Home / Кіцманський район / Брусниця / Видатні особистості Брусниця

Видатні особистості Брусниця

«Немає таємниці творчості, є загадка любові»

                                                                                        Григір Тютюнник

      У Брусницькому ЗНЗ І-ІІІ ст. ім. Івана Миколайчика роботі з обдарованими дітьми відводиться особлива увага . Тому наші учні є постійними призерами обласних олімпіад, переможцями різних конкурсів учнівської творчості. Для них створено факультативи, гуртки, клуби за інтересами, введено (за вибором батьків і учнів профільне навчання у старшій школі посилене і поглиблене вивчення  окремих предметів в основній школі. В закладі вже понад 20 років працює літературно – мистецька студія «Свічечка» (Керівник вчитель методист М.І.Кубей), у якій охоче займаються юні таланти.
Вихованці студії часто виступають із творчими доробками перед батьками та односельцями з концертами , друкуються в районній газеті «Вільне життя».
Брусницьку школу відвідують слухачі обласних курсів учителів Української мови та літератури з метою вивчення досвіду розвитку літературно–творчої діяльності учнів. Учителі мають можливість ознайомитися з творчою лабораторією вчителя М.І.Кубей , послухати її вихованців під час відкритих засідань.
Студійці демонструють пошукову роботу з вивчення культури рідного краю, життя видатних людей (вихідців із с. Брусниці ): засновника театру на Буковині Сидора Терлецького; засновника народного хору с. Брусниці Василя Руснака; засновника музею історії с. Брусниці, заслуженого працівника культури Захарія Михайлика; кіномитця, лауреата Шевченківської премії, заслуженого артиста України Івана Миколайчика; професора Київської консерваторії ім. П.Чайковського, художнього керівника і головного диригента капели «Думка», народного артиста України , лауреата Шевченківської премії і Героя України Євгена  Савчука; вчительки – поетеси , що є представницею української діаспори у США Ольги Винничук тощо.
Учитель М.І. Кубей демонструє методи роботи з обдарованими учнями. Зазначивши необхідність чіткої системи у цій роботі, ділиться секретами буденної праці, привідкривши завісу власної душі, бо сама вона –поетично обдарована і тонка натура .

                                            Тетяна Євстафієвич, заступник директор
з виховної роботи  Брусницького ЗНЗ І-ІІІ ст.
ім. І.Миколайчука.

Сидір Терлецький

Сидір Терлецький народився в с. Брусниця Кіцманського району. В дитинстві мав хороший голос, захоплювався грою на сцені, грав у спектаклях галицької трупи. Після першої світової війни здійснив свій задум: створив театр на Буковині (1917р.). Театр проіснував до грудня 1918 р. Румуни виселили всіх українських акторів за межі краю. Лише в 1929 році Сидору Терлецькому дозволили створити український театр.  Помер він під чужим небом у лютому 1953р.

Михайло Станівський

Станівський Михайло Федорович народився 21 листопада 1922 р. в  селі Брусниця Кіцманського району Чернівецької області. Батько працював на залізниці і був у частих від’їздах, тому мати відповідала за господарством і ростила дітей – старшого Михайла і двох молодших дочок: Фродзину та Івонину. Родина була освічена, усі діти здобули фах. Початкову освіту Михайло одержав у рідному селі, а середню – в ліцеї румунського міста Кімполунг у Південній Буковині.  У 1948 році Михайло Станівський закінчив філологічний факультет Чернівецького державного університету і тоді ж започаткував свої мовознавчі славістичні студії, збираючи та вивчаючи пам’ятки української мови XIV-XVIIІ століть, написані на Буковині.
У 1957 році Михайло Станівський захистив кандидатську дисертацію “Стан української літературної мови на Буковині в XIX столітті (до 80-х років)”. Після закінчення аспірантури у 1953 році читав курси старослов’янської мови та порівняльної граматики слов’янських мов у Чернівецькому державному університеті у 1953-1965 роках та у Кам’янецькому педагогічному університеті у 1970-1986 роках. Звання доцента отримав у 1962 році. Михайло Станівський є автором 35 наукових друкованих праць.
Через важку недугу Михайло Станівський пішов із життя 19 серпня 1991 року. Похований у місті Чернівці.

Захарій Михайлюк

Захарій Григорович Михайлюк вчитель історії , організатор сільського музею, відмінник народної освіти , заслужений працівник культури УРСР.
Народився 3 грудня в селі Брусниця (Барбівці). З 1937-1946р.р. навчався в Брусницькій ,а потім у Вашківській школі.
З 1946 року працював вчителем  початкової школи в с. Барбівці, без відриву віл роботи закінчив Чернівецький вчительський інститут. Працював завідуючим райвно, потім директором школи і в цей час збирав матеріал про історію рідного села. В 1983 році здійснилася мрія і праця всього життя. В селі був відкритий краєзнавчий музей. До пенсії   працював вчителем в рідній школі.
Захарій Григорович Михайлюк помер в 1989 році.

