Видатні особистості Іванківці

Над розділом працювали:
Вчитель української мови та літератури – С.Я. Міцек
творча група дітей:

Рейкало Марія – учениця 8-го класу. Пише вірші, гарно співає, учасниця районних конкурсів знавців української мови ім. Петра Яцика, Мовно-літературного конкурсу імені Т.Г. Шевченка. Цікавиться життям тих, хто своїм ім’ям прославляє рідне село.
Лабак Анжеліка – учениця 8-го класу. Працюючи над проектом, відкрила для себе багато нового і цікавого про славну минувшину та сучасність села.

У світі є багато видатних людей. Усі вони талановиті , і з багатьох хотілось би брати приклад. Ті, хто досяг найбільших висот у житті , як правило, досягали всього цього своїми зусиллями, своєю власною важкою працею.
Недарма кажуть, що велич кожного краю – в людях, які в ньому живуть. І особливо в тих людях, котрі своїми справами зробили внесок у розвиток науки та культури. Такі люди є і в нашому селі.

 Мартинюк Василь Тодорович

Василь Тодорович народився 14 січня 1938 року в с. Гаврилівці Кіцманського району Чернівецької області. У 1955-1960р.р. навчався на математичному відділенні фізико-математичного факультету ЧДУ, в 1965-1968р.р. – аспірант Дніпропетровського університету. З 1960р. по 1965р. працював асистентом кафедри алгебри та геометрії. З 1968 року (після повернення з аспірантури) В.Т.Мартинюк працював асистентом, старшим викладачем кафедри алгебри та геометрії. З жовтня 1970 року Мартинюк В.Т. працює на посаді доцента, а з вересня 1973 року до лютого 1986 року – на посаді завідувача кафедри алгебри та геометрії, з 1993 року – на посаді заступника декана, з 1995р. до червня 1999р. – декана математичного факультету.

Велику увагу Василь Тодорович приділяв навчально-методичній роботі. Прочитані ним лекції та підготовлені 8 навчально-методичних посібників свідчать про високий професіоналізм і великий досвід творчої праці. Мартинюк В.Т. брав участь у організації і проведенні обласних олімпіад юних математиків, виступав з доповідями на вчительських конференціях і на засіданнях методичних об’єднань вчителів математики.

Василь Тодорович Мартинюк мав добре, щире серце. Він дбайливо ростив молодь, вмів одночасно бути суворим, вимогливим, уважним і ніжним у повсякденних відносинах з колегами та студентами. У пам’яті колег та учнів Василь Тодорович залишився як тактовний, справедливий і безкомпромісний наставник, який умів ділити як радощі, так і невдачі друзів, колег, учнів, умів зрозуміти людину і допомогти їй.

 

Банул Георгій Степанович

З 1985 по 1996 рр. – голова правління колгоспу «Киселівський», нагороджений орденом Трудового Червоного прапора та орденом Леніна. В бурхливому тривожному лихолітті 1942 року в родині Степана БАНУЛА, що в Іванківцях на Кіцманщині, в серпні місяці народився син Юрій.
Після навчання в сільській школі, допомагав у господарстві, не відчуваючи безтурботного дитин¬ства. В 1955 році вступив на зоотехнічний відділ Кіцманського сільськогосподарського технікуму.
З березня 1960 року розпочинається трудова діяльність Георгія на  посаді зоотехніка в селі Черешенька Вижницького району.31961 по 1964 роки проходив військову службу в Радянській Армії.Невдовзі доля привела його на постійну роботу і проживання в села Борівці та Киселів Кіцманського району.
31964 по 1971 рік працював зоотехніком, був заступником, а згодом головою колгоспу села Борівці. До справи підходив творчо і принципово, не ми¬рився з найменшими проявами байдужості. Багато їздив у передові господарства, де брав на озброєння найпрогресивніше. За виробничі успіхи в 1971 році БАНУЛА Г.С. нагороджують орденом Трудового Червоного Прапора. Згодом, коли у 1975 році на базі колгоспів сіл Киселів та Борівці створюється новий потужний аграрний комплекс, то очолити його доручають вмілому господареві БАНУЛУ Г.С.
Він пожвавив роботу нового колективу. В селах по-новому завирувало життя, оскільки крім виробництва голова надавав велике значення спортивній та культурно-масовій роботі. Як результат, на першості України серед сільської молоді відзначаються футболісти, серед аматорів художньої самодіяльності – танцюристи.
Досягнення керівника у виробничій і соціальній сферах в 1978 році були відзначені орденом Леніна. З 1985 по 1996 рік Георгій Степанович – голова правління колгоспу “Киселівський”.

Бортник Василь Мирославович
Заслужений майстер спорту зі спортивного орієнтування, призер чемпіонату світу.
Народився у селі Іванківцях 6 жовтня 1954 р. Навчався у Іванківській восьмирічній школі.
Середню освіту здобув у Кіцманській СШ.
Закінчив математичний та географічний факультети ЧНУ імені Юрія Федьковича.
Креслив карти для двох чемпіонатів Європи зі спортивного орієнтування, до двох чемпіонатів країн Південно-Східної Азії та Тихоокеанського регіону.
Нині проживає у Броварах.

