб підготуватися до спілкування зі Всевишнім. Зайшовши до храму Святого Пророка Іллі, всі можуть побачити гарний Іконостас, ікони та підсвічники, а під куполами – дві великі люстри.

Далі за Іконостасом – Вівтар, де святі отці проводять службу.

Божественну літургію супроводжує церковний хор.

Церковний хор

Дуже гарно проходять обряди вінчання, хрещення та похорони.

Великою подією для громадян села було святкування 100-річчя церкви у 1996 році. До цього свята старанно готувалися. Церкву розширили, покрили бляхою під керівництвом священика  Даскалюка Дмитра Ауреловича.
За період існування церкви настоятелями були: Ілика Николай, Баран , Фокі, Смоляк Семен, Миронюк Георгій, Антофійчук, Чокалюк, Точемський Костянтин, Антонович Штифан, Миронюк Василь, Лупашко Петро, Даскалюк Дмитро Аурелович, Ковальчук Володимир Володимирович. У даний час керує парафією отець Цуркан Микола Миколайович, а паламарем працює Миронюк Михайло Васильович.

Служба в церкві

 

Сповідь та причастіє перед Паскою

      Біля церкви – добре доглянутий цвинтар. Тут навічно спочивають священики: Точемський   Костянтин, Миронюк Григорій Васильович та Миронюк Василь Михайлович, які багато зробили для церкви.

Церковний двір оточений гарною огорожею і ворітьми із бляхи.

Біля церкви побудовано в 1988році будівлю, де проводиться обряд поминок, приймання гостей в храмовий день. А рядом – хрест, біля якого проводиться освячення води на Водохреща, верби на Вербну неділю, яблук на Спаса та служба в храмовий день.

Освячення верби на вербну неділю

      Недалеко від церкви, на місці старої, побудована нова дзвіниця, яку спорудили  місцеві майстри під керівництвом Лутанюка Михайла Івановича та Маніліча Михайла Васильовича у 2010році.

 

Kоли дзвонять дзвони чути на все село.

      Люди люблять і шанують свою церкву, дбають про неї. Кількість віруючих зростає з року в рік. Сельчани йдуть на службу Божу і дякують Всевишньому за добрий спадок, який батьки свого часу передали нашому поколінню, та  моляться за те, щоб Господь благословив рідних і всіх жителів села  на щастя, на здоров’я , на довгі літа…