Духовність Мамаївці

Над розділом «Духовність села Мамаївці» працювала творча група вчителів та учнів:

Катрюк Наталія Сидорівна, вчитель історії, спеціаліст вищої категорії Мамаївського ЗНЗ І – ІІІ ст. №1, старший вчитель

Грубер Оксана Корніївна, педагог-організатор Мамаївського ЗНЗ І – ІІІ ст. №1,спеціаліст

Деделюк Кароліна учениця 11 класу Мамаївського ЗНЗ І – ІІІ ст. №1

Останніми роками Україна переживає процес духовного відродження, спостерігається її національно-релігійне самовизначення, а питання формування високоморальної особистості набуває особливого значення.

У період становлення державності України і формування духовних засад українського народу, як ніколи важливо оволодіти багатством загальнолюдських надбань, відродити втрачені здобутки національної культури.

В 2010 році релігійна громада однієї із найдавніших церков села Свято-Покровського храму  відзначила 100 річчя з часу його заснування. Щоб мати уяву про духовну спадщину храму, який відзначив ювілей, та інших релігійних споруд на території нашого села, у нас виникла ідея працювати над проектом: «Культові, релігійні споруди».

Тривалість роботи над проектом заплановано на три роки, протягом яких ми поетапно з’ясуємо особливості релігійних конфесій та історичне походження культових споруд на території села, території району та області. Плануємо завершити роботу в травні 2013 року.

Зараз пропонуємо вашій увазі фрагмент проекту «Культові релігійні споруди села Мамаївці». 

Для того, щоб дізнатися, до яких конфесій належать культові релігійні споруди села, ми довідалися, які існують види конфесій у нашій державі.

На сьогодні Україна – багатоконфесійна держава, де офіційно діє більше 21 тис. релігійних громад, 82 конфесій. Найпомітнішими серед них є: Українська православна церква (УПЦ), Українська православна церква – Київський патріархат (УПЦ – КП), Українська автокефальна православна церква (УПАЦ), Українська греко-католицька церква (УГКЦ), Римсько-католицька церква (РКЦ), Євангельські християни-баптисти (ЄХБ), християни віри євангельської (ХВЄ), адвентисти сьомого дня (АСД), свідки Єгови, а також мусульманська, реформаторська та іудейська церква, що становлять 97,1% всієї релігійної мережі України. Найвпливовішою складовою є православ’я. Загалом воно об’єднує близько 11,5 тис. громадян, що становить 54% загальної кількості релігійних об’єднань.

Нами за час пошукової роботи досліджено, що на території нашого населеного пункту існує всього 28 культових релігійних споруд:

– 7 церков, з них:

3 українських православних церков Київського Патріархату (2 на території села і 1 в с.Новий Киселів, що відноситься до сільської ради села);

– 2     українські православні церкви;

– 2 церкви Адвентистів Сьомого Дня.

– 19 каплиць;

– 2 пам’ятні хрести.

Ми зустрілися з багатьма цікавими людьми села: священиками церков, представниками їх громад, з керівниками села, старожилами, які надзвичайно допомогли нам у пошуковій роботі.

«ЦЕРКВИ   СЕЛА»

     Однією з найвеличніших пам’яток Мамаївців, безперечно, є Свято-Покровська церква Київського Патріархату в центрі села, яка розташована по вул. Шевченка, 154.

Будівництво цього чудового храму розпочалося у 1907 році. Керував будівництвом сільський двірник Дмитро Мотрович. Частину коштів для будівництва виділив австрійський уряд,  а решту – сільська громада. Через три роки, 14 жовтня 1910 року, на свято Покрови храм було освячено.

У побудові храму вдало поєдналися візантійські і романські архітектурні традиції. Саме в ньому виникла традиція прикрашати панікадила ошатними хусточками. До речі, у всіх церквах нашого села можна побачити різьблене позолочене зображення шестикрилого Серафима.

Влітку 1990 року в УАПЦ перейшла громада Свято-Покровської церкви разом із настоятелем Стефаном Антоновичем.

З 1998 року настоятелем храму є протоієрей Іоан Чокалюк. Приблизно третина жителів села є прихожанами Свято-Покровської церкви. Керівний орган – церковний комітет, до якого входять: ревізійна комісія і церковна рада. Церква вшановує всі релігійні свята, а особливо Різдво, Богоявлення, Воскресіння, Трійцю, а також Храмове свято – на день Покровительниці.

У церкві співають два хори: дорослий і дитячий.

На місці старої каплиці у 1992 році реконструйовано нову каплицю за проектом місцевого архітектора Анатолія Логозаря, будівництвом якої опікувався Максим Дячук.

У 2002 році на території церкви збудована нова дзвіниця.

На  фото: Свято-Покровська церква Київського Патріархату в 2010 році відзначила  своє  100-річчя.

