Історія Реваківці

Мабуть, не має жодного українця, який не знав би і не чув про Буковину – край букових лісів, що розташований на території Чернівецькій області, на південному заході України.
Буковина – це край, де народилася пісня «Червона рута».
Буковина – це мальовничі краєвиди, де протікають оспівані народом річки, Прут та Черемош.
Буковина – це «магічне місце» України, де народилися і прославилися, народні артисти України – Назарій Яремчук,Софія Ротару, Оксана Савчук,Володимир Івасюк, Іван Миколайчук, Дмитро Гнатюк, Ані Лорак.
Здавна цей край славиться збереженням народних і культурних традицій та доброзичливими, щирими і дуже працьовитими людьми. Саме такі щирі і великодушні люди проживають в Кіцманському районі на лівому березі річки Прут, де тісно розташувалися села Берегомет, Реваківці та Клокічка.
Виконуючи дану пошукову роботу перед нами стало не тільки актуальним, а й цікавим питання дослідити природні умови та процеси в межах даних сіл. Оскільки – це рідні місця, які ми бачимо щодня, але так мало знаємо про них.
Керівником і наставником даної пошукової роботи, є наш вчитель географії Федоряк Ольга Корнилівна, яка тактовно нам допомагала, та давала добрі настанови.

Географічне положення сіл
Кіцманський район розташований в північно-західній частині лісостепової зони Чернівецької області.
В Кіцманському районі, села Клокічка, Реваківці, Берегомет розташовані в центральній його частині, вздовж долини лівого берегу річки Прут на його першій надзаплавній терасі пізньо-четвертинного віку (пізній етап).
Дані села мають вигідне транспортно-географічне положення, оскільки через них проходить автомобільна траса приміського сполучення Снятин-Чернівці. Дана мережа сполучення сприяє тому, що жителі сіл Клокічка, Реваківці, Берегомет відіграють важливу роль у забезпеченні робочою силою обласного центру. Тобто відбуваються їх одноденні трудові міграції до м.Чернівці даною трасою.

Геоморфологічна характеристика
За геоморфологічним районуванням територія сіл, що описується відноситься до району Коломийсько-Чернівецької алювіальної рівнини та Сиретської структурно-ерозійної височини Передкарпаття. Села Клокічка, Реваківці, Берегомет розташовані на території Буковинського передгір’я. Вони охоплюють терасовану долину річки Прут і розташовані на першій надзаплавній терасі даної річки на лівому березі. Ширина тераси досягає 1-1.5 км.

Геологічна будова
Територія сіл Клокічки, Реваківців, Берегомету належить до Передкарпатського прогину і характеризується трьохповерховою будовою: нижній структурний шар складений докембрійськими породами архею, середній протерозою і палеозою, та верхній, складений породами юрського, крейдяного періодів неогенової системи.
Неогенова система представлена баденським ярусом міоцену. Відклади міоцену залягають не узгоджено на крейдяних відкладах та перекриваються з поверхні породами четвертинної системи.
Баденський ярус. Косівська світа, прутські верстви. Дані утворення неузгоджено залягають на гіпсо- ангідридах і вапняках тиранської світи. Представлена косівська світа потужноюодноманітною товщею аргілітоподібних глин з тонкими прошарками пісків, пісковиків і туфогенних порід.
Відклади четвертинної системи поширені повсюдно та представлені верхньочетвертинними і сучасними алювіальними утвореннями. Верхньо-четвертинні відклади поширені в межах першої, другої, та третьої надзаплавних терас р. Прут. Переважають у розрізі, зверху донизу: суглинки жовто-бурі, піски кварцові дрібно-середньозернисті, галечники з домішками лісу та суглинку. Загальна потужність відкладів до 1.5 м. Описана територія знаходиться в межах І надзаплавної тераси р. Прут.

Гідрологічні умови
Через описані села протікає річка Прут. Це друга за величиною річка в Чернівецькі області. Свій початок бере за межами області у Східних Карпатах, з хребта Чорногора. Загальна довжина річки – 910 км (в межах сіл приблизно 4 км.).Через Клокічку, Реваківці, Берегомет Прут протікає у широкій долині з терасованими схилами, добре розвиненою заплавою. Правий берег Прута – крутий, лівий – пологий. Береги легко піддаються деформації, внаслідок чого Прут має розгалужене русло. Глибина річки незначна – в межень 0.5-1.5 м.,а при максимальних рівнях 5-6 м. і більше. Швидкість течії в межень не перевищує 1- 1.2 м/с, а під час повеней 3-4 м/сек. На Пруті досить частими бувають повені. В основному відбуваються вони в літній період під час випадання атмосферних опадів. Саме в липні 2008 р. русло річки розлилося, внаслідок чого були частково підтоплені і затоплені житлові будинки сіл Реваківців і Берегомета.

