Культура Давидівці

У культурному житті с. Давидівці беруть участь майже всі жителі села.Так у 1972р. відкрито пам’ятник, який виготовлено у Львові і перевезено у Давидівці у квітні місяці. У встановлені пам’ятника брали участь Денисович Анатолій Юрійович, Руснак Костянтин Юрійович та інші. 9 травня 1972р. на мітингу присвяченому 27-ій річниці Перемоги над німецьке – фашистськими загарбниками було урочисто відкрито пам’ятник. Мітинг відкрив голова виконкому сільської ради Пілат М.М. Особливо зворушливими були виступи   підполковника   Краснова,   учасника   боїв Платановського Миколи Дмитровича. Почесне право опустити полотнище з обеліска було дано ветерану Великої Вітчизняної війни Бевцику Івану Миколайовичу, вдові Вакарчук Марії Іванівні, голові колгоспу Денисенку Анатолію.

Багато  нашої  молоді  бере  участь  у  художній  самодіяльності, якою вміло  керує вчитель музики  М.І. Бевцик

Серед села, під високою Поповою горою,

 Стоїть храм божий, в якому мене хрестили,

    І рідна школа, до якої ми спішили юрбою, –

  Це Божа перлина нашої зеленої Буковини.

Колись, то було дуже давно,ще за сивої давнини. Село наше захопили татари. Людей було дуже мало і жили вони в бідноті. Ніхто ніде не вчився, а тільки важко працювали. Заборонялося право слова, а про Боже слово не те, що говорити, а думати було страшно. Та, на велике щастя, жив тут старенький чоловік, який не побоявся нікого,а пішов проти всіх і всього. Він почав  закликати людей любити Бога, складав плани, щоб якось з  усіма зусиллями побудувати церкву. Люди почали   прислухатись до його порад. Пройшло не багато  часу, як цей старенький чоловік набув великої шани і поваги серед давидівчан. Так і став він попом. А жив на великій горі, яку так і назвали в його честь – Попова гора. (302м.над рівнем моря).