Боднарюк Василь Іванович – народився в селі Діброва, 1975 року народження в сім’ї колгоспників.
В 1982 році вступив у 1клас Дібрівської початкової школи, яку закінчив в 1985 році. За сумлінне навчання і зразкову поведінку був нагороджений Похвальним листом.
Після закінчення початкової школи продовжував навчатися в Брусницькій середній школі.
В 1992 році вступив у Львівське пожежне – технічне училище, де здобув спеціальність працівника пожежної служби і звання лейтенанта.
В 1997 році вступив у Харківський інститут пожежної безпеки МВС України.
Приймав участь у миротворчих місіях ООН в таких країнах :
Косово – 2005 -2006рр.
Косово – 2007 -2008рр.
Судан – 2009 -2010 рр.
Нагороджений багатьма медалями та орденами, а також має звання підполковника міліції.
В даний час він працює в академії внутрішніх справ України, а також перебуває у відрядженні у Південному Судані до 2012 року.
БУКОВИНА споконвіків славилася прикрашанням світлиць різноманітними вишитими речами хатнього вжитку. Але в Діброві полюбляли оздоблювати свій одяг ще й цятками (бісером) та циркою (мережка білим шовком). І досі цей край славиться своїми майстринями. От і у мальовничому краї у селі Діброва є відома майстриня Нищук Катерина Дмитрівна . Немовби насичене природною красою повітря краю лягло магічними узорами на сорочки дібрівської чарівниці голки й нитки.
Секрети майстерності місцевої жінки мають міцні корені: передаються від матері до доньки протягом багатьох століть. Зберігаються вони і в родині Калинчуків.
Гордість особистої колекції Катерини Дмитрівни — дві сорочки: мамина, якій уже понад півстоліття, та бабусина, якій 80 років. Саме вони лягли свого часу в основу зібрання сорочок, яке немовби акумулює в собі мистецтво вишивальниць Буковини і на сьогодні чи не найбільше в районі й області.
РОЗПОВІДАЮЧИ про любов до мистецтва рідного краю, Катерина Дмитрівна завжди з вдячністю згадує матір – Ольгу Калинчук, яка все життя полюбляла вишивати і прищепили цю любов доньці й онуці