Теорії походження назви Кіцмань
- Від імені селянки Кіци Апостолюк
- Коцманул маре
- Від прізвища засновника поселення Коцмана
Археологічні знахідки підтверджують, що на території Кіцманя було поселення ще в добу пізнього бронзового віку ХІ – VІІ століття до н.е. У першій половині І тисячоліття н. е. нинішню територію міста заселили стародавні слов’яни. їх пам’ятки (черняхівська культура) виявлено по обох берегах річки Совиці, лівий беріг урочища «Долішній кут».
В північносхідній частині розкопані давньоруські поховання, де знайдено рештки металевих та срібних сережок, бронзові кульки. На лицьвому боці металевого чільця збережено квадратні пластинки з рельєфним зображенням у формі листочків.
За археологічними даним, Кіцмань почав свій розвиток не пізніше XII ст. (Східна околиця міста, лівий берег Совиці урочища «Лан»). Там же, на правому березі р. Совиця, поблизу залізничної станції, виявлено ранньослов’янське поселення Черняхівської культури (II –V ст. н.е.).
Перша згадка про місто датується 6 червня 1413 року у грамоті молдавського господаря Олександра Доброго. За цим документом він подарував Великий КІЦ (назва ця вживалася, коли йшлося про село з навколишніми присілками) своїй дружині Анастасії. Пізніше, за її заповітом, воно було передано церкві. Інші джерела вчать, що Олександр Добрий у тому ж 1413 році подарував Кіцмань Радівецькій єпархії.
З першої половини 10 століття до середини 14 століття місто входило до складу спочатку Київського, а потім Галицького та Галицько-Волинського князівств. У 18 столітті місто мало 137 осель тобто близько 600 мешканців.
В епоху середньовіччя Кіцмань належав єпископу та іншим крупним феодалам. В 1798 він стає містом, а з часом – центром повіту. В другій половині 18 століття в місті стали розвиватися торгівля, ремесло.
Війни
Молдавський літописець Григорій Уреке детально описує похід польського короля Яна Ольбрехта на Молдавію з метою її поневолення в 1497 році. Шлях просування 80-тисячного польського війська йшов через Кіцмань – Шипинці – Чернівці на Сучаву.
Протягом 15-16 століть йшла запекла боротьба Молдавії й Польщі за оволодіння Покуттям (Східна Галичина). У відповідь на похід Богдана ɪɪɪ на Покуття в 1509 році польське військо, очолене Каменецьким, нападає на прикордонні населені пункти Буковини, передусім на Кіцмань та навколишні села, і руйнує їх.
У 1530 році молдавські війська зайняли Покуття.Такі ж спустошливі походи у наш край здійснюють польські війська в 1538, 1600 роках і пізніше. Все це завдавало Кіцманю великої матеріальної шкоди.
Волелюбний народ зі зброєю в руках піднімався на боротьбу з поневолювачами. Так, у 1490-1492 роках населення Кіцманя брало участь у антифеодальному повстанні селян проти кріпосницького гноблення під проводом Мухи. Повстання з Буковини перекинулося в Галичину.
В 1848 році в місті розповсюджувались листівки, заклики Віденського комітету демократичних союзів до сільського населення Австрії «До зброї, жителі сіл!».
Під впливом революційних подій в Росії 29 листопада 1905 року в Кіцмані відбулось народне віче, на якому трудящі вимагали загального виборчого права.
В роки Першої світової війни , в кінці березня 1917 солдати створили Раду солдатських депутатів.Після провалу наступу на фронті, організованого Тимчасовим урядом, Кіцмань в 1917 році захопили австро-німецькі війська, а в листопаді 1918 року – королівська Румунія.
Ремесла
У другій половині 18 століття в Кіцмані почали інтенсивно розвиватися торгівля і ремесло. Цьому сприяло те, що тут у 1788 році відкрився великий ярмарок, на якому торгували худобою, лісом, зерном, речами, виготовленими місцевими кустарями. В ярмарковому звіті за 1892 рік зазначається, що протягом року в Кіцмані продано 8566 голів великої рогатої худоби, 12849 голів молодняка, 1500 овець, 4000 свиней, 90 кіз. Кіцманський ярмарок був одним з найбільших у краї. В Кіцмані працювала броварня. Селяни вирощували цукрові буряки та займались ткацтвом, килимарством, вишиванням.
Історичні фото міста Кіцмань