Освіта Чортория

Часта зміна володарів чорторийських земель загальмувала розвиток освіти на декілька століть. На жаль до нас не дійшли відомості про навчання дітей у період, коли наші землі входили до Галицького князівства, Молдови та Туреччини. Зі встановлення в краї австрійського панування започаткувалося ведення документів, які дають відомості про рівень освіти на селі, де вона довго була народною. У 1778 році військовим управителем Буковини став граф Енценберг, який наполіг на утворення німецьких шкіл замість українських.

До 1868 року народними школами керували церкви. В таких школах по церковних книгах вчилися читати, писати, рахувати і співати. Вчителі підкорялися волі священників.

Згідно Каталогу освіти ( № 13852 Чернівецький обласний архів, с.288 – 289) в 1884 р. в Чорториї в школі від 1 до 7 класу навчалося 35 хлопчиків і 45 дівчат, а працювало 2 вчителі: Руснак Діонізій та Тарангул Міхай.

Під час панування Австрії, до приходу Румунської влади була організована Січ козацька. Вона була однією із перших в районі і одним із її засновників був пан Руснак, він зробив багато, щоб виховувати дітей у національному дусі. І все це робилось таємно.

З приходом у 1918 р. в Північну Буковину румунської влади школа зазнає занепад. Окупаційні органи робили все можливе, щоб витіснити українське слово. Румунську мову ввели в шкільну програму по одній годині на день згодом – один день на тиждень, а через деякий час все навчання перевели на румунську мову. Це мало надзвичайно негативні наслідки. Діти з українських родин були позбавлені рідної мови, їх навчали вчителі, які її зовсім не знали, учні ж молодших класів взагалі не володіли румунською, і їхнє навчання перетворювалось в жахливу кару.

Жорстока дисципліна, застосовування тілесних покарань, нестача підручників, незнання румунської мови, великі грошові штрафи за невідвідування школи перетворили покарання у вигляді примусового стояння на колінах з підтягнутими штаньми на твердій підлозі по декілька годин. А було ще гірше, коли учню ця кара не завдавала великих мук, тоді вчитель підсипав під коліна злісному порушнику жменю сухої кукурудзи, гороху чи гречки. Зерно глибоко в’їдалося в шкіру.

Заняття за час румунської влади розпочиналися після молитви до Бога. Учні зверталися до вчителя не інакше, як «пан учитель», боялися його, як вогню. Прихід радянської влади поклав край учнівським мукам.

За один 1940 – 1941 навчальний рік радянська школа встигла зробити чимало доброго. Діти отримали можливість навчатися в українській школі. Їх уже не били, не карали. Здібних дітей заохочували. В позаурочний час проводилися різні розважальні заходи. Батьків перестали штрафувати за не відвідані дітьми уроків. Але все це тривало недовго.

Румунська освітня адміністрація з метою насаджування румунізації на селі дуже жорстко поводилася із учителями, які проявляли любов до української мови.

Під час румунської окупації, у 1930 році, була побудована і наша школа, за допомогою місцевого населення та допомоги держави матеріалами. При школі були кімнати для директора. Навчалися діти в школі до 7 класу. Викладання велося тільки румунською мовою. Працювало двоє вчителів – сім’я Ташулович, чоловік і дружина, також довгі роки вчителював пан Руснак, а релігію в школі викладав отець Квасніцький.

З приходом радянської влади, у 1940 р., Чорторийска школа стала початковою. Совіти – за любов до всього українського засилали в Сибір. Сім’ї Юсипів, Шемчуків, Іванюків , Пилип’юків були вивезені в далекій Сибір в Тоомську і там поневірялися довгі роки.

З 1948 року початкову освіту в школі здобував наш славний односельчанин, в майбутньому всесвітньовідомий актор, режисер і сценарист Іван Васильович Миколайчук. Першою вчителькою його була Качало Катерина Миколаївна, яка працювала в Чорторийській школі з 1948 по 1953 р. Її дочка дочка Качало Наталія Іллівна – 1979 по 1982 р.

 Качало Н.І. зі своєю матір’ю Катериною Миколаївною.

   Працювало в школі чимало вчителів, які залишили свій слід у серцях своїх вихованців, зокрема: Качало Н.І., Миронюк Н.М., Козмуляк Ж.В., Візнюк І.В., Хомік М.М., Ставчанська М.С., Терентяк В.В., Чорней В.І., Данко М.Г.

Педагогічний колектив 90 –х років

    Головним завданням навчального закладу є виявлення і розвиток здібностей кожного учня, забезпечення реалізації права громадян на початкову освіту, виховання здорового морально – фізичного покоління, розвиток природних позитивних нахилів, здібностей, творчого вчителя.

Головною метою ЗНЗ є задоволення потреб громадян, суспільства і держави для здобуття початкової освіти.

Навчально – виховний процес здійснюють 5 педагогів:

Даниляк Галина Титівна

Крецька Наталія Октав’янівна

Гуцуляк Людмила Дмитрівна

Гарматюк Віта Октав’янівна

Харина Олександра Миколаївна – завідувач ЗНЗ.

Педагогічний колектив 2011 р

   За сумлінну працю педагоги одержали державні нагороди, а саме – Грамоти відділу освіти, Грамоти Головного управління освіти в Чернівецькій області, звання «Старший вчитель», а також – нагрудний знак «Відмінник освіти України».

Завдячуючи тісній співпраці батьків, вчителів, органів місцевого самоврядування – школа зазнала значних змін в естетичному вигляді:оновлено фасад школи, замінена огорожа, розпочата робота по заміні вікон. Державного фінансування недостатньо для нормального функціонування школи, тому кожен рік для проведення поточного ремонту та забезпечення якісного проведення навчально – виховного процесу залучаються спонсорські та батьківські кошти. Протягом багатьох років заклад добре готується до навчального року, за що і був нагороджений неодноразово Почесними грамотами відділу освіти Кіцманської райдержадміністрації.

Наша школа

Україночки маленькі…

Знову вересень скликає нас до школи

В осінньому парку

Щирі вітання ювілярці Качало Н.І.

Готуємось до уроку

Підводим підсумок із батьками

Школа – джерело знань

Новий рік на поріг…

Після вистави…

День Європи

Тиждень математики

Під час екскурсї

Прощавай, рідна школо!

Перший раз у перший клас