На території села Оршівці є дві церкві. Перша- найдавніша. Це українська православна церква Московського патріархату, що розміщена в центрі села на шляху до урочища «Жолоби». Друга – це українська православна церква Київського патріархату, яка розміщена на території урочища «Слобода». Історія будівництва найдавнішого Божого храму така. До Снятина від Оршівців – кілька кілометрів. Але це все ще Кіцманський район. Тому-то Оршівці й спокутують близкість до Покуття архітектурою своєї раритетної дерев’яної тризубної Успенської церкви з 1758 року. Це трохи далі в Буковину почнуться типові для цього регіону хатні церкви, а поки що перед нами типово гуцульський храм. Забраний в броню бляхи – по-сучасному, по-гуцульському. Єдине, що в святині нагадує про належність храму Буковині — виноград, що щедро обплів лозою піддашшя церкви, та надзвичайна яскравість стандартної охоронної таблички на фасаді. Тут вона помальована в усі кольори веселки – Молдова поруч, а там люблять, аби було яскраво. Храм розташований в центрі цього чималого села і трохи догори плутаними сільськими вуличками. Поруч – старе кладовище. На церковному подвір’ї ростуть смачнющі груші. До речі, про датування церкви. Середина XVIII століття для дерев’яного храму – неабияка дивина для цієї частини Буковини. На офіційному сайті району зустрічаємо інформацію, яка протирічить табличці, але не протирічить чотиритомнику “Памятники градостроительства и архитектурьі УССР”, а саме – 1850р. Менше на цілих сто років. Храм в Оршівцях – це тризрубна на кам’яному фундаменті, одноверха, захищена широким опасанням на випусках верхніх венців зрубів. Накрита високим двоскатним дахом з фронтонами на західному та східному фасадах, під яким заховані невисокі зрізані пірамідальні верхи, що перекривають вівтар та бабинець. Над дахом підвищується верх нави – восьмерик на низенькому четверику, увінчаний шатром і завершений декоративною главкою.Храм майже повністю одягнений в жерстяну бляху – справжня біда для більшості буковинських дерев’яних церков галицького типу.