 

На  фото:  дзвіниця  храму  побудована в 2002 році

На фото: дитячий церковний хор

   У 2003 році з ініціативи священика Іоанна Чокалюка при Свято-Покровській церкві був створений дитячий церковний хор. Керує ним Оксана Грубер. Хор співає на богослужіннях, здійснює паломницькі поїздки до святих місць та займається благодійною діяльністю.

Вражає величчю і милує око мамаївчан архітектурний ансамбль храму Івана Хрестителя Київського Патріархату, побудований в стилі «українського бароко». Розпочато його будівництво в 1993 році за проектом відомого місцевого архітектора Анатолія Логозаря, який був автором каплиці на території Свято-Покровського храму Київського Патріархату та монастиря на Анниній горі. Храм будувався за кошти ПСП «Мамаївське» (директор – «Герой  України» Швед  Ярослав  Антонович) та мамаївських родин протягом 3-х років.

В 1996 році церкву було освячено. У 1998 році оздоблено іконостас. Настоятелем храму є Калинюк  Дмитро Володимирович. В 2007 році збудовано дзвіницю.

Храм характеризується пишністю і декоративністю форм,

різноплановістю ліній, граціозністю та демократичністю.

На  фото:   Храм Івана Хрестителя Київського  Патріархату

 На  фото:  у  приміщенні Храму Івана Хрестителя Київського  Патріархату

 На  фото: новозбудована  дзвіниця  в  2007  році

 Окрасою села є новий архітектурний ансамбль Свято-Дмитрівська церква Московського Патріархату Кіцманського благочиння. Збудована в 1992 році за кошти жителів села. Настоятель храму Бобро  Іван  Миколайович. Кількість прихожан храму близько 150 чоловік.

      На фото:  архітектурний ансамбль Свято-Дмитрівської церкви Московського  Патріархату  Кіцманського  благочиння

 Внутрішній інтер’єр церкви, іконостасу оздоблено різними породами дерева. Це справжній витвір декоративно-прикладного мистецтва. Пластична різьба, інкрустація, різьба по дереву – техніки, які підкреслюють красу національної спадщини. Вишиті та ткані рушники милують око прихожан.

На фото: новозбудована дзвіниця

Свято-Дмитрівської церкви Московського  Патріархату

Кіцманського  благочиння

Неподалік нового мурованого храму стоїть при дорозі стара деревяна церква Святого Івана Хрестителя (1863р.), за переказами стіни якої перевезено з горів. Хори старенької церкви стали першими підмостками великого українського співака, Героя України  Дмитра  Гнатюка. Саме тут Дмитро вчив нотну грамоту, вчився співати. Саме в стінах церкви з майбутнім співаком займався священик, який любив музику і грав на скрипці.

Сьогодні парафіяльна громада церкви досить велика. Керує нею настоятель  Василь  Коропчук.

 

На фото: зовнішній  вигляд  церкви  Іоана  Хрестителя

На фото:  під  час  богослужіння

 

На фото:  освячення  води  на  Водохреща

На території села Мамаївці знаходяться Будинки молитви АСД.

На фото: перший Будинок молитви, заснований в першій половині 70-х років на території Нових Мамаївців.

На фото: новий Будинок молитви Адвентистів Сьомого Дня

   Будівництво нового Будинку молитви закінчено в 1990 році. Зимою 1991 року відбулося його освячення.  Служіння пастора церкви на даний момент виконує Гунько  Віталій  Мірчевич. Станом на 1 січня 2010 року молитовні будинки відвідує 158 членів громади.

      Церква Адвентистів Сьомого дня дотримується Біблійних доктрин, її віровчення складені не з людських традицій чи передань, а на основі Слова Божого. АСД виконують усі 10 заповідей Божого Закону. Основним святом є суботній день, про який говориться: «…Пам’ятай день Суботній… Адже при сотворінні нашої планети 6 днів Бог творив все для нашого блага і добра, а коли наступив сьомий день, Бог відпочив від своєї праці, благословив цей день і освятив його…». На основі біблійного вчення суботній день  починається із заходом сонця, тобто в п’ятницю, і закінчується при заході сонця в суботу.

Громада Адвентистів Сьомого дня звеличує Бога, Ісуса Христа та Духа Святого загальним співом всіх присутніх на служінні церковним хором. Також славиться Боже Ім’я чоловічим квартетом «Патма», групою бандуристів «Буковинська перлина». Та ще багато пісень, соло, виконує дует, тріо та молодіжний хор.

 

«КАПЛИЦІ  СЕЛА» 

На фото: відомості про найдавніші каплиці ми дізналися при зустрічі з Савчук  Павліною

На фото: при зустрічі колишня вчителька

Аніч  Марія  Миколаївна розповіла нам про походження

найдавнішої каплиці по вул. Б.Хмельницького, 17

На території села ми відвідали господарів каплиць побудованих на честь подяки Всевишньому і простежили їх походження.