Річка Прут
Відповідно до геологічної будови територія сіл відноситься до Передкарпатського артезіанського басейну. В межах території, що досліджується виділяються наступні водоносні комплекси:
Води сучасних алювіальних відкладів заплави р. Прут.
Водоносний комплекс алювіальних відкладів І надзаплавної тераси р. Прут
Водоносний горизонт баденських відкладів.
Водоносний горизонт в сучасних алювіальних відкладах заплави р. Прут приурочений до русла ріки та її заплавних терас. Живлення водоносного горизонту відбувається, головним чином , за рахунок річкових вод, інфільтрації атмосферних опадів і підтоку вод з водоносного горизонту, що приурочений до відкладів І-ІІ надзаплавних терас. За хімічним складом води відносяться до гідрокарбонатно-кальцієвого типу.
Рівень підземних вод в залежності від абсолютної відмітки поверхні встановлюється на глибині від 2,4 до 6.7м. Зона аерації виражена суглинками, різнозернистими пісками і гравійно-галечниковими відкладами.

Річка Прут
Кліматичні умови.
Клімат в районі сіл помірно-континентальний з м’якою нестійкою зимою, тривалою і вологою весною, не спекотним літом та відносно сухою осінню.
Багаторічна середньомісячна мінімальна температура повітря спостерігається у січні (-5°С), максимальна у липні (+ 18°С). Число днів за рік з температурою повітря від 5 до 15°С весною – 50-60 днів, від 15 до 5°С восени – 50-60 днів.
Тривалість без морозного періоду в повітрі – 160-180 днів. Перші заморозки за середніми показниками – 14 жовтня, останні – 18 квітня.
Тривалість стійких морозів у повітрі за багаторічними спостереженнями не більше 60 днів. Середньомісячна температура рослинного шару грунту на глибині 5 см в червні 20-24°С. Глибина промерзання грунту 20-40см., іноді 50- 75см.
Вітри переважають в осінньо-зимовий період та весною – південно-східні, літом – північно-західні. Середня швидкість вітру, м/с: зимою – 4.1, літом – 3.0, весною – 3.7, восени 3.3. Відносна вологість повітря 74%, в грудні-січні – 85-90%, в травні-серпні – 55-60%.

Ґрунти

Серед природних компонентів ґрунти займають особливе проміжне становище між живою і неживою природою. Це специфічне органо-мінеральне утворення, внаслідок багаторічної і постійної переробки живими організмами верхньої частини відкладів, яке має важливу для всього живого якість і функцію – родючість.
Процес ґрунтоутворення, нагромадження біологічно активної речовини й енергії на території сіл проходив повільно, протягом багатьох століть. Материнськими породами, на яких сформувалися ґрунти, є лес, лесоподібні суглинні та алювіальні відклади. Переважаючими типами грунтів є дерново-лучні слабо опідзолені, супіщані і піщано-суглинкові грунти. Жителі сіл використовують грунти у сільському господарстві, вирощуючи зернові та городні культури (пшеницю, ячмінь, кукурудзу, картоплю, буряки, моркву, капусту…).

