Home / Кіцманський район / Ревне / Освіта Ревне

Освіта Ревне

Запрошуємо Вас до нашої школи.

 

Сьогодні – особливий  день,

Сьогодні   особливе  свято.

Гостинно  відкриває  двері школа,

Щоб  вас  всіх  щиро  привітати.

Ми  радо  всіх  запрошуєм сюди:

В   гостинне   село,   що сповнене  краси.

Вас зустрічаємо щиро.

З   любов’ю,   із   хлібом,  із   миром!

Село  наше – чарівне,

Зветься   воно – Ревне.

Оточене   лісом,   рікою.

Милує   око  своєю   красою.

Стоїть   в  центрі  села   будинок   чудовий.

І  рідний  він   серцю,  хоча  і  не   новий,

Куди  не  поглянеш – тут  всюди рідня

Живе  в ньому наша  шкільна  сім’я.

Школо  моя,  рідна  школо,

Казка тепла й доброти,

Стежка від  тебе хрещата

В’ється  в  далекі  світи.

У   рідній  школі, як в родині

Усі  ми діти,  всі єдині.

Вчителі,  як ті батьки

Нас навчають залюбки.

В школі затишно, чудово:

Тиша, праця, навчання.

Здобуваєм всі ми радо

Кожен день нові знання.

Свої здібності і силу

Розвиваєм  раз у раз.

Щоби школі була втіха

І  щоб користь  була з  нас.

Хай  розцвітає   наша  школа –

У  нашому  чарівному  селі,

І  закликає  входам  до  схід  сонця:

«Ласкаво прошу, гості дорогі!»

Нехай вас Бог  благословить

Матір Божа  добавить  сили

Пам’ятайте  про  нашу школу і село,

Завжди будьте веселі і щасливі.

Щоб радість завжди була в ваших очах

А  посмішка  сяяла на  вустах

Наші любі, милі дорогі!

Прийміть частинку нашої  дитячої душі.

 

Пам’ятай, що кожна дитина –

це талант, який треба розвивати.

Цінуй і підтримуй творчість

дитини, її неповторність.

Конкурс знавців української

мови ім. Петра Яцика

Екскурсія учнів Ревнянського ЗНЗ

в урочищі Царина

Йдемо в гості до природи.
Є в ній різна дивина: в небі – зорі,

в ріках – води, в полі – квіточка ясна…

Їдальня Ревнянського ЗНЗ – І ступеня.

Перевірка щоденного меню здійснює

медсестра Ковальчук Людмила

Харчування відбувається за бюджетні кошти з дотриманням норм харчування,відповідно до чинного законодавства та санітарно-гігієнічних вимог. Роботу шкільної їдальні кожного дня перевіряє медичний персонал. Згідно встановлених норм їдальня оснащена технологічним та холодильним обладнанням, інвентарем, посудом, миючими засобами, спецодягом.

Випав перший сніг. Веселиться дітвора.

Дорога біла стелиться і краю їй нема.
Сніжок мете, метелиця.
 Прийшла до нас зима!

Виховний захід: «Свято-конкурс знавців української мови»

Розвивайся,звеселяйся,моя рідна мово.
У барвінки зодягайся,моє щире слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі.
Щоб зростали наші діти мудрі та веселі!
І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину.
Серед інших країн лиш одна
Дорога нам усім – УКРАЇНА!

Спогади вчительки Онуфрійчук Євгенії Дмитрівни про рідну школу.