Перші каплиці були глиняно-каркасними («мазанки») чи рубленими з колод. Високі, бурі від часу, солом’яні стріхи гармонійно поєднувалися з сіро-фіолетовими стінами. Прикрашали різьбою віконниці і фігурні консолі балок перекриття – «коники», що підтримують стріху. Зразком таких споруд є каплиця на вул. Садовій, 16, збудована Кушнірюк Домною Тодорівною, яка з роками реставрована по-сучасному.

На фото: найдавніша каплиця Старого Кута села

 

 

На місці цієї найдавнішої каплиці в селі за часів Австро-Угорщини існувала стара дерев’яна церква побудована в 1910 році. В ній правив священик Георгій Ланівський. Гроші на побудову дав сам цісар австрійський. Навколо церкви знаходилося кладовище. У 30-х роках ХХ століття стіни церкви перевезли в село Чагор, а на її місці жителі побудували каплицю, яка стоїть і донині.

Каплиця по вул.Шевченка,109 збудована у 2004 році на честь подяки за добробут Всевишньому, за кошти Лагодин Мирослави Захарівни та її дочки Оксани із сім’єю.

Автор розпису – Юрій Олійник. Священик порадив зробити п’ятибашневий верх та синій дах, що символізує мирне небо. Архітектура каплиці дивовижно поєднує стиль ренесансу та бароко.

У мистецтві бароко (з португальської – «перлина неправильної форми») відтворено гармонію життя в природі та суспільстві. Це ми і бачимо на монументальному розписі стін каплиці, де тісно переплітаються рослини і геометричні орнаменти, зображено життя святих в іконописі. В центрі каплиці  стоїть ансамбль скульптур. Вікна і двері оздоблені кованкою, в стилі бароко, якому притаманна помпезність і велич.

На фото: каплиця Святого Цілителя Пантелеймона по

вул. Шевченка, 62,  збудована в 2007 році жителями житлового масиву в центрі села на кільцевій дорозі

На фото: сучасне оформлення внутрішнього інтер’єру каплиці

На фото: каплиця на шану Всевишньому в обісті

господаря Петращука Ярослава по вул. Симоненка, 24.

Збудована в 2003 році.

В зв’язку з трагічними обставинами, передчасною загибеллю дітей, рідних в їхню пам’ять побудовано ряд каплиць.

На фото: каплиця по вул. Цілинній, 20.

Збудована Бураком Василем у 2008  році

На фото: внутрішнє оформлення каплиці у

«європейському» стилі

  На фото: каплиця по вул. При прутській,20.

Збудована в 2003р. Кравчуком Віктором

 На фото:  Василева каплиця по вул. О.Кобилянської, 14. Збудована  Щербатюк  Євгенією у 1992 році. Приміщення каплиці збудовано нестандартно тому, що є 3-х кімнатним.

В півкруглій арці будівлі, на стелі, ми побачили символічний знак «Всевидяче око» і вирішили дізнатися, що він означає. Це зображення Всевидячого Божого ока, яке вписано у трикутник – символ Троїці. Догматичною основою такого зображення є слова: «Вот, око Господнє над боящимися  Его и уповающими на милость Его» (Пс. 32:18)

На фото: каплиця по вул. Запотічна, 25.

Збудована в 1999 році на пожертвування

сім’ї  Чорнея  Семена

На фото: хрест в ім’я Господнє

на подвір’ї каплиці Семена Чорнея

   Щоб краще зрозуміти витоки трагедії, які несуть війни, показати шляхи її відвернення, розкрити історичну правду про подвиги народу створюються меморіальні комплекси.

   Прикладом таких пам’яток є збудована Панімарчуком Аркадієм каплиця на честь Воїнів-афганців, поставлений Пам’ятник-насип Воїнам ОУН-УПА та Пам’ятний Хрест всім загиблим воїнам національно-визвольних змагань.

На фото: каплиця по вул. Центральній, 30. Збудована в 1995р. колишнім воїном-афганцем Панімарчуком Аркадієм

 

   На фото: Пам’ятник-насип Воїнам ОУН-УПА від Мамаївського осередку  ОУН. Відкритий у 1996 році. Засновниками пам’ятниками були учасники визвольних змагань за державну незалежність: Стижиборода  Леонід, Каплун  Надія, Лев  Іван,   Мензатюк  Захарій, Григоращук  Рахіля

На фото: пам’ятний хрест всім загиблим Воїнам

у боротьбі за Батьківщину

На фото: каплиця по вул. Cонячній, 6. Збудована в 1990р.

 Маковійчук  Рафілею та Іларієм

На фото: внутрішній інтер’єр каплиці

 На фото: каплиця по вул. Привозкальній, 30.

Збудована в 2009р. Букоросом  Василем