Освіта Іванківці

Над проектом працювали :
Педагог-організатор Федорюк Марина Василівна

Творча група дітей
Батриновська Тетяна – учениця 8-го класу
Унгурян Надія – учениця 8-го класу
Ананчева Крістіна – учениця 7-го класу
Вигера Юрій – учень 6-го класу

Перша школа в селі

Вперше село Іванківці згадується у письмових джерелах 27 жовтня 1452 року. Одне з центральних місць у житті кожного села займає освіта і навчальні заклади. Існують дані, за якими перша школа в селі була побудована в 1810 році. Як сказано в протоколі перевірки, в 1841 році відкрилася школа в Іванківцях. Викладання велося на слов’янській мові, але вивчалася румунська і німецька мови. З 1854 року по 1868 рік вчителем працював Василь Малаховський. Релігію викладав священник Емануїл Никитович. Школа мала своє приміщення, тут жив і вчитель. Дітям краще всього давалось читання, гірше граматика слов’янської мови. Оцінки виставлялися з таких предметів: поведінка, здібність, релігія, історія Біблії, читання слов’янське і румунське, німецька мова , математика, письмо, співи.
У списку за 1868 рік було 44 учні, з них: в першому класі – 38 дітей, в другому –
3 дітей, в третьому – 3 дітей. Більшість було хлопчиків, дівчаток було тільки 6. Це була трьохкласна школа (тривіальна). Серед учнів часто згадуються такі прізвища : Буцура, Кантимир, Драгинда, Кривенчук, Лупашко, Пауш, Романовські, Теутул, Урсуляк, Гафійчук, Цопа, Малаховська, Ношевич, Чюнтуляк та інші.
У 1906 – 1907 навчальному році в школі було чотири основних класи, чотири вчителі, в селі було 244 дітей шкільного віку, навчанням охоплено 234. Мова викладання – українська. В школі працювали учителі: Тріфон Ликперда, Штефан Янош, Франц Холоднюк.