Щороку з якимось бентежним відчуттям приходжу першого осіннього дня в рідне село,щоб знову і знову поринути у своє дитинство. Ось моя вулиця,та сама знайома стежина, по якій 60 літ тому бігала 7-річною сільською дівчинкою.
Стою біля рідної школи,під старими дубами, чую веселий гамір на шкільному подвір’ї і в моїй пам’яті оживає та сонячна вереснева днина, коли мама мене за руку вперше привела до школи.Я тоді,будучи маленькою дівчинкою,і не здогадувалася про те,що все своє життя я проведу на  педагогічній ниві  добра у стінах рідної школи.
Працюючи вчителем,я прагнула дізнатися історію своєї школи. Я щиро переконана,щоб вірно орієнтуватися в житті,щоб бути освіченою людиною,треба вивчати минуле свого народу, його історію.
Згодом я дізналася,що історія моєї школи багата та сягає у далеке минуле.
Школа збудована в 1896 році ще за Австрії з початковим розрахунком на 60 осіб. До 1940 року в школі було 7 класів. З 1940  р – початкова школа – 4 класи. Довгий час на базі початкової школи була вечірня школа. Навчання велося австрійською, румунською, російською та українською мовами. В  червні  1903 наше село,зокрема і школу,відвідали велика українська поетеса Леся Українка та її добра буковинська  подруга Ольга Кобилянська.
Від відвідання села у  Лесі Українки  залишилися добрі враження. Протягом двох днів  письменниці зустрічалися  з місцевими жителями, цікавилися усною народною творчістю,збирали польові квіти. З Лесею Українкою познайомився учитель місцевої школи Іларій Карбулицький. Пізніше, у 1933 році Карбулицький напише спогади про перебування відомої поетеси на Буковині й передусім у  Стрілецькому Куті та Ревному.
Наш край став Лесі Українці настільки дорогим та рідним,що в одному з листів до Ольги Кобилянської вона пише: «Привітним буковинцям я завжди готова служити словом і ділом,оскільки це у моїй силі.» Згадуючи слова великої поетеси,хочу сказати,що серце моє залишилося в школі, «оскільки це у моїй силі»,присвятивши життя улюбленій справі.

Святкування в школі Свята останнього дзвоника.

Відпочинок у нашому пришкільному таборі “Ромашка”

Що може бути “краще за тепле сонечко, запашну травичку, голосне  щебетання пташок? Літо — час, коли школярі мають можливість відпочити від шкільних клопотів, зміцнити своє здоров’я.

      З метою реалізації Державної програми відпочинку та оздоровлення дітей у літній період при  Ревнянському ЗНЗ І ступеня працював дитячий оздоровчий табір «Ромашка» денного перебування. Творча група досвідчених учителів до початку сезону розробила проект тематичної зміни «За здоровий спосіб життя».  Мета і завдання зміни – спрямувати перебування дітей в оздоровчому таборі на їх комплексне оздоровлення через використання традиційних та інноваційних форм табірної роботи; формувати позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя, розуміння його переваг; забезпечити систематичні заняття дітей фізичною культурою.

Пріоритетними напрямами роботи табору були оздоровлення, загартування, виховання і розвиток дітей. Цьому сприяли: ефективне використання природних ресурсів ( фізичні вправи на свіжому повітрі); збалансоване харчування (наявність у раціоні свіжих овочів та фруктів, натуральних соків); чітке дотримання санітарно-гігієнічних норм відпочинку дітей, формування навичок особистої гігієни; належна організація фізкультурно-оздоровчої роботи (спортивні змагання, теренкур, рухливі ігри, походи, формування навичок безпечної поведінки тощо); дотримання режиму дня; різноманітні виховні заходи.

     Щоб зробити відпочинок дітей максимально комфортним і корисним, педагогічний колектив регулярно збирався на творчі наради. Постійно працював «Банк ідей» для обговорення ефективності виховних заходів. Так з’явилися нові форми роботи — спортивна гра «Теренкур», «Свято печеної картоплі», фізкультурний парад.      Одним із основних у таборі був спортивний напрям, тому щодня проводилися ранкова зарядка, рухливі ігри на свіжому повітрі, спортивні змагання. День фізкультури та спорту, День бігуна, «Старти надій», «Теренкур», гра-змагання «Веселий експрес» не залишили байдужою жодної дитини.      А скільки завзяття, ерудиції повинні були проявити діти під час вікторин, ігор «Знайди скарб» тощо. Після змагань та конкурсів вихованці отримували дипломи та солодкі призи. День народних звичаїв був присвячений святкуванню Трійці.

     Діти в українських костюмах, у віночках водили хороводи, співали пісні. У таборі функціонував виховний центр, де кожен міг знайти справу до душі, мудру пораду, підтримку та розуміння.      Здорова нація — здорові діти. Слідуючи цьому мудрому постулату, вихователі проводили профілактичну роботу. У таборі відбулися День безпеки життєдіяльності, День екологічного здоров’я, День медицини та гігієни, День здорового харчування. Діяв куточок ОБЖ з ребусами, вікторинами,  Вдячні побажання, висловлені батьками вихованців, свідчать про те, що зусилля педколективу виявились немарними.