Михайло Пацалюк

Пацалюк Михайло Прокопович народився 1931року 14 лютого у с. Заруденці Вінницького району Вінницької області у родині колгоспників. Закінчив середню вечірню школу в с. Заруденці 1948 року.
У грудні 1968 року був обраний головою колгоспу « Дружба» села Брусниця Кіцманського району і попрацював на цій посаді до лютого 1994 року.
Михайлу Прокоповичу присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства, а також, за звитяжну працю, нагороджено «Орденом Леніна»
З 1989-1994р. депутат Верховної Ради СРСР.
Помер в 2009 р. 21 грудня .

 

Василь Руснак

Василь Георгійович Руснак народився 20 червня 1935 р.ЗакінчивЧернівецьке музичне училище ім. С. Воробкевича.    У 1960 році організував, хор, куди ввійшла інтелігенція села та
колгоспники.
З кожною репетицією шліфувалася виконавська майстерність, репертуар поповнювався класичними творами. Згодом хор виходить на районну   сцену, стає учасником обласних конкурсів, бере участь у республіканських  фестивалях.       У 1972 році йому присвоєно звання „Самодіяльного народного хору”.  За пропаганду української пісні, нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України.
Руснак Васильович помер 30 квітня 1995 р.

Фрузина Руснак

Руснак Фрозина Миколаївна  народилася 10 квітня 1941 року в с.Драченцях Вшківського району Чернівецької області.
В 1961 році , після закінчення обласного музичного училища, вона була направлена вчителем музики в Брусницьку школу, де працювала до виходу на пенсію.З приходом на роботу , вона активно включилася в життя школи та села: стала солісткою хору, вела
гуртки при Будинку культури, була диригентом хору, здійснювала музичний супровід.
Нагороджена «Почесною грамотою президії Верховної Ради України».

Іван Миколайчук

Миколайчук Іван Васильович народився 15 червня 1941 року в селі Чортория Вашківського району Чернівецької області в селянській родині.
У 1957 році закінчив Чернівецьке музичне училище за спеціальністю хормейстер художньої самодіяльності.
1961 рік — закінчено театр-студію при Чернівецьком українському драматичному театрі імені Ольги Кобилянської, спеціальність «актор драми»; в роки навчання працював актором у тому ж театрі. 1961—1965 pp. — навчання в Київському театральному інституті імені І. Карпенка-Карого (керівник курсу В. І. Івченко).
З 1965 року — актор кіностудії імені О. П. Довженка.
Помер 3 серпня 1987 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1971), Дружби народів (1981), медаллю «За доблестный труд», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1964). У 1967 році, за виконання ролі Давида Мотузки, у фільмі «Бур’ян» удостоєний республіканської комсомольської премії імені Миколи Островського. За створення різнопланових національних образів у фільмах «Сон», «Тіні забутих предків», «Бур’ян», «Комісари», «Білий птах з чорною ознакою», «Вавілон XX», «Така пізня, така тепла осінь» І. В. Миколайчукові присуджено Державну премію УРСР імені Т. Г. Шевченка в 1988 році (посмертно).
Заслужений артист УРСР (1968).

Олеся Пенюк

Пенюк Олеся Миколаївна народилася 27 листопада 1940 року в селі Брусниця Вашківського району Чернівецької області. Навчалася в Брусницькій школі. Здобула освіту агоронома в Камянець-Подільському  сільськогосподарському інституті.
Почала прцювити як член ланки колгоспу «Червона Зірка».
З 1958-1961р.р. була ланковою. З 1972 р. – до пенсії наполегливо працювала,бригадиром колгоспу,
агрономом плодоовочевої бригади. Олеся Миколаївна була і є сільським активістом , всю себе віддавала нелегкій праці на землі , за що нагороджена в 1976 році медаллю «За трудову відзнаку».
За звитяжну працю в 1984 році її нагороджено медаллю «Ветеран праці». Також Олеся Миколаївна була делегована на XVIII зїзд профспілок .
В 1986 році її присвоєно почесне звання  «Заслуженого агронома  Української РСР»

Євген Савчук

Савчук Євген Герасимович ГЕРОЙ УКРАЇНИ (Указ Президента України № 637/2009 від 19.08.2009) Народився 10 лютого 1947 року в селі Брусниця Кіцманського району Чернівецької області. Після школи навчався у Чернівецькому музичному училищі на диригентському факультеті. У 1971 році закінчив Київську державну консерваторію (нині –
Національна музична академія України імені П.І. Чайковського) по класу диригування. В роки навчання постійно працював із самодіяльністю: з дитячими хорами, з хорами ПТУ, інститутів.
У 1970 році його, ще студента, запросили працювати в Київському театрі оперети. У 1973-1978 роках працював диригент-хормейстером Державного українського народного хору імені Г.Г. Верьовки, куди його запросив А.Т. Авдієвський . У 1978 році розпочав педагогічну діяльність у Київській консерваторії імені П.І. Чайковського, нині – професор, завідувач кафедри хорового диригування Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. У 1978-1984 роках був художнім керівником Київської хорової чоловічої капели імені Л.М. Ревуцького. З 1984 року – художній керівник і головний диригент Національної хорової капели “Думка”.

