Традиції Брусенки

Свят-вечір . Перше Різдвяну свято. На Свят-вечір готують святковий стіл, до якого входять 12 страв. Спочатку господар дому приносить жменю сіна яке кладуть на стіл під скатертину. Потім господиня кладе калачі, трохи пшона, зубок часнику, грудку цукру. Поруч з калачами засвічують свічку. Після цього кладуть пісні страви.Господар набирав куті у миску і йшов годувати тварин, які були у господарстві. Під час накривання на стіл, діти квокають,бекають. Це означає, щоб у прийдешньому році був щедрий приплід худоби. До столу сідали з появою на небі першої зірки, попередньо помолившись.. Колядувати ходять діти, парубки, дівчата, господарі з господинями. Але всюди першими йдуть колядувати діти, бо існує вірування, що побажання, висловленні в колядках дітьми обов’язково збудуться. Крім дітей на перший день Різдвяних свят колядують і дорослі парубки у дворах,де живуть дівчата. За заколядовані гроші потім проводять святкові танці (вечірки). У нашому селі виконуються такі колядки та щедрівки: «На різдвяні свята»;«По всьому світу стала новина»; «Нова радість стала»; « Добрий вечір тобі» «Бог предвічний».

Маланка.Василія.Вечір 13 січня називають багатий Святвечір, «друга коляда». У цей вечір ходять «маланкувати». Хлопці перебираються на Маланку ,Василя, є також персонажі «дід»,«пані», «коза», «циган», «ведмеді» та інші. Під вікнами вітають господарів з Маланкою,Василієм, бажають їм усіляких гараздів і просять дозволу «замаланкувати». Якщо їх пускають до хати, то гості розігрують жартівливі сценки. Уранці на Новий рік ходять по хатах «посівальники». Хлопці-підлітки, зайшовши до хати, посівають зерном. У нашому селі на Василія виконують такі колядки: «Допомагай Біг»; « Мала нічка – Петрівочка»;«Ой Чинчику Васильчику».

Водохреща або Йордана. Вечір напередодні цього свята (18 січня) називають бідним Святвечором або Голодною кутею. На вечерю подають пісні страви, але у меншій кількості , ніж на «першу коляду». Перш, ніж сісти за стіл, хату обкурюють ладаном і зіллям. Цього вечора діти ходять колядувати. А наступного дня, після ранкового богослужіння в церкві процесія вирушає до річки. Тут попередньо прорубують ополонки, ставлять з криги хрест. Священник освячує воду. Люди набирають у глечики тої води і бережуть її цілий рік, бо вважалося, що вона є цілющою цілий рік. Цією водою окроплюють домівку, рідних, худобу .Потім бажаючі можуть скупатися в ополонці. Існує повір’я, що людина, котра скупалася на Водохреща не буде хворіти цілий рік. А ще на Йордана і старші, і діти, ідучи з ранкової відправи, мають голосно кричати «Кирилейса!», що в перекладі з грецької означає «Господи помилуй!»

Весілля. Його справляли у вільний від польових робіт час. Шлюбний обряд складався із сватання, заручин і весілля. Суть сватання полягала в укладенні попередньої угоди між представниками молодого — старостами й батьками молодої. Після сватання, відбувалися заручини (злагода) за участю родичів наречених, які проходило урочисто. Центральною подією шлюбного обряд у є весілля, що супроводжувалося викупом молодої. Згодом на зміну йому прийшло покривання голови хусткою. Перед весіллям, у четвер до схід сонця,матері починають шити молодим з мірти весільні вінки. А закінчують шити вінки вінчальні матки у суботу перед весіллям. Під час всього обряду виконуються давні обрядові пісні. В день весілля наречені розписуються в сільській раді у залі урочистостей, потім вінчаються в церкві. Завершується весілля покриванням молодої та розгулюванням фати (виляну). Фату розгулюють старші дружби з світивкою і дружками.

   Родини. На родини ідуть тільки жінки та діти, без попередження, до хрестин. Вони несуть одяг для новонародженої дитини та цукерки, а також гроші, які кладуть немовляті в пазуху, щоб дитина була багата.

Хрестини. З утвердженням християнства запроваджується церковний обряд хрещення дитини, оскільки вважалося, що лише після церковного таїнства хрещення вона прилучається до людського суспільства.

Жителі нашого села підтримують традицію хрещення. Хрещеними батьками, зазвичай, обирають близьких родичів, приятелів, сусідів. Обов’язковим атрибутом хрещених батьків є крижма. Її роблять з квітів і васильчику, а в центр кладуть свічку. Хрестять дитину в церкві.

   Похорон. Супроводжується плачем-голосінням,де розповідається про тяжку втрату батьків, дітей, Пам’ять покійника вшановують на поминках.Обов’язковим є поминання душі покійного (ї) через 9, 40 днів, а також через рік, дотримання якого стало морально-етичною нормою.

Календарні свята та обряди.

Зелені свята (українська назва християнського свята Трійці, що відзначається на 50-й день після Паски).Це храмове свято у селі. В місцевій церкві проводиться урочисте богослужіння за участі кільканадцяти священнослужителів . Напередодні зеленої неділі, у суботу, місцеві жителі обов’язково прикрашають ворота та господарські будівлі зеленими гілками липи, кладуть також гілки на двері та вікна хат, у приміщеннях вистеляють підлогу гілками липи,папороті,любистку. За давнім повір^,ям,вважається,що зелень відганяє нечисту силу, яка в ці дні розгулює поміж людей.

Спаса .(Свято православної церкви, встановлене на честь Преображення Господнього.Яблучний Спас). Святкують 19 серпня. За традицією ,біля церкви, святять яблука, груші та інші фрукти. Після церковної відправи пригощають одне одного фруктами, особливо дітей і старших людей.