Культура Мамаївці

Над розділом «Культура с.Мамаївці» працювала творча група вчителів та учнів:
Угринчук Руслана Дмитрівна керівник аматорського ансамблю «Колос» з солістами ансамблю.
Пелепецька Світлана Денисівна заступник директора з виховної роботи Мамаївського ЗНЗ І – ІІІ ст. №2
Кізима Галина Петрівна вчитель початкових класів Мамаївського ЗНЗ І – ІІІ ст.. №2

Деделюк Кароліна учениця 11 класу Мамаївського ЗНЗ І – ІІІ ст.. №1

Культура села Мамаївці

Нове покоління мамаївчан, які успадкували кращі якості попередників, продовжують дивувати край та всю Україну своїми талантами. Вони внесли невелику часточку багатої культури села у духовну спадщину українців.

У 30-х роках ХХ ст. у селі Мамаївці своїм мистецтвом аматори прищеплювали любов до рідного слова, будили творчу наснагу і національну свідомість селян. Саме в цей час у селі був заснований чоловічий хор. Його керівником став Микола Хімічук, а потім-Василь Угринчук. Репертуар складався з українських та буковинських народних пісень. Хор існував напівлегально. За виконання українських пісень румунські власті жорстоко карали.

Василь Угринчук керував також церковним хором і драматичним гуртком. Активними учасниками драматичного гуртка були:

І.Д. Савчук, М.І Мелен, Є.Ю. Верстюк, О.М. Савчук, Х.І. Кудринський, З.І. Микулинський та інші.

У 1939 році в лісі, поблизу села Стрілецький Кут, гурток нелегально поставив п’єсу М. Кропивницького «Невільник». Сільські аматори здійснили також поставку творів «Сватання на Гончарівці», «Сатана у бочці».

Більшовицька влада багато уваги приділяє ідеологічній роботі. Було відкрито два клуби, дві бібліотеки.
Перед селянами постійно виступали агітатори, лектори, пропагандисти та працівники апарату райкому партії, які роз’яснювали політику Комуністичної партії.
Влада старалася витіснити релігію з життя селян, активно впроваджуючи нові обряди. Широко пропагувалися радянські свята. Проте жителі села дотримувалися старих православних релігійних свят, таємно хрестили дітей, брали шлюб у церкві.

Прагнучи зробити СРСР країною суцільного атеїзму, влада повела наступ на храми. У вересні 1962 року була закрита церква в Нових Мамаївцях. Вона спочатку використовувалася як господарський склад, а пізніше була відремонтована й перетворена на історико-атеїстичний музей (1980р.).

У 1988 році під тиском віруючих церква знову почала функціонувати, як культова споруда.

Вже в перші повоєнні роки молодь села почала відновлювати заняття спортом. Найпопулярнішим видом залишався футбол. Починаючи з кінця 40 років, мамаївські футболісти проводять товариські матчі з командами сусідніх сіл та міст, беруть участь у районних змаганнях, на яких неодноразово займає призові місця. З середини 60-х років команда виступає в обласних змаганнях товариства «Колос».

В 70-80-ті роки при Будинку культури функціонували мішаний хор, хор-ланка, вокальні групи «Едельвейс», «Журавочка».

Б.І.Петрюк керував драматичним колективом, який поставив

п‘єси «За двома зайцями» , « Не тією стежкою», «Дикий ангел».

У 1978 році запросила юних талантів музична школа.

При Будинку культури та клубі працювали агіткультбригади, обрядові групи.

З другої половини 70-х років у селі діє танцювальний колектив «Колос». Його засновником і керівником протягом п‘ятнадцяти років був М. Галицький. З приїздом на постійне місце проживання в 1974 році талановитого здібного балетмейстера, а також організатора і прекрасної людини Галицького Миколи Миколайовича, за плечима якого робота у професійних колективних Ужгорода, Хабаровська, Мінська, Омська, в селі Мамаївці створився танцювальний колектив, який згодом став ансамблем народного танцю.

