Видатні особистості Шишківці

  Липовик Василь Васильович –
кандидат фізико-математичних наук,
професор Криворізького технічного  університету

Народився в 1932р. в с. Шишківцях  Кіцманського району Чернівецької області. Батьки займались сільським господарством, з 1948р.- в колгоспі.
В молодих роках ( 1927-1934 ) батьки приймали активну участь в драматичному гуртку, відомому як в Кіцманському так і в Заставнівському районі. Батьки були  працьовитими, любили читати, співати і до цього привчили своїх дітей.
У важкому 1944 воєнному році Липовик В.В. поступив в 1 клас Шишковецької семирічної школи, яку закінчив в 1951 році. Тут він згадує добрим словом свого вчителя Івана Миколайовича Антонюка і особливо директора школи, вчителя фізики    і математики  Кашпора Миколу Йосиповича. При повній відсутності в учнів підруч- ників з алгебри, геометрії і фізики, завдяки неперевершеній педагогічній майстерно- сті М.Й.Кашпор зумів дати добрі знання, розкрити в учнів здібності до цих предме- тів. І невипадково В.В. за успішну участь в обласній заочній фізико-математичній олімпіаді в 1950 році у числі 25 кращих учнів  області був премійований десятиденною поїздкою у м. Київ.
При переході у восьмі класи до середніх шкіл учні Кашпора М.Й. виділялись серед однокласників своїми знаннями з математики і фізики, п’ятеро із них пізніше вчились в університеті на фізико-математичному факультеті. Це такі як В.М.Бугай, В.В.Липовик, В.П.Ілик, С.І.Рихло, С.М.Рихло.
Ґрунтовні знання за середню школу В.В.Липовик здобув у Ставчанській серед- ній школі, де працювали висококваліфіковані вчителі, такі як І.Г.Кушнірик, А.В.Сливка, Г.П.Мельнштейн, Р.П.Жеребицька, Р.П.Лобунець, О.М.Максимчук, М.М.Федін.
З 1954 по 1959 рік він навчався фізико-математичному факультеті Чернівецького державного університету. Після здобуття вищої освіти працював учителем матема- тики і фізики Щербинської восьмирічної школи Новоселицького району.
З 1961 і до цього часу діяльність В.В.Липовика пов’язана з роботою  на кафедрі вищої математики Криворізького технічного університету ( КТУ ) на різних поса- дах: асистент, старший викладач, доцент, з 1956р.- завідувач кафедри вищої матема- тики, а в 2000 році вченого радою КТУ обраний на посаду професора цієї кафедри.
За час роботи в КТУ Липовик В.В. активно займався науковою роботою, питан- нями розвитку вищої освіти. З 1965 по 1969 рік навчався у заочній аспірантурі Дніп- ропетровського університету. Він підготував і в 1973р. захистив кандидатську дисертацію, став кандидатом фізико-математичних наук. Тема дисертації : ” Про наближення в сильному розумінні деяких класів неперервних функцій”.
За час роботи в КТУ В.В.Липовиком опубліковано 42 наукові роботи, з них 25 з теорії наближення функцій, 10 робіт присвячено застосуванню математики в інженерних справах, 7 робіт пов’язані з питаннями викладання математики у вищій школі. Результати досліджень доповідались на наукових конференціях, в тому числі і міжнародних.
Свій науково-педагогічний рівень підвищував при університетах країни, а також при Варшавському університеті,  знайомився з постановкою викладання математики у вищих закладах Варшави і Кракова.
Липовик В.В. надавав допомогу співробітникам технічного університету з питань застосування математичних методів при підготовці кандидатських і докторських дисертацій.
Він є співавтором одного підручника і десяти навчальних посібників, які отрима- ли гриф Міністерства освіти і науки України, неодноразово видавались, використо- вуються у навчальному процесі в КТУ і інших навчальних закладах Кривого Рогу і області.
Вчителям і випускникам шкіл, технікумів міста добре відомий навчальний посібник “Математика на допомогу абітурієнтам” у співавторстві з доцентом О.В.Максимовим. цей посібник, як ще дві інші книги, отримали у 2000 році другі місця на VІ обласній виставці навчальної літератури в м. Дніпропетровську.
З 1985 року вступні іспити в КТУ приймаються з використанням комп’ютерів. Липовик В.В., неодноразово будучи головою предметної комісії, заступником відповідального секретаря, впроваджував методику такої форми іспитів.
Про результати аналізу вступних іспитів Липовик В.В. доповідав на методоб’є- днаннях вчителів математики різних районів міста.
Липовик В.В. підтримує зв’язок з рідною школою, зустрічався з учителями, допомагав літературою, вів бесіди з учнями про математику, ділився спогадами про своє шкільне життя.
Нагороджений медаллю “Ветеран праці “,  знаком ” Відмінник освіти України “,
а за розвиток вищої освіти – знаком ” Петро Могила “.