Рослинний світ
Територія сіл розташована в лісостеповій зоні, рослинність якої дуже змінена людиною. Під лісами зайнята незначна територія. Вони представлені невеликою кількістю видів деревних порід. Це пов’язано з тим, що цей ліс насаджений людиною. Ліс знаходиться на лівому березі заплави річки Прут і займає площу більше 3 гектарів. Найпоширеніші види деревних порід – це: тополя біла і чорна, береза, верба гостролиста, яблуня лісова, дуб звичайний та інші.
Тополя –рід рослин родини вербових. ЇЇ можна зустріти в будь-якому куточку Землі. Тополя – це рослина, яка добре культивується, пристосовуючись до певних умов – надмірної вологості, вітрів тощо. Тополя екологічне дерево – вона дуже стійка проти сполук сірки, хлору, фтору тощо. Вона також фіто меліоративна рослина – її використовують як природний осушувач місцевості.
Береза – дерево заввишки від 10 до 20 м з гладенькою білою корою. Жителі сіл висаджують берези біля своїх будинків, як для декоративних так і в лікарських цілях. Оскільки береза – це харчова, лікарська, медоносна кормова, декоративна рослина. Її деревина використовується в меблевій промисловості для виготовлення паркету, фанери.
Дуб звичайний – це могутнє дерево висотою 20-40м. Плід – горіх (жолудь) голий, бурувато-коричневий. Дуб не тільки – лікарська, харчова, медоносна, фарбувальна, кормова, декоративна рослина, алей має цінну деревину гарного забарвлення. Жолуді – високоякісний корм для диких і свійських тварин.
Верба гостролиста – у нашій місцевості зустрічається у вигляді дерева, кущів або напівкущів. Деревні види мають товсті, нерівні стовбури, крони широкі, шатро подібні. Дерева скрізь ростуть вздовж лівогоберега річки Прут, на вологих луках, заплавах.
Також в даній місцевості зустрічаються і лікарські рослини: шипшина, ожина сиза, малина, горобина звичайна, глід, яблуня лісова. Лучна рослинність представлена різними травами. Найбільш поширеними є: деревій звичайний, пирій повзучий, ромашки без язикові, м’ята довголиста, горошок мишачий, материнка звичайна, звіробій лікарський, подорожник середній та ін.. Крім усіх цих видів рослин на території села, а точніше в заплаві річки можна зустріти і рослини, занесені до Червоної книги України. Це рябчик шаховий, підсніжник білосніжний, та пізньоцвіт осінній.

Тваринний світ
Видовий склад фауни на території сіл досить різноманітний. Він представлений різними видами ссавців, птахів, плазунів, земноводних та риб.
Найчисельнішими є різноманітні гризуни. Серед них – білка, руда полівка, польова миша, щур, сліпак буковинський.
Серед хутрових звірів у нас водиться куниця лісова. Вона має цінне хутро. Надзвичайно спритним хижакомз родини куницевих є ласка. Найчастіше її можнабачити в річковій долині річки Прут .
З родини собачих водяться лисиці. Досить часто лисицю можна побачити в яблуневому саду села Реваківці. Вона іноді приходить близько до дворів жителів сіл, щоб поласувати чимось смачненьким. Полює на дрібних гризунів, виловлює хом’яків, ховрахів, зайченят.
Серед птахів численнішими є горобці. Ще можна побачити сіру сову, диких голубів,синичок, ворону сіру, сороку, ластівку, жайворонків, зозулю, дятла.Щорічно біля будинків селян оселяються білі лелеки. Це перелітний птах, який виводить своє потомство лише на території України.
Серед земноводних зустрічаються ящірка зелена, ропуха звичайна, зелена жаба тощо. Плазуни представлені вужом.
Різноманітний світ комах – це мурашки, бджоли,оси,джмелі, мухи, комарі, метелики, жуки.

Населення та господарство
Села Берегомет, Реваківці та Клокічка, досить густо заселені. За офіційними даними Берегометської сільської ради, станом на 01.01.2012 року в с. Берегомет налічується 279 дворів, в яких сумарно проживає 924 осіб , з них чоловіків – 431, жінок – 493; в с. Реваківці – 286 дворів, в яких проживає 790 жителів, чоловіків -387, жінок – 403; в с. Клокічка – 130 дворів, жителів 339, чоловіків – 156, жінок – 183. Загальна кількість населення становить 2053 осіб. Працездатного населення віком від 18 років (від загальної кількості населення) налічується 1027 осіб, пенсіонерів 586.
В селах працюють такі державні установи:
Берегометська сільська рада (с. Берегомет),
Берегометська сільська амбулаторія (с. Берегомет),
Будинок культури в с. Берегомет.
Рeваківський загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів (с.Реваківці),
Клуб с. Реваківці,
Клуб с. Клокічка.

З установ приватної власності активно функціонують:
Приватне с/г підприємство «Онтаріо» (с. Берегомет),
Приватне с/г підприємство «Дерекол» (с. Реваківці),
ПП «Брук – Бет» – виготовлення залізобетонних виробів (с. Реваківці),
ПП «Золотий колосок» – виготовлення метало пластикових конструкцій (с. Берегомет).
Ще на території сіл функціонують 15 торгових точок (магазинів).
Також працює в с. Реваківцях 1 готельно-ресторанний комплекс «Венеція» та кінно-спортивний клуб «Троя».

Отже, роблячи висновки з вище зазначеного випливає, що виробнича інфраструктура сіл є досить розвиненою. Що забезпечує жителів отриманням значних робочих місць. Разом з тим, багато односельчан щоденно, доїжджаючи в обласний центр м. Чернівці, працюють там в різних організаціях та установах.