Іван Хомік

Хомік Іван Васильович народився 15 травня 1954 року в с. Брусниця Кіцманського району Чернівецької області.
З 1961 по 1971 роки навчався у Брусницькій середній школі.
У 1971 році поступив на фізичний факультет Чернівецького державного університету (ЧДУ), який закінчив з відзнакою у 1976 році (кваліфікація – фізик, викладач фізики). По закінченні університету був направлений на роботу на посаду інженера кафедри фізики твердого тіла фізичного факультету ЧДУ.
У березні 1977 року був призваний у лави Збройних Сил СРСР і своє подальше життя присвятив професії військового.

 

Ольга Винничук

Ольга Іванівна Винничук народилася 11 квітня 1956 року в с. Брусни¬ця Кіцманського району Чернівецької області. Після закінчення філологічного факультету Чернівецького державного університету
(1981р.) викладала українську мову та літературу в Брусницькій середній школі ім. Івана Миколайчука, в міських школах Чернівців.
У 1975 році на Всесвітньому фольк¬лорному фестивалі в Італії стала лау¬реатом Першої премії, яку поділила з іспанцем Луїсом Маршелом. Пізні¬ше була лауреатом таких фестивалів: 1989р. — „Червона рута” (Чернівці), співана поезія; 1991 р. — „Червона рута” (Запоріжжя), авторська пісня; 1993 р.
— „Доля” (Чернівці), авторська пісня; 1996 р. – „Берегиня” (Луцьк), співана поезія.
З 1997 року Ольга проживає у США, спочатку в Нью-Йорку, у Прінстоні (Нью-Джерсі), а з 1998 року в Чикаго.
Вона є членом Товариства „Просвіта” ім. Тараса Шевченка, чле¬ном редколегії газети „Українське слово”, де веде історичну рубри¬ку „Родовід”. Разом з Лукою Костелиною очолює організацію „Кри¬ло України”.
У 2002 році Ольга Винничук видала збірку поезій „Заграй, скри-палю”, згодом вийшли три дитячих книжки: „Добродію, Миколаю”, „Веселковий розмай”, „Я — календар життя”; готується до друку збірка поезій „Ручаї”.

Михайло Лукащук 

 

Лукащук Михайло Володимирович  народився у 1968 році.
Закінчив Брусницьку середню школу у 1986 році. Вступив до Чернівецького державного університету, який закінчив у 1993 році. У 1993-1994 році працював на кафедрі германських мов. З 1994 року працює асистентом на кафедрі англійської мови ЧНУ.
У 2000-2001 навчальному році приймав участь у програмі США “Junior Faculty Development Program”, де розробляв курс із письма для студентів ЧНУ.
Підтримує стосунки з учасниками програм ім. Фулбрайта Джімом Брасфілдом та Civic Educational Project Альбертом Рінгельштейном, та офісом програми “Junior Faculty Development Program” у Вашингтоні.

Без минулого –немає майбутнього

Любити Україну, що то значить ?
Яка то має бути незабутня мить ?
В душі не погасить святий каганчик
І ним свій шлях життєвий освітить

    Більшість наших студійців вже покинули шкільне гніздечко і пішли у самостійний світ. Хочеться вірити що каганчик любові до нашого рідного ,українського не погасне в їхніх чистих душах, і вони пронесуть його вогонь через усе життя.
Сагайдак Ірина, випускниця школи 2007 року, член літературно-мистецької студії “Свічечка”, чотирьохразовий переможець обласних конкурсів власного літературного читання. Нині студентка Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, колишня учасниця театру «Голос» при студії «Ґердан» , нині   ведуча  обласного
телеканалу « Буковина».

Харина Ольга, член літературно-мистецької студії “Свічечка”, випускниця школи 2008 року, переможець ІІІ етапу Всеукраїнського літературного конкурсу «Вірю в майбутнє твоє, Україно» (в номінації «Проза») І місце. 2006 р. Нині студентка факультету режисури Київського національного університету радіо, кіно і телебачення ім. Карпенка – Карого.
Приємно, що чимало випускників нашої школи (Ольга Лукащук, Світлана Легкун, Тетяна Євстафієвич, Наталія Лакуста, Галина Лукащук ,Катерина Соболєва, Наталія Даскалюк, Ольга Даскалюк), котрі були студійцями, поєднали свою долю із професією вчителя – словесника. Вони навчають  рідної мови нове, підростаюче покоління
буковинців.


Буковино, квітко малинова

Буковино, квітко малинова,
Дівчино в калиновім вінку,
Краю мій, смерековий, чудовий,
По твоїй мураві тихо йду.
Соловій Федьковича співає,
Кобилянська зілля рано рве,
Черемоша хвиля файно грає,
Плин історії в собі несе.
Михайлюк про «Черемшину» пише,
Бо цвіте вона кожну весну,
І красою Гнатюкова пісня
Величає вроду молоду.
Наш Іван по Буковині ходить,
Хоч його уже давно нема.
Його образ з кінофільмів ронить
В кожну душу радості зерна.
І барвиста, і така вродлива
„Писанка” цимбалами дзвенить,
А ще скільки буде нових віршів,
І пісень, як вітру, зазвучить.
Колосом заврунять пишні ниви,
І хрущі над садом загудуть.