У репертуарі аматорів сцени нараховувалося понад 30 танців. Танцювальний колектив був відомий не лише в межах області. З його мистецтвом ознайомилися жителі Києва, Румунії, Польщі, Югославії. В 1985 році колективу було присвоєно звання народного.

Клопітка повсякденна робота вивчення народного танцю Буковини, збір народних самобутніх костюмів, підбір музичного матеріалу зумовив створенню на сцені запальних танців Буковини, Гуцульщини, сусідньої Молдови, Білорусії, Росії. Колектив почали запрошувати на районну та обласну сцени. У 1978 році аматори представили мистецтво хореографії Буковини в Краснодарському краї Росії.
Постійні творчі пошуки керівника, репетиції до сьомого поту, успіхи на різних фестивалях та конкурсах дали позитивні наслідки. Пам’ятними для учасників ансамблю став 1983 рік, коли за значний вклад у розвиток і популяризацію народного танцю, колективу присвоєного звання «Народний самодіяльний ансамбль «КОЛОС».

За свого існування ансамбль танцю «КОЛОС» здійснив багато концертних виступів у містах і селах України, а також у столиці нашої Батьківщини – м. Київ. Ансамблю «КОЛОС» аплодували у Румунії, Італії, Югославії, Німеччині.

Після раптової смерті у 1991 році засновника і організатора «Колосу» Галицького М.М., з колективом працювали хореографи  І. Хащовий і . І. Урсул.

Вже з 1998 року колективом керує колишня учасниця ансамблю, яка з відзнакою закінчила Чернівецьке училище мистецтв ім.С. Воробкевича та Державний гуманітарний університет м. Рівного, спеціаліст – балетмейстер Угринчук Руслана Дмитрівна.

Сьогодні ансамбль «КОЛОС» нараховує понад 100 учасників. Це підготовча, середня групи та основний склад. Супроводжує концертну програму ансамблю оркестрова група, якою керує Віктор Гатрич. Колектив забезпечений сценічними костюмами, але для створення нових постановок потрібні і нові костюми.
Метою своєї роботи Руслана Угринчук поставила збереження танців Миколи Миколайовича Галицького як золотого фонду ансамблю «Колос», поряд з цим працює над новими постановками, які увійшли до репертуару. Жодне свято районного рівня не обходиться без танцюристів з Мамаївців.
За останні роки наші аматори тричі брали участь у творчому звіті області в столиці нашої Батьківщини – Палаці Культури «Україна».

Лауреати і дипломанти фестивалів «Родослав» (Івано- Франківськ), «Древлянські джерела» (м. Рівне), «Салби Буковини» (м. Чернівці), «Перлина Черемошу» (м.Вижниця), «Зелені свята на Гуцульшині» (с. Прокурава на Франківщині) та інших мистецьких заходів на теренах Буковини.

Лауреати і дипломати міжнародних фестивалів «Багровий тюльпан», що проходив у Румунії, «42- тижні бескидів культури» у місті Бєльска-Бяла (Польша), «Буковинські зустрічі» (місто Чернівці, Польша і Румунія).

За збереження та розвиток хореографії, виконавську майстерність і пропаганду національного мистецтва Народний аматорський ансамбль танцю «Колос» Будинку культури
с. Мамаївці нагороджений багатьма грамотами дипломами та подяками різних рівнів виконавчої влади.
У 2009 році народний аматорський ансамбль танцю «КОЛОС» відзначив 35-річний ювілей. До цієї знаменної дати готувалися разом пліч-о-пліч всі покоління ансамблю «КОЛОС».
Чим пояснити незмінний успіх танцювального колективу «КОЛОС» ? Передусім високою виконавською майстерністю. А ще -отим умінням торкнутися найтонших душевних струн серця глядачів, яких так щиро хвилює, зачаровує танець!