Руснак Іван Степанович –

доктор педагогічних наук, професор.
Народився в 1949 р. в с.Шишківцях.
Дід його за часів Румунії був одним з
найбідніших селян. Та і батько не став багатим.

Але завдяки безплатній освіті, яку запровадила радянська влада на Буковині він – талановитий хлопець – не тільки успішно закінчив в 1964 р. восьмирічну школу у своєму селі, а й потім середню школу в с.Киселів.
Після закінчення середньої школи поступив на навчання в Чернівецький Державний Університет ім..Федьковича на філологічний факультет, який успішно закінчив. Після закінчення університету, як здібного випускника, залишили тут же працювати, спочатку редактором університецької газети, а потім і викладачем, де захистив дисертацію кандидата, а потім і доктора педагогічних наук. Має ряд наукових праць з педагогіки, історії та розвитку педагогічної освіти в Україні, а також праці з питань розвитку української школи в Канаді в ХХ ст..
Іван Степанович довгий час працював деканом педагогічного факультету Чернівецького національного університету ім..Федьковича, де готовить педагогічні кадри для шкіл Буковини і інших областей України. Цей факультет закінчили і деякі вчителі нашої школи.
В даний час він працює проректором на кафедрі педагогіки і методики початкового навчання і українознавства цього ж університету. Все чого він досяг в своєму житті, він досяг самотушки, своєю наполегливою працею, за що його і шанують наші односельчани.

Рихло Петро Васильович –

 доктор філологічних наук, професор. Народився в 1950 р.
в с.Шишківцях Кіцманського р-ну. В 1965 р. закінчив
Шишковецьку восьмирічну школу,  а через два роки і
Киселівську середню школу, після чого стає студентом
факультету  іноземних мов (романо-германська філологія,
спеціальність нім. мова і література) Чернівецького
Державного Універисету ім. Федьковича.

Після закінчення університету тут же працює викладачем кафедри зарубіжної літератури, а після того, як захистив дисертацію кандидата філологічних наук на тему  “Засвоєння національних літературних традицій в поезії Стефана Гермліна (Канада)”.
У 2001-2002 роках два семестри викладає курс україністики у Віденському університеті (Австрія). Але головне в його роботі – це перекладацька діяльність. П.В.Рихло переклав багато творів довоєнної німецькомовної літературної спадщини Буковини, відкрив нам давно забуті імена німецькомовних поетів і письменників, які жили до другої світової війни на території цього краю. Це Юра Зойфер, Йосип Бург, Грегор фон Реццорі, Георг Дроздовський, Манес Шперберг, Карл Любомирські, Роза Ауслендар, Пауль Целан.
П.В.Рихло відкрив нам історію культури нашого краю, причетність наших земляків до світової культури. Його перекладацька діяльність нагадує археологічні розкопки.
А ще крім перекладу, треба віднайти людей, вивчити і представити їх творчість. До кожної із перекладених книг П.В.Рихло додає обов’язково передмову, чи післямову.
Талановитий у всьому, що робить, інтелігентний, авторитетний науковець, якого знають у Європі, передусім за фаховий переклад.
На початку 2007 року захистив докторську дисертацію на тему “Творчість Пауля Услана, як інтертекст” і став доктором філологічних наук, професором Чернівецького національного університету.
Це другий доктор наук із корінних жителів села Шишківці, а першим був – Руснак Іван Степанович. Зростає кількість наших науковців. Щоб так і надалі.