Канюк Омелян Несторович
Колишній заступник міського голови м. Чернівці, начальник департаменту економіки, голова приймальні Чернівецької міської ради. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня 2001 р.

 Канюк Роман Несторович
Інженер-будівельник, заслужений будівельник Росії. Начальник будівництва Сосновобірської атомної станції м. Ленінград; начальник будівництва Ігналійської атомної станції – Литва; керівник загону № 12 будівництва саркофагу на Чорнобильській АЕС

 

Ящук Василь Григорович

Ящук Василь Григорович – Голова районної ради. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня
Народився 17 квітня 1955 року у с. Іванківці Кіцманського району Чернівецької області в сім’ї колгоспників.
З 1961 по 1970 рік навчався в Іванківській восьмирічній школі Кіцманського району Чернівецької області.
У 1972 році закінчив Ошихлібську середню школу.
З грудня 1975 року навчався на підготовчому відділенні при Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті, а з липня 1976 по серпень 1981 року – студент відділу механізації сільського господарства цього ж інституту. Після закінчення інституту працював начальником цеху механізації – головним інженером колгоспу «Прогрес» села Іванківці Кіцманського району Чернівецької області.
З грудня 1990 року по жовтень 2003 року зі зміною повноважень призначався головою районного агропромислового об’єднання, першим заступником – начальником управління сільського господарства, районної ради, районної державної адміністрації Кіцманського району.
З жовтня 2003 року по березень 2005 року – голова Заставнівської РДА.
З березня 2005 по травень 2008 року начальник Головного управління агропромислового розвитку Чернівецької облдержадміністрації .
З травня 2009 року – голова Кіцманської районної державної адміністрації.
18 листопада 2010 року обраний головою Кіцманської районної ради.

 

Чинуш Валерій Миколайович

Чинуш Валерій Миколайович народився 16 лютого 1962 року в селі Іванківці Кіцманського району Чернівецької області в родині колгоспників.
У 1977 році закінчив Іванківську восьмирічну школу.
З 1977 по 1979 роки навчався в Ошихлібській середній школі.
Закінчивши школу, вступив у Чернівецьке технічне училище № 3.
З 1980 року працює провідником пасажирських вагонів дальнього слідування вагонного депо станції Чернівці Львівської залізничної дороги.
З 1984 року слюсар – ремонтник на дослідно-виробничому комбінаті килимів ДВО «Флоаре».
Згодом почав працювати в бізнесі і створив кілька підприємницьких структур. Спочатку працював директором ТОВ «Надіна ЛТД», в 1998 – 2001 – президент
ДП «Бізнес – центр «Буковина» ТОВ «Надіна ЛТД».
З січня 2001 року по липень 2005 року директор ТОВ «Бізнес – центр «Буковинський».
У 2002 році закінчив ЧНУ ім. Ю.Федьковича, спеціальність «правознавство».
У 2002 році обраний депутатом Чернівецької міської ради. Очолював депутатську фракцію «Наша Україна» в Чернівецькій міській раді.
У 2004 році закінчив Чернівецький торгівельно-економічний інститут КНТЕУ, спеціальність : «спеціаліст з обліку і аудиту», кваліфікація «економіст».
З 2005 року призначений Головним консультантом – Керівником Регіональної приймальні Президента України в Чернівецькій області департаменту з питань і звернень громадян Служби з питань звернень громадян кабінету Президента України.
З квітня 2006 року і по нині Голова ТОВ «Бізнес – центр «Буковинський».
У 2008 році закінчив Національну академію державного управління при Президентові України і отримав вищу освіту за спеціальністю «Управління суспільним розвитком» та здобув кваліфікацію магістра.
23.06. 2009 року Указом Президента України присвоєно Почесне звання «Заслужений працівник сфери послуг».

 

Чернівчан Лідія Михайлівна
Народилася 2 липня 1938 року в селі Гаврилівці Кіцманського району. Навчалася у Іванківській середній школі. Все життя пропрацювала на Ошихлібському консервному заводі.
Кожна людина талановита по-своєму : комусь подобається музика, спів, а в когось лежить душа до малювання.
А от Лідію Михайлівну Бог обдарував талантом вишивати.
І настільки любить своє заняття, що кожну вільну хвилину вона вишиває.
Коли заходиш в хату пані Лідії, то скрізь милують око вишиті рушники, скатерка, серветки. На стінах переливаються різнокольорові картини, видно, що тут живе майстриня.
«Коли важко на душі, сум лежить на серці, беру в руки полотно, голку з ниткою і сную на полотні хрестики. Тоді заспокоююсь, враз піднімається настрій», – зізнається Лідія Михайлівна.
Вишиває майстриня хрестиком, гладдю, бісером.
Своїми вишивками майстриня може гордитися, їх по праву можна назвати шедеврами. Роботи Лідії Михайлівни бачили не тільки жителі села, району. Деякі вишивки експонувалися у 1997 році в Канаді, місто Імілтон.
Роботи в селі вистачає , але якою б втомленою не була, ще бере голку з ниткою в руки і все ж кілька хрестиків мусить покласти на полотно.