Перша школа в селі

Початкова школа
У 1929 році в селі було 136 хлопчиків і 144 дівчинки шкільного віку. В школу записано 115 хлопчиків і 123 дівчинки. До дитячого садка було записано 36 дітей. В цьому році, в школі працювали вчителі: Циганюк Штефан, Минтич Євгеній, Готинчан Костянтин, Янош Параскева, Лупашку Вікторія, Ментич Ілларіон, Мандрик Агрипина. В 1934 році школу мали відвідувати 277 учнів, а відвідували всього 80 %.
За останні три роки (1934 – 1936 роки ) в школі було 35 випускників. У документі зазначено, що «родичі відправляють дітей у школу по можливості, є родичі, які дітей в школу не посилають зовсім, через те, що у дітей немає одежі і взуття.
В 1937 році в селі діяла одна школа, в ній працювало 6 учителів. У селі проживали 277 дітей, 80 % з них відвідували школу. Біля 30 % населення безграмотне, тому в цей період працювала школа по ліквідації безграмотності. Мова викладання – румунська.
У цій будівлі розміщувалась адміністрація школи, бібліотека, шкільна їдальня
У 1941 – 1942 роках працювали 6 учителів, навчалося 226 дітей.
Після приходу Червоної Армії в 1944 році почався активний процес підвищення рівня освіти населення Західної України. В той час як вихідці з нашого села після закінчення педагогічних закладів, такі, як: Васильчук Степанія Дмитрівна, направлялись в інші куточки держави, в наше село були направлені молоді вчителі з інших областей : Приходько Ольга Дмитрівна, Приходько Марія Іванівна, Лагоша Лідія Микитівна, а пізніше Голішевська Ядвіга Мар’янівна. Вони приєдналися до педагогічного колективу школи нашого села. А саме : ЦопиВолодимира Петровича, сім’ї Томашевських, Бортника Мирослава Васильовича.
Новоутворений колектив вивчив і виховав не одне покоління наших односельчан. Традиції шкільного виховання, які були закладені в 40-х роках, актуальні і сьогодні. Педколектив під керівництвом директора Поштар Марії Петрівни, яка працює на даній посаді більше двадцяти років, впевнено кує знання для нашої молодої держави. І школа села Іванківці має ким пишатися. Близько сотні випускників здобули вищу освіту. В стінах нашої школи отримували знання такі досить відомі у нашому краї і за його межами люди:
– Мартинюк Василь, який був деканом математичного факультету;
– Кушнірюк Ярослав, доктор педагогічних наук;
– Іванчук Ілля, полковник медичної служби;
– Канюк Роман, заслужений будівельник Російської Федерації, який в числі перших брав участь у монтажі саркофага на Чорнобильській АЕС;
– Канюк Омелян, як писала газета “Чернівці” від 14 грудня 2001р. “зубр місцевого самоврядування”, який 33 роки пропрацював в органах самоврядування, особисто президентом України був нагороджений орденом “За заслуги” III ступеня;
– Ящук Василь Григорович, голова районної ради, якому першому в Кіцманському районі було вручено в Маріїнському палаці власноручно президентом орден “За заслуги” III ступеня.
Основне завдання школи полягає у формуванні особистості, готової до співпраці, цінної для суспільства. Завдання педколективу школи – виховувати високо інтелектуальну, свідому особистість і з громадянською позицією, готову до конкурентного вибору свого місця в житті.
Тому протягом останніх років вся діяльність педагогічного колективу була направлена на вдосконалення особистісно орієнтованого підходу до навчання і виховання кожного учня.
Учителі працюють над реалізацією у навчально-виховному процесі методичної проблеми школи «Удосконалення уроку як засіб розвитку творчої особистості вчителя і учня». Через реалізацію проблеми школи вчителі підвищують результативність навчання і виховання, що позитивно вплинуло на рівень викладання навчальних предметів.
У школі значно поліпшилась робота по виконанню законів України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту». Школа стовідсотково забезпечувала виконання закону про всеобуч. Усі випускники продовжують здобувати повну базову середню освіту в навчальних закладах різного типу.

Cучасна школа в с. Іванківці

 Вони керували школою
(список директорів Іванківського ЗНЗ І-ІІ ст. з 1945 року по даний час)
1. Челабій Іван Оттович – філолог ( 1945 – 1952 роки)
2. Білоус Михайло Іванович – історик ( 1953 – 1963 роки)
3. Силка Іван Павлович – історик ( 1964 – 1968 роки)
4. Ключка Орест Миколайович – математик ( 1968 – 1974 роки)
5. Єрмійчук Корній Денисович – філолог ( 1974 – 1975 роки)
6. Сандуляк Мирослав Теофілович – біолог ( 1775 – 1976 роки)
7. Урсуляк Василь Дмитрович – історик ( 1976 – 1977 роки)
8. Олійник Василь Олексійович – хімік, біолог ( 1977 – 1984 роки)
9. Поштар Марія Петрівна – історик ( 1984 – по даний час )

Учні школи здобувають призові місця в ІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін. Рейтинг школи коливаєтьсяся в рамках І – ІІІ місце серед навчальних закладів І- ІІст. Педагогічний колектив налічує 24 вчителі. Удосконаленню навчально-виховного процесу сприяла чітка система методичної роботи, чітко налагоджено роботу методичних об’єднань, роботу з молодими вчителями, наставництво, діяльність вчителів у творчих групах. Історія — це загадкова наука і водночас скриня, наповнена діамантами неоціненної важливості. Відкрити скриню, пізнати і оцінити ці скарби може і повинне людство. Одна з коштовностей даної скрині — освіта, що з покоління в покоління завжди іде поряд з людиною.

О, школо рідна, ти дня нас свята!

О, школо рідна, світ твій непростий,
І любимо тебе ми неспроста.

І кожен день для нас завжди новий.
Даєш знання і мудрості сповна,

Як другий дім, ти завжди була,
І меж добра твого до нас нема.

Путівку у життя нам всім дала.